Токарєва Н.І.

Придніпровська державна академія будівництва та архітектури

ПРОБЛЕМИ ПРИЙНЯТТЯ ІНВЕСТИЦІЙНИХ РІШЕНЬ

В період становлення в Україні ринкових економічних відносин та період глобалізації економіки для кожного підприємства, що планує стабільний розвиток у ринковому середовищі істотного значення набуває визначення проведення фінансових інвестицій задля підвищення забезпеченості свого стабільного розвитку, а також отримання додаткового прибутку від своєї фінансово-економічної діяльності. Дивлячись на такі цілі у підприємства завжди виникає ряд критичних питань котрі так чи інакше впливають на економічне становище підприємства.

На практиці використовують багато методів формування оптимальної структури портфелю інвестицій. Більшість із них основане на методиці Марковіца. Він першим запропонував математичну формалізацію задачі знаходження оптимальної структури інвестиційного портфелю. Проте, не зважаючи на доцільність використання на практиці запропонованого методу оптимізації дана математична формалізація може дати відповіді лише для стаціонарної задачі.

На практиці доцільним буде об’єднання задачі формування оптимального портфелю та задачу календарного планування. Суть вказаного об’єднання задач залишається у наступному: розподілити напрямки інвестування у часі за допомогою деякої функції пріоритетів, яка враховувала б стандартні портфельні характеристики, такі як дохідність та ризик.

При розгляді такої задачі бачимо, що до прийняття інвестиційних рішень ми пропонуємо деякий можливий пакет інвестицій. При цьому слід відмітити, що інвестиційна вартість запропонованого портфелю інвестицій не повинна перевищувати наявний у підприємства об’єм інвестиційних коштів. Для даної задачі також визначається тривалість горизонту планування інвестиційної діяльності. Під горизонтом планування розуміється період в який підприємство може розпочати інвестування, а прибутки від інвестицій можуть за своїм потоком виходити за рамки вказаного проміжку планування.

Для розв’язання такої задачі пропонується використання задачі оптимізації та методу її розв’язку описаних у роботі [1].

Дана задача належить до класу задач цілочисельного програмування, яка може бути розв’язана методами календарного планування з побудовою соціальної функції пріоритетів проектів.

У запропонованій задачі найбільшу проблематику носило питання порівняння проектів, які мають різний життєвий цикл. Загальний адитивний показник не враховував тривалість проектів і виходило, що за моделлю задачі із двох проектів обирався той, який має менший період реалізації, що не зовсім вірно. Тому у вказаній роботі було запропоновано для порівняння проектів використовувати показники , які генерує проект в кожному часовому періоді.

Враховуючи, що календарний план будується на основі початку реалізації проекту, а не кінця ми не включаємо потоки витрат та доходу до загальних розрахунків портфелю, які будуть належати іншому горизонту панування, бо їх врахування сприяє до не вірного висновку про характеристики портфелю.

За даних умов також необхідно одночасно враховувати обмеження на ресурси на кожному етапі та потребу максимізувати дохід від сумарних вкладень. Рішення цього питання потребує перебору всіх допустимих наборів інвестиційних проектів та вибір серед них найкращого.

Виходячи із зазначених важливих сторін моделювання , функція пріоритетів вибору проектів у портфель інвестора на певному етапі часу формується таким чином: знайти таку комбінацію ануїтетних загальних характеристик проектів , при яких їх сумарне значення набуватиме найбільшого значення і при цьому не буде перевищувати інвестиційних лімітів інвестора у цьому періоді.

Розв’язок такої задачі за алгоритмом запропонованим у роботі [1] дає нам оптимальний портфель інвестицій розподілених у часі з лімітованим об’ємом фінансових ресурсів з боку підприємства на проведення інвестиційної діяльності. Проте незважаючи на такий дієвий результат він не враховує можливість отримання більшого прибутку від інвестування при більших інвестиційних витратах, загалом на накопичення котрих необхідно значно більше часу, ніж на більш дешеві, але й менш прибуткові проекти.

Саме з такої причини було запропоновано використовувати модифікований метод пошуку оптимального інвестиційного портфелю з урахуванням часового розподілу.

На кожному кроці вибору проекту до інвестування пропонується порівнювати прибутковість усіх проектів на теперішній час з прибутковістю проекту на період, коли накопиться необхідна для інвестування проекту сума. За таких умов також зважаємо на час найбільш пізнього початку інвестування.

За таким алгоритмом дій ми отримаємо оптимально сформований пакет інвестицій розподілених у часі із врахуванням принципу «більше витрат – більше прибутку».

Література

1. Яковенко О.Г., Романюха О.А. «Прийняття інвестиційних рішень та їх розподіл у часі»., Економічна кібернетика №5-6., 2005

2. Р.Брейли, С.Майерс. Принципы корпоративных финансов., М.:Олимп-бизнес, 1997.

3. Котова Н.Н. Инвестиционная деятельность фирмы. - М.: Перспектива, 1996.