Побиванець К.В.
Східноєвропейський
університет економіки і менеджменту
ПРОБЛЕМИ УПРАВЛІННЯ ВИКОРИСТАННЯ КУРОРТНО – РЕКРЕАЦІЙНОГО
ПОТЕНЦІАЛУ ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ВСТУП
Динамічний та збалансований розвиток регіонів постає
однією з найважливіших проблем подальшого впровадження ринкових відносин та
суспільних перетворень в Україні. Ефективність реалізації Концепції державної
регіональної політики залежить від розуміння суті та форм регіонального
економічного розвитку, який представлено як органічне поєднання та взаємозв’язок
функціонально-просторових та галузево-регіональних блоків розвитку територій.
За роки незалежності у країні досі не сформувалася регіональна політика як
філософія функціонування внутрішнього ринку та відкритої економіки, яка б
ґрунтувалась на концепції використання власних ресурсів розвитку території,
створення фінансових засад самодостатності регіонів, стимулювання точок
економічного зростання у регіонах, реалізації конкурентних переваг території.
Основною причиною такого стану є відсутність науково
обґрунтованої загальнодержавної та регіональної стратегії ефективного
використання території країни. Подолання існуючих стереотипів переважно
адміністративного та галузевого управління регіонами пролягає через
усвідомлення пріоритету потреб мешканців територіальних громад та здатностей
органів державної влади та місцевого самоврядування досягати економічного
зростання шляхом залучення сукупних територіальних ресурсів в економічний обіг,
адаптації існуючих і розробки нових механізмів управління внутрішнім і
зовнішнім середовищем регіону.
ПОСТАНОВКА ЗАВДАННЯ
В даній роботі
ставиться задача вивчення курортно –
рекреаційного потенціалу Черкаської області, розробка стратегії управління
курортною сферою на регіональному рівні.
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ
Над дослідженням сучасного стану розвитку курортно –
рекреаційної сфери працювали такі українські вчені: найповніше природно –
рекреаційний потенціал адміністративних одиниць України було оцінено В.П.
Руденком. О.О. Бейдик зробив комплексну бальну оцінку ресурсно – рекреаційного
потенціалу регіонів України [4]. Автори доводять принципи виділення територій
мезорівня з різним ступенем розвитку рекреаційної діяльності. Описують
характерні групи кожних регіонів. Пропонують класифікацію рекреаційних ресурсів
в залежності від їх специфічних особливостей. Розглядають питання комплексного
аналізу природних територій курортів для визнання їх природними територіями
курортів державного чи місцевого значення.
Взагалі, Україна
посідає одне з провідних місць в Європі щодо забезпеченості курортними та
рекреаційними ресурсами.
Згідно із
Законом України «Про курорти», курорт – це освоєна природна територія на землях
оздоровчого призначення, що має природні лікувальні ресурси, необхідні для їх
експлуатації будівлі та споруди з об’єктами інфраструктури, використовується з
метою лікування, медичної реабілітації, профілактики захворювань та для
рекреації і підлягає особливій охороні [2].
Наявний потенціал дозволяє ставити завдання щодо ефективного відтворення трудових ресурсів і генофонду нації шляхом оздоровлення, забезпечення повноцінного відпочинку громадян, шляхом перетворення курортної галузі на вагоме джерело створення нових робочих місць та наповнення державного і місцевих бюджетів.
Закон України “Про туризм” визначає засади розвитку туризму в Україні [1].
Цим Законом визначено основні принципи державної політики в туристичній сфері: забезпечення доступності туризму і оздоровлення для всіх громадян України; врахування попиту населення на певні види туризму; забезпечення охорони природних рекреаційних ресурсів; сприяння створення конкурентоспроможного туристського продукту.
Характеристику природно – рекреаційних ресурсів Черкащини доцільно розпочати з кліматичних, оскільки саме вони визначають просторову організацію відпочинку.
Черкащина славилась унікальними кліматичними курортами Соснівка та Прохорівка.
Соснівка – рівнинний кліматичний курорт лісостепової зони, розташований на великому масиві хвойних лісів правого берега Дніпра. Тут функціонують санаторії, профілакторії, пансіонати, будинки відпочинку, оздоровчо-спортивні бази.
У повітрі соснового лісу озону в 10 разів більше, ніж у повітрі і листяних лісів. А рани гояться у 2-3 рази швидше, ніж у степу. Підвищена іонізація благодійно впливає на самопочуття людей і швидше розганяє втому. Безмедикаментозне лікування хвороб органів дихання і, зокрема, сухот, у Соснівці приваблювало до Черкащини велику кількість курортників.
Отже, курорт Соснівка має багато перспектив, щодо розвитку централізованого курортного відпочинку.
Бальнеологічні ресурси включають в себе лікувальні властивості мінеральних вод, грязей та озокериту.
Відповідно до узагальнених результатів геологорозвідувальних робіт і даних фізико-хімічних досліджень, виконаних Одеським НДІ курортології, у Черкаській області є мінеральні води малої, середньої і високої мінералізації. Відомі прояви мінеральних вод натрієвого типу в районі с. Мошни, (для санаторію «Перлина»), у місті Золотоноша, Драбівському районі (експлуатаційні запаси родовища мінеральних вод для санаторію «Пролісок». В цьому ж районі на стадії пошукових робіт виявлені мінеральні води в с. Безбородьки ). Мінералізація цих вод коливається від 1,7 до 27 г/дм3.
Слід зазначити, що на правобережжі р. Дніпро в південно-східній частині Черкаської області безпосередньо в районі с. Леськи, Худяки, Думанці розповсюджений перспективний водоносний горизонт у алювіально-флювіогляціальних відкладеннях.
Великою популярністю користується Тальнівська мінеральна вода гідрокарбонатна натрієво-магнієво-кальцієва.
У Звенигородському й Маньківському районах Черкаської
області в межах Українського кристалічного щита мають досить широке поширення
підземні мінеральні радонові води [7].
Якщо зробити перерахунок санаторно-курортних закладів Черкаського регіону за період 2008 року, то можна побачити, що на території області функціонував 58 санаторно-курортний заклад на 6400 місць у місяць максимального розгортання. Та 1038 дитячих закладів розміщення курортно – рекреаційної сфери на 4100 місць у місяць максимального розгортання [6].
Таблиця 1
Санаторно-курортні та оздоровчі заклади
Черкаського регіону
|
Рік |
Санаторії та пансіонати з
лікуванням |
Санаторії-профілакторії |
Будинки і пансіонати
відпочинку |
Бази та інші заклади
відпочинку |
Дитячі оздоровчі табори |
|
2006 |
11 |
5 |
- |
66 |
995 |
|
2007 |
10 |
5 |
- |
44 |
1021 |
|
2008 |
9 |
4 |
- |
45 |
1038 |
Таблиця 2
Кількість ліжко – місць в закладах розміщення
курортно – рекреаційної сфери
|
Рік |
Санаторії та пансіонати з
лікуванням ліжко - місць (тис.од) |
Санаторії-профілакторії ліжко - місць (тис.од) |
Будинки і пансіонати відпочинку
ліжко – місць (тис.од) |
Бази та інші заклади
відпочинку ліжко – місць (тис.од) |
Дитячі оздоровчі табори ліжко – місць (тис.од) |
|
2006 |
2,6 |
0,4 |
- |
4,1 |
4,4 |
|
2007 |
2,0 |
0,4 |
- |
3,8 |
4,1 |
|
2008 |
1,9 |
03 |
- |
4,2 |
4,1 |
З даної таблиці можна зробити висновок про те, що загальна кількість ліжко – місць в закладах курортно – рекреаційної сфери на протязі 2008 року збільшилася на 2600 ліжок за рахунок збільшення кількості баз відпочинку та збільшення кількості ліжок дитячих таборах.
З даних Таблиці 2 можна зробити аналіз забезпеченості регіону
місцями в закладах розміщення курортно – рекреаційної сфери у 2008. А саме,
місць в закладах розміщення курортно рекреаційної сфери 10500. За даними Головного управління статистики в Черкаській
області чисельність населення на 1 грудня 2008 року в Черкаській області складала 1305437 чоловік. Отже, забезпеченість місцями в даних
закладах розміщення буде 8,4 ліжко –
місць на 1000 чоловік. Нормативним показником вважається 10 місць на 1000
жителів. Тому для Черкаської області
така забезпеченість місцями в закладах розміщення говорить про перспективи
розвитку курортної галузі.
Для порівняння
проаналізуємо забезпеченість місцями в закладах розміщення курортно –
рекреаційної сфери в таких областях України, як Вінницька, Львівська, Сумська
області.
Так, у Вінницькій області
(за даними Головного управління статистики у Вінницькій області) в 2008 році в
закладах курортної сфери нараховувалось 11800 місць, населення області на 1
грудня 2008 року складало 1661124 осіб. Відповідно на 1000 жителів – 7,1 ліжко
– місць. У Львівській області на 1 грудня 2008 року – 2553718 осіб, і 22891
місце. Зробивши розрахунок, отримаємо результат – 8,9 ліжко – місць на 1000
жителів. У Сумській області на 1 грудня 2008 року чисельність регіону – 1185166
осіб. Загальна кількість ліжко – місць у курортній сфері становила 8720.
Відповідно на 1000 жителів припадає 7,3 ліжко – місць.
Абсолютна більшість санаторіїв, пансіонатів, будинків відпочинку. Туристичних баз та інших оздоровчо – відпочинкових закладів розміщені на берегах або у безпосередній близькості до водних об’єктів, наявність яких значно підвищує рекреаційний потенціал місцевості. Як свідчить статистика, відпочинок на березі водойм є пріоритетним для двох третин респондентів.
Найбільше абсолютне рекреаційне навантаження припадає на річку Дніпро та його притоки, що протікають на Черкащині: Рось, Тясмин, узбережжя яких майже повсюдно використовуються для відпочинку (Золотоніське узбережжя річки Дніпро : б\в ВАТ «Черкасиоблагрообладнання», б/ в ВАТ«Будівельник»,б/в «Улыбка» тощо, Канівське узбережжя: б/в «Автомобіліст»,б/в «Велике озеро», б/в «Сонячна» тощо, Черкаське узбережжя : б/в «Дніпро», б/в «Сокирно», б/в «Локомотив» та ін.) [3].
Отже, ресурсна база Черкащини має унікальний туристичний потенціал, спроможний забезпечити подальший розвиток національного туристичного продукту і вихід його на міжнародні ринки.
Найважливішим завданням на цьому шляху є забезпечення формування у сфері туризму сталої державної ідеології, спрямованої на раціональне і ефективне використання природних, історико-культурних та соціально-побутових ресурсів для розвитку в’їзного і внутрішнього туризму.
В основі до стратегії розвитку курортів як територій, де залежно від особливостей природних ресурсів, безумовно, має бути як санаторно-курортна (суто лікувальна) галузь, так і розвиватися сучасна курортно-рекреаційна індустрія, орієнтована на забезпечення якісного відпочинку.
Виникає необхідність переглянути характер використання майна та землі, що перебувають у державній та комунальній власності, дати врешті поштовх для серйозного розвитку регіональної туристичної економіки.
Для цього необхідно повною мірою виконати Закон України “Про туризм”, створити сприятливий клімат для залучення інвестицій, провести прозору приватизацію на тендерній основі нерентабельних, непрацюючих туристично-рекреаційних зон.
Це сприятиме збереженню туристичних традицій, розвитку загальнодержавного конкурентного внутрішнього ринку курортно - рекреаційних послуг, їх здешевленню та виходу на ринки країн СНГ та Європи. Внаслідок цього курортно - рекреаційна галузь стане вагомим джерелом наповнення бюджетів усіх рівнів.
Виходячи із викладеного сформулюємо основні проблеми розвитку рекреаційного відпочинку, що існують в Черкаській області та в Україні в цілому. Це передусім відсутність управлінської вертикалі в туристичній і курортно - рекреаційній сфері у зв’язку з невизначеним спеціальним центральним органом виконавчої влади з питань туризму, також відсутність чіткої державної політики, спрямованої на розвиток курортів. Проблемою в управлінні даної галузі є недосконалість правового регулювання у сфері управління розвитком курортів і рекреації на регіональному та місцевому рівнях та відсутність планів комплексного розвитку курортних зон.
В Україні досі залишається невизначеним центральний орган державної влади з питань курортів і розподіл функцій та повноважень щодо регулювання даною сферою на державному рівні, відсутність механізмів державного управління у регіонах. На даний час органами місцевого самоврядування тільки створюються відповідні самостійні підрозділи з питань туризму і курортів для розвитку внутрішнього туризму.
Відсутність системи контролю за діяльністю суб’єктів курортної сфери, повільні темпи зростання обсягів інвестицій у розвиток матеріальної бази курортно – рекреаційних комплексів, невідповідність міжнародним стандартам якості надання послуг свідчать про недостатність державної підтримки та відсутності механізмів комплексного підходу до управління національним туристичним продуктом на внутрішньому і міжнародному ринку послуг.
Безумовно робляться серйозні кроки у напрямку виходу курортної галузі із кризи, яка триває в галузі з часів розпаду Союзу. Розроблена концепція розвитку санаторно – курортних підприємств Державного управління справами, яка визначає основні цілі і напрямки по оптимізації діяльності цих підприємств, розробку конкретних мір для їх реалізації, тощо.
В цілому, розвиток системи санаторно – курортних підприємств стримується рядом проблем, в особливості [5]: зношеністю основних фондів закладів курортно – рекреаційної сфери; відсутністю привабливої атмосфери для інвестування галузі; низьким рівнем основних та додаткових послуг в санаторно – курортних закладах; відсутністю маркетингової стратегії тощо.
Стратегія розвитку курортно – рекреаційної сфери в Черкаському регіоні повинна передбачати виконання завдань, основні з яких: аналіз роботи існуючих закладів курортно – рекреаційної сфери; створення Кадастру рекреаційних ресурсів Черкаської області; вивчення попиту на певні види рекреаційних послуг; вирішення проблеми правового забезпечення рекреаційної діяльності, природокористування, охорони рекреаційних ресурсів; створення нормативно-методичної бази реорганізації форм власності та забезпечення їх різноманітності в сфері рекреації; розробка та затвердження стандартних нормативів в галузі курортів; обґрунтування і впровадження ефективних фінансово-економічних механізмів регулювання розвитку рекреаційної сфери та створення моделі інвестиційної політики; використання кластерних та франчайзенгових технологій в даній галузі.
ВИСНОВОК
Ситуація, що склалась, фактично призводить до зриву реалізації заходів
Державної програми розвитку туризму в Україні на 2002-2010 роки та Програми
розбудови туристичної інфраструктури за напрямами національної мережі
міжнародних транспортних коридорів та основних транспортних магістралей у
2004-2010 рр., розробленої на виконання Закону України “Про комплексну програму
утвердження України як транзитної держави у 2002-2010 роках”.
Підсумовуючи викладене, слід зазначити, що ведеться постійна робота з організації та забезпечення реалізації покладених завдань у сфері курортів.
Сучасний стан розвитку курортно - рекреаційної індустрії в Україні в цілому не відповідає наявному потенціалу туристичних ресурсів, низькою є його економічна ефективність, управління ними на регіональному та державному рівнях. Однією з основних причин такого становища є недостатній рівень теоретичного осмислення соціально-економічної суті рекреації як суспільного явища та його економічної значимості як прибуткової галузі. Функціонування курортів як специфічної галузі національної економіки базується на виробництві та споживанні рекреаційного продукту, що дає змогу зробити висновок про об’єктивне існування ринку туристичних послуг.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ТА ДЖЕРЕЛ
1. Про внесення змін до Закону «Про туризм»: Закон України від 18 листопада 2003 року № 1282-IV // Бухгалтерия. – 2004. – № 11.
– С. 14-27.
2. Про курорти : Закон України від 5 жовтня 2000 року № 2026 – ІІІ
// Голос України. – 2000. – №
209(2456). – С. 3-4.
3. Культура і туризм Черкащини: статистичний збірник : Черкаси, 2006 р. – С. 46-58.
4. Новикова В. І. Типізація регіонів за ступенем розвитку рекреаційної діяльності / В. І. Новикова // Український географічний журнал. – 2007. – № 1. – С. 43-47.
5. Радченко О. Приватизация не панацея / Олег Радченко // Гостиничный и ресторанный бизнес. – 2008. – № 3. – С. 76 – 79.
6.
Туризм: Статистична
інформація [електронний ресурс] : за даними Головного управління статистики в
Черкаській області
2008 р. / Держ.ком.статистики в Черк.обл. / – Режим доступу :
7. Україна туристична регіони, райони та міста, провідні підприємства, особистості [електронний ресурс] / [ П. Костенко В. Вовкун А. Пахля Б. Олійник і ін. ]. – К. : Український видавничий консорціум, 2008 р. -
Режим
доступу до книги :
http: // who-iswho.com.ua/book/ukrtour2008.html