15. Державне регулювання економіки

Курмаєв П.Ю.

Науково-дослідний економічний інститут, м. Київ

НАПРЯМИ ФОРМУВАННЯ МОДЕЛІ УПРАВЛІННЯ СОЦІАЛЬНИМ РОЗВИТКОМ НА РЕГІОНАЛЬНОМУ РІВНІ

Європейський вибір відкриває перед Україною унікальну можливість виходу на якісно вищий рівень розвитку суспільства і держави, надає кожному громадянину шанс для реалізації власного інтелектуально-культурного та духовного потенціалу.

Реформування управлінських підходів у сфері соціального розвитку стосується не лише загальнодержавної, а й значно більшою мірою регіональної влади. Основна проблема у цьому аспекті полягає в оптимальному поєднанні регіональних і загальнонаціональних інтересів та в реалізації цілеспрямованої соціальної політики в умовах обмеженості ресурсів.

Забезпечення високого рівня життєдіяльності територіальної громади є однією з основних функцій органів регіональної влади. На них покладено відповідальність за виконання делегованих державою повноважень, а саме: створювати умови для ефективного функціонування підприємств, установ і організацій, розташованих на території адміністративно-територіальної одиниці; контролювати ефективне використання земельних ресурсів; забезпечувати функціонування системи зворотного зв’язку із громадою для вирішення регіональних проблем розвитку; формувати бюджет; забезпечувати диверсифікацію джерел фінансування; сприяти всебічному розвитку підприємницької ініціативи тощо.

Отже, процес управління соціальним розвитком на регіональному рівні можна визначити як цілеспрямований вплив, у межах визначеної компетенції, державних та регіональних органів влади на процеси управління соціальним комплексом регіону з метою забезпечення законодавчо встановлених соціальних стандартів життєдіяльності населення та створення передумов для розширеного відтворення демографічного, трудового та інтелектуального потенціалу.

Існуюча модель соціального розвитку може відтворювати лише значно занижені компенсаторні можливості соціальної сфери, а також безпрецедентну диференціацію населення за показниками доходу, яка веде і багатих і бідних до однаково загрозливих ризиків та дисбалансів.

Посилення соціальної напруги у суспільстві під впливом світової економічної кризи вимагає реалізацію невідкладних заходів щодо формування моделі управління соціальним розвитком регіону.

З позицій системного аналізу доцільно розглядати модель управління соціальним розвитком регіону в контексті таких параметрів: структури, функціонального призначення та практичного використання. Це, в свою чергу, передбачає використання трьох взаємопов’язаних підходів: структурного, функціонального та практичного.

Застосування структурного підходу дозволяє визначити складові елементи моделі управління соціальним розвитком регіону, організаційні засади та принципи її формування як системи. Погоджуючись із науковими підходами [1, С.184] до визначення сутності її складових, сформуємо основні елементи структури моделі управління соціальним розвитком регіону:

- політика економічного протекціонізму (державне регулювання цін, міграційна політика);

- система оплати праці та соціальних виплат (заробітна плата, пенсійне забезпечення, соціальний захист та допомога інвалідам тощо);

- відтворення соціальної інфраструктури (організаційно-інституційне забезпечення управління соціальним розвитком);

- соціальна спрямованість трудових відносин (управління процесами на ринку праці, соціальна спрямованість ринку праці, гуманізація трудових відносин).

Використання функціонального підходу до побудови моделі управління соціальним розвитком регіону дозволяє виділити такі основні функції, які характеризують її сутність та конкретну спрямованість:

- формування та розвиток регіональних соціальних систем;

- створення передумов для інтелектуально-духовної, трудової самореалізації людини;

- створення механізму соціального захисту всіх груп населення і, в першу чергу, найменш захищених;

- впровадження цілісної моделі соціального страхування (пенсійного, медичного, по хворобі, безробіттю тощо) [2, C.16];

- психологічна допомога, спрямована на збереження особистості й оздоровлення мікроструктури середовища з метою встановлення її самостійності;

- створення для кожної людини гідних умов існування та рівних життєвих шансів у соціальній сфері.

Практичний підхід побудови моделі управління соціальним розвитком регіону передбачає формування та реалізацію конкретних заходів у рамках функціонування вищезазначеної моделі.

Список використаних джерел

1.Регіональна політика: методи, практика /[М.І. Долішній та ін.] /НАНУ. ІРД. Редкол.: Відп. ред. акад. М.І. Долішній. – Львів, 2001. – С.184

2.Наливайко Л.Р. Теорія соціальної функції сучасної української держави в умовах політичних та економічних перетворень /Л.Р. Наливайко //Університетські наукові записки. – 2007. - № 1 (21). - C.16