Экономические науки / 14.Экономическая теория

Захарова О.Ф.

Київський національний торговельно – економічний університет, Україна

Картельні змови на товарних ринках України.

Особливістю конкурентних відносин на товарних ринках України є інертна структура економіки та великий потенціал для протизаконної реалізації власне економічної влади під «легальною» егідою вільного ціноутворення та самостійного контролю власних «традиційних» часток ринку та каналів постачання, створення асоціацій та бізнес - груп. Так, стосовно останньої форми пов‘язаної поведінки підприємств – олігополістів, можна однозначно стверджувати, що членство в них дає найкращий доступ до фінансових ресурсів за рахунок внутрішнього капіталу та компенсує нерозвиненість зовнішніх інститутів. Фактори пошуку надприбутку та прагнення влади грають не менш важливу роль в ціновій або будь-якій узгодженій поведінці бізнес груп та асоціацій, ніж формування структур влади, що є оптимальними з точки зору економічної ефективності.

Щодо головної форми взаємодії фірм як прояву боротьби за володіння ринковою владою або прикладом колективного домінування є картель. Картелі можуть приймати різноманітні форми. Наприклад, виробники можуть створити одну спільну організацію із збуту, яка буде скуповувати продукцію у кожного виробника окремо за договірною ціною та потім реалізовувати продукцію на основі координації. Ще один варіант такої взаємодії може існувати, коли виробники діють на основі угоди, у відповідності з яким встановлюється єдина ціна на їхню продукцію. Також картель включає обмеження виробництва шляхом встановлення квот обсягу випуску для окремих фірм таз координованого регулювання виробничих потужностей.[2, с.51.]

Картелі створюються або з метою використання об’єднаної ринкової влади для отримання монопольного прибутку або як засіб захисту від жорсткої конкуренції, що призводить до збитків (в періоди зниження попиту). В багатьох розвинутих країнах світу згадані дії вважаються найважчими злочинами проти конкуренції та несуть карну відповідальність.

Рисунок 2. Економічна природа картелю.[ 3, с.33.]

Прикладом «класичної» картельної змови (за вітчизняним законодавством – антиконкурентні узгоджені дії суб'єктів господарювання щодо встановлення цін придбання або реалізації товарів ), в якій приймає участь вітчизняна асоціація, знайти, нажаль, не важко. Останнім голосним прикладом такої змови була справа, розглянута органами Антимонопольного комітету України з приводу необґрунтованого завищення цін на олію соняшникову в жовтні 2007 року.

З липня по жовтень 2007 року внутрішні ціни на соняшникову олію зросли на 61%, зрівнявшись, а в деяких випадках випередивши ціни, за якими українська соняшникова олія продається в інших країнах. Чому? А справа в тому, що ринок соняшникової олії в Україні має досить специфічну структуру. Дві третини його виробництва припадає на сім бізнес-груп: «Бунге», «Кернер Груп» — «Чумак», «Зерноторгова компанія», «Каргілл», Пологівський МЕЗ, Вінницька промислова компанія і «Славолія». Змовитися між собою про спільне підвищення цін, орієнтуючись на зовнішні, цим компаніям нескладно, тим більше що існує асоціація «Укроліяпром» — легальний канал обміну інформацією. Самі маслороби, щоправда, пояснюють зростання цін на олію підвищенням вартості основної сировини — насіння. Воно справді подорожчало, але темпи зростання цін на олію в липні-жовтні виявилися в півтора разу вищими, ніж на насіння соняшнику. При цьому вартість інших складових виробництва рослинної олії практично не змінилася. Все це дало підстави для висновку про картельну змову. За вчинене правопорушення на вказаних учасників накладено штраф у розмірі 60 млн. гривень на кожного.[4, с.1] Безумовно, таку змову можна віднести до особливої форми економічної експансії, це злочин проти споживача і передумова підриву продовольчої безпеки.

У вітчизняній економічній науці та антимонопольній практиці назріла необхідність детальної розробки методики оцінки кількісних параметрів колективного домінування, що стали звичайними у практиці господарювання ринків з олігополістичної структурою, та підкріплення їх оновленою потужною нормативно – правовою базою. Як свідчить цінова статистика, ситуація вкрай катастрофічна, адже зараз населення в умовах бездіяльності органів державної влади грабують двічі: вперше, коли підприємець завищує ціну на власний товар чи послугу і вдруге, коли держава вступає в тривалий бій з ціновими збуреннями, знижуючи доходи та скорочуючи попит.

Література:

1. А.А. Пороховский Экономические отношения в монополистических объединениях. М.: МГУ, 1997, с.31.

2. В.Н. Тарасевич. Ценовая политика предприятия. СПб.: Питер, 2003-288c.

3. Тарануха Ю.В. Конкуренция и конкурентные стратегии (в структурно – логических схемах). М.: Издательство «Дело и сервис», 2008 г., с.33.

4. Костусєв О. «Про ціни, картелі і монополістів». Дзеркало тижня.№44(673), с.1. 17 листопада 2007 року.

5. О.И.Уильямсон. Экономические институты капитализма. Фирмы, рынки, «отношенческая» контрактация. Спб.,1996, c.575.

6. Звіт Антимонопольного Комітету України за 2007 рік. Офіційний сайт АМКУ: www.amc.gov.ua