Економічні науки/ 14 Економічна теорія

Руденко Д.О

Науковий керівник доц. к.е.н. А.Г. Панчук

Криворізький економічний інститут КЕУ ім. Вадима Гетьмана

Монополія – шкода чи благо?

Актуальність теми полягає в тому, що проблеми монополізації господарського життя, конкуренція на товарних ринках привертають сьогодні пильну увагу не тільки спеціалістів, але і широких прошарків населення.

Монополія являє собою виключне право, що надається державі, підприємству, організації, фізичній особі на здійснення якої-небудь діяльності. В той же час монополія – це концентрація виробництва, об’єднання технологічних, інтелектуальних та фінансових ресурсів. Тому перед нами постає важливе питання: монополія – шкода чи благо?

Характерною особливістю сучасного ринку є поєднання, переплетення, взаємопроникнення різноманітних організаційних форм монополій, що свідчить про подальший розвиток, поглиблення процесів монополізації сучасної економіки. Отже, ринок, де суворо виконуються всі зазначені умови, можна назвати чистою монополією (але на практиці її так само не існує, як і досконалої конкуренції).

Що ж до причин виникнення монополії, то вони пов’язані з дією об’єктивних економічних законів, розвитком продуктивних сил і суттєвими змінами в технологічному способі виробництва. Те, що процес монополізації набув значних масштабів і монопольні утворення стали основою господарського життя в основному у більш розвинених країнах світу. Набирає темп даний процес і в Україні та сприяє формуванню торговельно-промислових комплексів.

Однією з переваг монополії є те, що це здебільшого крупні підприємства з найвищою ефективністю і найнижчими виробничими витратами, що забезпечує економію суспільних витрат виробництва і обігу.

Наряду з позитивними рисами мають місце і негативні, а перелік їх є значно довшим. Найбільш шкідливою вважається адміністративна монополія. Важко не погодитись з П. Самуельсоном, який зробив однозначний висновок: «Це економічне та соціальне зло». Але є деякі речі, такі, наприклад, як виникнення картелів та синдикатів (тобто об’єднання декількох підприємств однієї галузі), яким легше та простіше функціонувати в ринковій економіці. Має місце менша загроза до збанкрутування в порівнянні з одним підприємством. Отже, слід встановити відповідне місце монополії в ринкової економіці та привернути увагу держави до регулювання нею на сучасному етапі.

Визначення місця монополії в ринковій економіці є актуальним питанням і науковці розпалюють дискусію нескінченими дослідженнями закономірностей ринкової поведінки їх, що дає підстави стверджувати, що все ж таки монополії як господарські організації відіграють вагому роль у соціально-економічному розвитку будь-якої країни. Величезні монополістичні об’єднання вносять вагомий вклад у ВВП країни, забезпечують конкурентоспроможність національної економіки. І це є незаперечним фактом.

Далі, як феномен виробництва, та одна з сил у механізмі ринкової самоорганізації, монополія несе у собі потенціал регулювання й планомірності, сприяє прогнозованості ринку. Особливо це стосується монополій, які складають групу підприємств, пов’язаних технологічною залежністю, взаємними поставками продукції, тощо. У межах такої монопольної фірми виникає єдність власності з розгалуженим виробничим процесом. Свідома воля монополіста координує ринкові ціни та обсяги пропозиції, контролює відносини з постачальниками і конкурентами, впливає на попит споживачів і темпи розвитку галузі, здійснює жорсткий облік ресурсів та їх раціональний розподіл між окремими виробництвами, управляє величиною інвестицій, рекламних витрат, тощо. Ринкові процеси стають керованими та підконтрольними, знижаються невизначеність і непередбачуваність господарської сфери, обмежуються банкрутства фірм, тощо.

Слід відмітити, що основою для збереження монополії є гнучкість.

Аналіз впливу монополій на соціально-економічний розвиток суспільства не вичерпується переліченими перевагами й недоліками. Однак уже з викладеного можна зрозуміти, що монополія - явище надзвичайно суперечливе. В один і той самий час монополіст може приносити користь суспільству і чинити дії, що завдають йому шкоди. То ж не дивно, що ставлення громадськості та держави до монополії завжди не однозначне: від повного засудження до майже повного виправдання.

Аналіз і узагальнення наукових досліджень у цій сфері, а також практичний досвід переконують, що найсприятливіші умови для вияву негативних рис і монополії існують у трансформаційних економіках, які характеризуються більшими невизначеністю та нестабільністю, відсутністю розвинутих ринкових відносин, асиметрією інформації, низькою ефективністю системи інституцій-но-правового регулювання й контролю, тощо. Класичним прикладом щодо цього є вітчизняна практика господарювання. Тим часом у розвинутому ринковому середовищі більшою мірою виявляються позитивні впливи монополії на економічний розвиток.

Можна сподіватися, що з розвитком ринкових відносин в Україні окремі (але не всі) проблеми, породжені діяльністю монополій, зникнуть самі собою, і тому можна буде порушувати питання про обмеження їх державного регулювання. Однак сьогодні антимонопольно-конкурентне регулювання є вкрай необхідним, хоч і потребує вдосконалення.

В сучасній практиці господарювання нерідко не дістає підтвердження поширений у підручниках з економічної теорії вислів про те, що «монополія знищує конкуренцію». За умов інформатизації та глобалізації світової економіки наявність і утвердження монополій не знищують, а лише видозмінюють конкуренцію, переводячи її в русло інноваційної активності, переставляючи акцент з жорсткої боротьби за розорення і витіснення конкурента з традиційного місця на ринку на пошук перспективних можливостей, ще не використаних потенційними суперниками. Це зумовлює,з одного боку, певне пом’якшення форм конкуренції, відхід у минуле ії найбільш руйнівних проявів, а з іншого – підвищення інтенсивності конкурентної боротьби на тих ділянках і в тих сферах, де технічний прогрес відбувається найдинамічніше, руйнуючи усталені пропорції та породжуючи нові потенційні ринки.

Сьогодні вже не викликає сумнівів і заперечень також той факт, що фірма-монополіст може бути інноваційно активнішою, ніж фірма, яка функціонує у конкурентній галузі.

Не можна не згадати і ту обставину, що на монопольних підприємствах рівень заробітної плати є істотно вищим, ніж на підприємствах, які функціонують в умовах сильної конкуренції. Наприклад, в Україні протягом останніх років у металургійній та добувних галузях середня заробітна плата працівників на 30-35% перевищувала середню по промисловості та на 50-80% - відповідно, по економіці в цілому. Як правило, монополіст також надає своїм працівникам значні соціальні гарантії та забезпечує нормальні умови праці для численного персоналу компанії, що сприяє підвищенню їхнього добробуту.

Монополісти іноді беруть участь у заходах соціального характеру, займаються активною доброчинною та спонсорською діяльністю, встановлюють і підтримують тісні зв'язки з громадськістю. Інша річ, що мета цих заходів далеко не така благородна, як здається на перший погляд. Монополіст усе це робить для власного престижу і створення свого позитивного іміджу. Але слід погодитися, що це приносить певні вигоди і суспільству. У більшості випадків монополії - це величезні виробники товарів і послуг, які функціонують на ринках багатьох країн світу, у кожній з яких товар монополістів користується підвищеним попитом. Більшість монополій утвердили свої позиції у глобалізованому світі саме завдяки тому, що їм вдалося виграти у своїх конкурентів конкурентну боротьбу за якість товарів. В умовах постіндустріального розвитку пріоритетом для споживача є якість товарів, яку монополістові забезпечити легше - за рахунок значних фінансових ресурсів і високого науково-технічного потенціалу. Тому споживачі більшості країн світу віддають перевагу товарам, які мають кращі споживчі властивості та якість порівняно з аналогічними товарами конкурентних фірм.

Усе сказане дозволяє відкинути стереотипне уявлення про монополію як "економічне зло". Однак незаперечним є той факт, що благотворний вплив монополій на народногосподарський відтворювальний процес має певні межі. Отже, логічно буде проаналізувати проблеми, які виникають при пануванні монополії в тій чи іншій галузі економіки.

Слід зробити загальний висновок про необхідність підвищення ефективності конкурентної політики, пошуку розумного компромісу між зниженням бар’єрів для входу на ринки та державним втручанням, яке компенсує провали ринку.

Досліджуючи публікації з питань монополії, слід зазначити, що цей феномен являє собою своєрідний фокус, в якому сходяться різноманітні фундаментальні економічні проблеми і досягнення загальної та часткової економічної рівноваги і нерівноваги, економічна ефективність і суспільний добробут, економічна нерівність і ринкова влада, інфляційні явища, взаємодія ринку і планомірності, інструменти і результати державного регулювання економіки та ін.. А тому не дивно, що питання про те чи є монополія лише економічним злом, чи вона справляє також позитивний вплив на економічний розвиток, виступає об’єктом полеміки вітчизняних та західних вчених економістів різних наукових шкіл вже не один десяток років.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Базилевич В.Д. Формування конкурентного середовища в транзитивній еко-

номіці: проблеми, тенденції та протиріччя // Конкуренція: Вісн.Антимоноп.

ком.України.-2004.-№2.- С.23-28.

2. Бурачек Н.В. Переваги та недоліки існування монополії на сучасному ринку

// Формування ринкових відносин в Україні.-2005.-№5.- С 10.

3. Биконя С.Ф. Поведінка монополії в умовах перехідної економіки // Актуаль-

ні проблеми економіки.- 2005.-№ 5.- С 4.

4. Концепція вдосконалення державного регулювання природних монополій

// Офіційний вісник України.- 2007.- № 74.- С.10-12.

5. Лагутін В.Д. Рушійні сили конкуренції // Конкуренція: Вісн.Антимоноп.ком

України.- 2002.- № 3. – С. 17-21.

6. Лагутін В.Д. Шкода від монополії і користь від конкуренції: чи все так про

сто? // Економіка України.- 2007.- № 4.- квітень.- С. 53-55.

7.Филюк Г.М. Соціально-економічні наслідки монополії: теоретичний і прак-

тичний аспект // Економіка України.- 2008.- № 1.- січень.- С.30