Экономические науки/15.Государственное регулирование экономики

Студентка Пластара К.І.

Донецкий национальный университет экономики и торговли

имени МихаилаТуган-Барановского, Украина

Оцінка потреби фахової підготовки в народному господарстві України

В умовах ринкової економіки науковий прогрес визначає корінні зміни в професійно-кваліфікаційній структурі робочих кадрів. В останні роки в окремих галузях народного господарства промисловості були нерідкі випадки посилення тенденції невідповідності між сформованою і необхідною професійно-кваліфікаційною структурою робітників. У зв'язку з цим удосконалення методів планування і прогнозування чисельності і складу робочих кадрів дозволить звести до мінімуму наявну невідповідність.

Важливо відмітити, що визначення потреби в робочих кадрах і їхній підготовці в професійному розрізі на тривалу перспективу має велике значення для скорочення плинності кадрів.

Мета статті – проаналізувати рівень фахової освіти робітників народного господарства України з точки зору реальної потреби.

Наукове прогнозування професійного складу і чисельності робітників має ґрунтуватися на подальшому зростанні продуктивності праці. Професійна структура робочих кадрів постійно змінюється під впливом соціально-економічного розвитку. При розробці прогнозів чисельності і професійного складу робітників необхідно враховувати існуючі форми поділу праці (галузева, технологічна, по кваліфікації і професійній ознаці). Прогнозування потреби в кваліфікованих робочих кадрах на тривалу перспективу, засноване на галузевому поділі праці, дає можливість установити зацікавленість у них окремих галузей народного господарства.

В економічній літературі відсутній єдиний науково обгрунтований підхід до розробки методики дослідження економічної ефективності різних форм підготовки робочих кадрів. Особливо важливим є вибір показників економічної ефективності праці кваліфікованих робітників при різних формах професійної підготовки. Обов'язковими показниками є: продуктивність праці, виконання норм виробітку і виробничого завдання, показники якості продукції, браку. Не менш важливими є показники виходу на вищий кваліфікаційний розряд і видів преміювання за економію сировини і матеріалів, за перевиконання плану, за випуск продукції високої якості.

Аналіз ефективності праці кваліфікованих робітників є необхідною умовою для визначення економічної ефективності різних форм професійного навчання і рівня загальної освіти. При визначенні економічної ефективності форм підготовки кваліфікованих робітників доцільно застосовувати метод анкетного обстеження, що дозволяє визначати ступінь впливу різних форм професійно-технічної освіти і окремих факторів (тривалість, рівень загальної освіти, стаж роботи) на економічну ефективність праці кваліфікованих робітників.

Зростання ефективності праці фахівців зараз є найважливішим чинником розвитку наукового прогресу, підвищення продуктивності суспільної праці. У 2007 році кожен четвертий працівник займався в основному розумовою працею в науці, освіті, культурі, матеріальному виробництві, а в 1990 році - кожен дванадцятий. Загальна кількість фахівців з вищою і середньою фаховою освітою, зайнятих у народному господарстві, зросла в 2007 році у порівнянні з 1990 роком більш ніж у 1,8 раза і досягла 5895,0 тис. осіб.

Питома вага фахівців у загальному числі зайнятих у народному господарстві збільшилася з 25,4% у 1990 році до 28,5% у 2007 році. Найбільш високі темпи зростання чисельності фахівців із вищою і середньою фаховою освітою спостерігаються на підприємствах і в організаціях житлово-комунального господарства, у невиробничих видах побутового обслуговування населення. Кількість фахівців у цих галузях збільшилася в 2,4 раза.

Одним із методів визначення ефективності використання фахівців на виробництві є аналіз робочого часу. Аналіз даних про бюджет часу економістів і нормувальників на підприємствах галузей промисловості показує, що 2/3 - 3/4 робочого часу економісти витрачають на виконання робіт, що не вимагають спеціальної кваліфікації. Аналіз же виробничих показників займає всього 2,0% робочого часу.

Частка фахівців, зайнятих на посадах що не вимагають вищої освіти, у цілому по народному господарству зросла в 2007 році на 3,1 пункта в порівнянні з 1990 роком, з них у промисловості - на 5,5 пункта, на підприємствах і організаціях житлово-комунального господарства і побутового обслуговування - майже на 12 пунктів. Найбільш високі темпи зростання фахівців, зайнятих на посадах, що не вимагають вищої освіти, по народному господарству спостерігаються в торгівлі, громадському харчуванні, заготівлях і матеріально-технічному постачанні і збуті.

Питома вага фахівців із середньою фаховою освітою, зайнятих на посадах, що не вимагають середньої фахової освіти, ще вище. У 2007 році їхня частка збільшилося на 9,5 пункта в цілому по народному господарству, у промисловості вона зросла на 6,5 пункта, а в торгівлі, громадському харчуванні і заготівлях, матеріально-технічному постачанні і збуті - на 13,2 пункта. Таким чином, спостерігається стійка тенденція збільшення частки фахівців, зайнятих на посадах, що не вимагають вищої і середньої фахової освіти. У той же час ефективність використання фахівців припускає виконання ними функцій і обов'язків відповідно до отриманої спеціальності.

Література:

1. Міжнародна економіка: Навчальний посібник для дистанційного навчання / С.В. Карпенко, О.А. Карпенко: за наук. ред. Ю.М. Краснова. – К.: Університет «Україна», 2007. – 251 с.

2. Краснов Ю.М. Прогнозування чисельності фахівців і підготовки кваліфікованих кадрів // Формування ринкових відносин в Україні. – 2008. - №6. – С. 132-135.