Кузнецова О.В.

Дніпропетровський національний університет

Морфометрична характеристика генеративних ознак пагонів Poa angustifolia L. як фактор відображення впливу умов навколишнього середовища

Масштаби сучасного природокористування розширюються, посилюючи навантаження й на міські, й на природні екосистеми, наближаючи їх до критичного рівня дигресії, за яким починається незворотня деградація - екосистема втрачає здатність до самовідновлення (Рысин, 1990). У зв'язку з інтенсивним використанням природних ресурсів у багатьох наукових дослідженнях надається велике значення вивченню стабільності усіх рівнів біогеоценозів. Саме з вивчення конкретних фітоценозів потрібно починати, ставлячи за мету дослідження, які передбачають вирішення питань оптимізації навколишнього середовища (Снытко, Хлебович, 1978). Зміни в структурі й функціонуванні рослинних угруповань і є критерієм оцінки їх стану.

Відомо, що морфологічні ознаки рослин у значній мірі відображають вплив навколишніх факторів. У зовнішніх формах виявляється пристосованість виду до певної грунтово-кліматичної зони (Работнов, 1983). У науковій літературі морфологічні ознаки піддаються екологічній інтерпретації та ілюструють пристосувальні зміни по мірі освоєння різноманітних місцезростань і кліматичних умов. У зв’язку з цим, вчені завжди наголошували на необхідності та перспективності вивчення розвитку рослин у різних еклогічних умовах (Миркин, 1978).

Формування генеративної сфери відображає характер і сутність пристосування в конкретному місцезростанні не тільки окремої рослини, а й усієї популяції, та розкриває потенційні можливості виду і характер його розповсюдження (Голубєв, 1965). Саме тому було важливо вияснити закономірності розвитку окремих ознак генеративної сфери популяцій Poa angustifolia L. у різних екотопах. При цьому в нашому дослідженні були взяті до уваги: висота генеративного пагона, довжина осі суцвіття, кількість у ньому колосків, довжина першого, другого і третього міжвузля та відповідно першого і другого зверху листків. Морфологічні ознаки насіневих органів вивчались у рослин трьох моніторингових ділянок з різними екологічними умовами: у міській зоні − на лужку ботанічного саду Дніпропетровського національного університету (ДНУ), поза межами міста − на лужку садиби БГЦ стаціонару ДНУ та на плакорі степової цілини у с.Андріївка Новомосковського району.

Як виявилось, у комплексі генеративної сфери найменші за значенням метричні ознаки були у рослин степу (див.табл.). Пагони мали низьку висоту, коротке суцвіття, міжвузля та довжину листків. За усіма вивченими характеристиками (крім довжини 1-го міжвузля) більшими були ознаки у рослин лужка БГЦ стаціонару. Рослини ботанічного саду з восьми взятих ознак у п’яти випадках займали друге місце. Вищою серед інших у них була довжина 1-го та 2-го листків, найнижчою – кількість колосків у суцвітті.

Таблиця

Ознаки генеративних пагонів Poa angustifolia L. різних місцезростань

Ознака генеративного пагона	Місцезростання
	Лужок ботанічного саду	Лужок БГЦ стаціонару	Степ
Висота, мм	368,9±14,7	423,7±15,3	338,8±7,9
Довжина суцвіття, мм	81,0±3,1	100,3±4,0	75,7±2,1
Кількість колосків у суцвітті, шт.	89,5±4,5	141,6±5,4	115,0±4,7
Довжина 1-го листка, мм	82,2±4,0	50,8±2,5	32,6±2,0
Довжина 2-го листка, мм	116,0±4,3	102,5±4,0	64,3±3,2
Довжина 1-го міжвузля, мм	138,0±6,1	174,6±8,3	190,8±8,2
Довжина 2-го міжвузля, мм	110,9±5,6	119,1±4,9	107,1±4,5
Довжина 3-го міжвузля, мм	83,6±4,1	85,4±3,7	49,7±3,3

Кількість колосків у суцвітті, що відображає характер репродуктивності злаків, більшою була на БГЦ стаціонарі. Генеративні пагони степових рослин, порівняно з найменшою довжиною суцвіття, мали більше колосків, ніж рослини ботанічного саду. Вочевидь, у посушливих умовах для збереження репродуктивної функції малі розміри суцвіть компенсуються збільшенням кількості колосків.

Таким чином бачимо, що на формування генеративної сфери досліджуваного виду суттєво впливають екологічні умови зростання. Під дією високих температур і низької зволоженості розвиваються суцвіття з вкороченими міжвузлями на квітковій соломині, але з підвищеною кількістю колосків. Тиск факторів степового екотопу змушує вид завойовувати територію шляхом генеративного розмноження. Рослини ботанічного саду, що мали найменшу кількість колосків у суцвітті, але високі показники усіх ознак довжини генеративного і вегетативного пагона, більш схильні до розповсюдження вегетативним розмноженням. Крім того, достатня зволоженість їх екотопу дозволяє мати кращі морфометричні показники. Розвиненість генеративної сфери пагонів на БГЦ стаціонарі вказує на наявність тут найсприятливіших екотопічних умов порівняно з іншими місцезростаннями.

На цій основі можна стверджувати, що формування генеративної сфери Poa angustifolia L. відбувається під впливом не окремої групи факторів, а при їх комплексній дії. Тому важливо спрямовувати увагу на дослідження, які засновані на біогеоценотичних законах та відкривають підходи до пізнання різносторонніх механізмів адаптації рослин у сучасному середовищі, у тому числі й на вивчення внутрішніх взаємозв’язків між морфометричними ознаками, що й виконується при продовженні дослідження.