Економічні науки/ 7.Облік та аудит

Донецький національний університет економіки і торгівлі

імені Михайла Туган-Барановського

керівник Закалінська К. О.

студентка гр. ОА-05-В Переверзєва К.С

Застосування міжнародного стандарту аудиту 250 «Врахування законів та нормативних актів при аудиторській перевірці фінансових звітів» в Україні

 

Аудиторська діяльність охоп­лює власне аудит та надання супутніх йому послуг, який класи­фікується за різними ознаками. Проте, безперечно, перший і го­ловний вид аудиту - аудит фінан­сової звітності, залишається най­більш важливим і зараз. Тим біль­ше, що Міжнародні стандарти аудиту регламентують саме основ­ні питання аудиторської перевірки історичної фінансової інформації.

Питанням організації і методи­ки аудиту присвячено багато ґрунтовних досліджень провідних вче­них України, зокрема, М. Білухи.
Б. Валуєва,  С.  Голова, В. Сопка, Б. Усача та інших. Але більшість видань вийшли ще до прийняття міжнародних стандар­тів аудиту в якості національних на Україні. В останні часи з'явилися монографії та підручники, які роз­глядають проблематику аудиту з використанням зарубіжного досві­ду і, зокрема міжнародних стандар­тів аудиту та етики. Проте системних та узагальнюючих до­сліджень поки все ще недостатньо, хоча потреба в подальших дослі­дженнях методики проведення аудиту з врахуванням вимог між­народних стандартів аудиту, яку можна було б застосовувати на практиці з врахуванням особливо­стей законодавства окремо взятої країни, очевидна.

Метою даної роботи є дослідження положень міжнародного стандарту аудиту (далі - МСА) 250 «Врахування законів та нормативних актів при аудиторській перевірці фінансових звітів» та по­рядку його застосування з урахуванням вимог українського законодавства з аудиту.

Плануючи та виконуючи аудиторські процедури, оцінюючи та надаючи висновок про результати аудиторської перевірки, аудитор повинен усвідомлювати, що невідповідність суб'єкта господарювання іншим законам і нормативним актам може суттєво вплинути на фінансові звіти. «Невідповідність - бездіяльність або такі дії (навмисні чи ненавмисні) з боку суб'єкта господа­рювання, що його перевіряють, які суперечать чинному законодавству або нормативним актам» (п. З МСА 250). При цьому під­креслюється, що закони та нормативні акти значно відрізняються своїм ставленням до фінансових звітів (деякі з них визначають форму, зміст фінансо­вих звітів, інші є обов'язковими       для дотримання, невідповідність певним законам і норматив­ним актам може стати причиною припинення діяльності суб'єкта господарювання або поставити під сумнів дотримання ним принципу безперервності діяльності).

Оцінюючи можливий вплив фактів на фінан­сову звітність, аудитор повинен враховувати: мож­ливі фінансові наслідки (наприклад, пені, штрафи, компенсацію збитків, загрозу конфіскації активів, примусове припинення діяльності та судові роз­гляди); необхідність розкриття можливих фінан­сових наслідків; загрозу припинення діяльності економічного суб'єкта; потребу поставити під сумнів справедливе та достовірне відображення (достовірне подання) інформації у фінансових зві­тах, якщо фінансові наслідки є серйозними (п. 27 МСА 250). Це є надзвичайно важливим для українських суб'єктів господарювання, оскільки дотримання законодавчих та нормативних документів, особ­ливо з питань оподаткування, спричиняє значний вплив на визначення критеріїв оцінки фінансової звітності.

У МСА 250 також зазначено, що за здійснення діяль­ності суб'єкта господарювання згідно із законами та нормативними актами, за запобігання фактам невідповідності законодавству та за виявлення таких фактів відповідальність несе управлінський персонал клієнта (п. 9). Підкреслено, що аудитор не несе та не може нести відповідальність за запо­бігання невідповідності законодавству. Проте проведення щорічної аудиторської перевірки може мати стримувальний ефект (п. 11).

Наступною особливістю таких процедур є те, що майже в усіх питаннях щодо формування оста­точної думки аудитора МСА 250 рекомендує звер­татися до юридичної консультації. Вимога щодо консультації з юристами, яка міститься в МСА 250, пов'язана з тим, що відповідно до стандартів ауди­ту визначення того, чи є певна дія порушенням законодавства, стосується юриспруденції і, як пра­вило, виходить за межі професійної компетенції аудитора (п. 4). Вважається, що рівень професійної підготовки аудитора, його досвід, ро­зуміння суб'єкта господарювання та галузі можуть лише допомогти припустити, що окремі дії, які привернули увагу аудитора, містять ознаки невідповідності   законам   і   нормативним   актам. Визначення ж того, чи є окрема дія невідповідною законам та нормативним актам, як правило, ґрун­тується на консультації досвідченого та кваліфі­кованого юриста, однак остаточне рішення може ухвалити лише суд.

У п. 13 МСА 250 зазначено, що у відповідності з принципом професійного скептицизму аудитор повинен планувати та здійснювати аудиторську перевірку, визнаючи, що вона може виявити обста­вини (чи події), які можуть поставити під сумнів відповідність суб'єкта законам і нормативним актам. Проте це усвідомлення передба­чає не активну, а пасивну позицію аудитора щодо виявлення невідповідностей законам і норматив­ним актам, яка означає, що аудитор виконує звичайні аудиторські процедури і лише у випадку, якщо він буде занепокоєний отриманими ауди­торськими доказами, він повинен застосувати більш активні дії (провести подальше розсліду­вання питань дотримання вимог законів і норма­тивних актів).

Узагальнюючи результати дослідження, можна зробити наступні висновки:

1.           Міжнародні стандарти аудиту враховують існування значної специфіки в законодавстві різ­них країн. У МСА 250 особливо підкреслено, що цей
стандарт має загальний характер, і очікується, що національні стандарти бухгалтерського обліку і аудиту, будуть конкретніше визначати зв'язок
законів і нормативних актів з аудиторською пере­віркою (п. 6).

2.           Майже в усіх питаннях щодо формування остаточної думки аудитора МСА 250 рекомендує звертатися до юридичної консультації. По-перше,
така міжнародна практика не відповідає реаліям української практики, оскільки в більшості своїй аудитори як раз виконують спеціальні завдання з перевірки дотримання нормативних актів та зако­нодавства, а отже, є достатньо кваліфікованими для визначення порушення законів та норматив­них актів, по-друге, подібні юридичні консультації не розповсюджені в Україні. Тому українські ауди­тори змушені брати на себе більшу відповідаль­ність, приймаючи рішення самостійно.

3.           Даний стандарт дозволяє визначити в якості результату аудиту не лише факт видачі аудиторського висновку певного виду, а й таку дію як припинення аудиторської перевірки, яка здійсню­ється аудитором в певних обставинах, а тому завершення аудиту у такий спосіб також надає певну інформацію зовнішнім зацікавленим особам.

4.           В цілому ж розпливчатий характер МСА 250 та посилання на національне законодавство перешкоджає його належному використанню та створює ситуацію, коли аудито­ри «закривають очі» на певні проблеми. Така ситуація потребує виправлення, оскільки необхід­но все ж таки чітко визначити, що і як повинен перевіряти аудитор при аудиті фінансової звітно­сті, який виконується у відповідності із міжнарод­ними стандартами. З метою подальшого розвитку аудиторської діяльності слід удосконалити діюче національне законодавство за наступними напрямками:

—      конкретизувати порядок врахування законів і нормативних актів при проведенні аудиту фі­нансової    звітності    і,    в    першу    чергу, обов'язкового аудиту;

—              чітко визначити перелік законів та норматив­них актів, які впливають на визначення сут­тєвих сум та інформації, що розкриваються у фінансовій звітності суб'єктів господарюван­ня, з врахуванням особливостей галузі та ви­дів діяльності;

—              конкретизувати порядок модифікації аудиторського висновку при виявленні не­відповідностей законам і нормативним доку­ментам;

—      визначити    формулювання,    які    повинні використовуватися в аудиторському висновку при викладенні причин його модифікації у випадку порушень законів і нормативних ак­тів, які не пов'язані з концептуальною основою фінансової звітності, з тим, щоб, з одного боку, врахувати інтереси користувачів ауди­торського висновку, а з іншого - забезпечити
вимогу конфіденційності.

 

Література:

1.            Закон України «Про аудиторську діяльність» : офіц. текст із змін, станом на 16 вересня 2006 р. / М-во юстиції України. - К. : Ін Юре, 2006.

2.            Міжнародні стандарти аудиту, надання впевненості та етики: Видання 2004 року. / Пер. с англ.. мови О. В. Селезньов, О. Л. Ольховікова, О. В. Гик, Т. Ц. Шарашидзе, Л. Й. Юрківська, С. О. Куліков. - К.: ТОВ «ІАМЦАУ
«СТА ТУС», 2004. - 1028 с.

3.            Сопко В. В. Організація і методика проведення аудиту: Навч. -практ. посібник / В. В.  Сопко, В. П. Шило, И. І. Верхоглядова та ін. - 2-ге вид., перероб. та доп. - К: ВД «Професіонал», 2006. - 576 с.

4.            Усач Б. Ф. Організація і методика аудиту: Підручник/ Б. Ф. Усач, 3. 0. Душко, М. М. Колос. - К.: Знання, 2006. -295с.