Бевз М.В., Даценко А. В.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

Контроль за складанням та виконанням кошторису бюджетних установ

Постановка проблеми. Протягом тривалого часу майже вся бюджетна система України перебувала в дуже скрутних умовах, спричинених, по – перше, дефіцитом обсягу затверджених бюджетних асигнувань, по – друге – відсутністю гарантій отримання коштів у затверджених обсягах. За таких умов у попередні роки помітно впала адміністративна дисципліна при розробці та при затвердженні кошторисів доходів та видатків[1,с.6]. На етапі планування не опрацьовувалися за всіма чинними регламентами економічні показники, які мали бути покладені і в основу бюджетних запитів, і в основу кошторисів доходів та видатків. Саме тому контроль за складанням та виконанням кошторису є досить актуальним в наш час.

Аналіз останніх публікацій та досліджень. Огляд літературних джерел показує, що питання методики та організації контролю в різних аспектах висвітлюють автори: М.Т. Білуха, Ф.Ф. Бутинець, Б.І. Валуєв, Є.В.Мних, А.М.Герасимович, М.В. Кужельний, М.С. Пушкар, В.С. Рудницький, В.В. Сопко, Б.Ф. Усач, В.О. Шевчук. Проте названі вчені розглядають проблеми контролю та ревізії, які стосуються суб’єктів господарювання в цілому, а не конкретно бюджетних установ. Проблемами методики та організації контролю в бюджетних установах займалося незначне коло науковців, а саме: М.М.Каленський, В.І.Крисюк, О.В.Юрченко та ін.

Виклад основного матеріалу. Кошторис бюджетної установи – основний плановий документ, який надає бюджетній установі повноваження на отримання доходів і здійснення видатків, визначає обсяг і спрямування коштів для виконання бюджетною установою своїх функцій і досягнення цілей, визначених на рік відповідно до бюджетних призначень.

Нормативними документами, які регулюють порядок складання кошторису є Постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок складання, розгляду, затвердження та основних вимог щодо виконання кошторисів доходів, видатків бюджетних установ і організацій" (зі змінами та доповненнями) від 09.01.2000р. №17 та " Про порядок складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ" (зі змінами та доповненнями) від 28.02.02 №228.

КРУ України відповідно до покладених на нього функцій здійснює ретроспективний (заключний) контроль за виконанням кошторисів бюджетних установ, які фінансується через систему державного казначейства. Виконується цей контроль проведенням щорічних ревізій. При цьому перевіряється відповідність кошторисних призначень показникам розрахунків за кодами економічної класифікації кошторису, затвердженої на виконання статті 8 Бюджетного Кодексу України, наказом Міністерства фінансів України " Про бюджетну класифікацію та її запровадження" від 27.12.2001р. №604. Далі піддається ревізії фактичне витрачання коштів за кодами економічної класифікації, одержаних через систему Державного казначейства. При цьому застосовуються методичні прийоми і контрольно – ревізійні процедури, для галузей національної економіки [2,с.640].

У документальному контролі застосовуються такі методи: перевірка документів за формальними ознаками; перевірка документів за змістом; арифметична перевірка документів; нормативна перевірка документів; економічна оцінка господарських операцій.

Перевірка документів за формальними ознаками – перший етап документального контролю, під час якого досліджують: точність заповнення бланків; наявність усіх необхідних реквізитів; своєчасність складання; відповідність підписів осіб, які склали документ. Цей метод застосовують для виявлення фактів підробки та дописувань у документах, виправлення цифрових даних і зміни реквізитів. За результатами такої перевірки робиться висновок про визнання достовірності документів [3,с.70].

Перевірка документів за змістом – другий етап документального контролю. Його здійснюють шляхом співставлення даних операцій, зазначених у документі, з аналогічними або взаємопов'язаними даними виробництва для з'ясування законності (достовірності) зафіксованих операцій.

Арифметична перевірка документів здійснюється шляхом перерахунку загальних підсумків для визначення правильності підрахунків.

Нормативна перевірка документів проводиться шляхом співставлення фактичних витрат з нормативними або плановими (визначеними законами, постановами, кошторисами, лімітами) з метою встановлення обґрунтованості списання на утримання установи сировини та матеріалів, палива, використання фонду оплати праці тощо [3,с.70].

Економічна оцінка господарських операцій об'єднує низку загальноекономічних методів (прийомів) аналізу й оцінки з метою визначення доцільності, раціональності окремих операцій за певний проміжок часу (порівняння, групування, питома вага, середні величини тощо).

Застосування зазначених методів контролю на практиці дозволяє виявити певні порушення в цих питаннях.

Висновок. Застосування зазначених методів контролю на практиці дозволяє виявити певні порушення в цих питаннях. Отже, ретельне вивчення форм і методів контролю за дотриманням законодавства при формуванні, затвердженні і виконанні кошторису – єдиний шлях заощадження державних коштів або попередження утворення боргів.

Література:

1. Байбакова О.О. " Кошторисам доходів і видатків - повсякденну увагу"// Фінансовий контроль. – 2004.- № 2.- с. 6-10.

2.Білуха М. Т., Микитенко Т.В. Фінансовий контроль: теорія, ревізія, аудит: Підручник.-К:,- 2005.-с.640

3. Дудчик В.В., Фірстенко В.В. "Перевірка правильності складання кошторису бюджетної установи: методика і завдання"// Фінансовий контроль.- 2007.- №1 .- с. 60