К. е. н. Акєнтьєва О. Б., Малахова Г. С., Мороз А. О.

Донецький державний університет управління

ЩОДО СТАНДАРТІВ ВНУТРІШНЬОГО АУДИТУ

Вивчення стандартів внутрішнього аудиту (СВА) становить інтерес, як у теоретичному, так і практичному плані. Вивчення цієї проблеми дозволяє наблизитися до розуміння механізмів удосконалення професіоналізму аудитора.

Вагомий внесок у дослідженні проблем теорії й практичних стандартів зробили праці таких відомих вчених як Р. Адамса, Е. Аренса, Дж. Бедді, Ф. Дефліз, Р. Додж, Г. Дженік, К. Друрі, Д. Кармайкла, Дж. Лоббека,
Р. Монтогомері, Дж. Ріса, Ж. Рішара, Дж. Робертсона, А. Роджера та ін. Дослідженням окремих питань характеристики міжнародних та національних СВА займалися видні українські вчені, такі як М. Білуха, А. Бєлоусов,
Ф. Бутинець, Н. Дорош, Л. Кулаковська, О. Нетикша, Ю. Піча, В. Сопко,
Л. Сухарева, А. Ткаченко, Б. Усач та російські – В. Бурцев, В. Івашкевіч,
М. Макальська, В. Суйц, О. Шеремет та ін. Однак, деякі аспекти рішення проблеми стандартизації аудиторської діяльності дослідженні вченими недостатньо, наприклад, СВА та їх призначення.

В країнах з розвинутим державним апаратом та розвинутою ринковою економікою проблемам внутрішнього аудиту (ВА) приділяється багато уваги. Досить згадати про існування Міжнародної організації вищих інститутів контролю (The International Organization of Supreme Audit Institution, INTOSAI). Міжнародним є також й Інститут внутрішніх аудиторів (Institute of Internal Auditors, IIA). Професійну організацію внутрішніх аудиторів у США створено в 1941 р. як Інститут внутрішніх аудиторів [1]. Міжнародні стандарти аудиту розробляє Міжнародна федерація бухгалтерів, а Стандарти з професійної практики проведення внутрішнього аудиту – Інститут внутрішніх аудиторів. Інститут внутрішніх аудиторів (IIA) створений 1941 р. для підвищення професійних знань і освіти внутрішніх аудиторів, як міжнародна асоціація, займається удосконаленням внутрішнього аудиту. Інститут розробив етичний кодекс, професійні стандарти і визначив загальний обсяг знань практичного працівника [2]. У 1978 р. IIA видані Стандарти професійної практики внутрішнього аудиту (СППВА). 01.01.2002 р. була затверджена нова редакція вищезгаданих стандартів із змінами та доповненнями. І це не остання їхня версія. Відомо, що СППВА придатні для використання всіма суб’єктами господарювання, мають характер рекомендацій, змінюються та доповнюються у зв’язку із змінами в економічному середовищі підприємств, тобто під впливом факторів макроекономічного характеру. Метою СППВА є: (1) встановлення основних принципів практики внутрішнього аудиту; (2) визначення концептуальної бази, що є основою широкого спектра послуг у галузі внутрішнього аудиту; (3) створити основу для оцінки діяльності внутрішнього аудиту; (4) сприяти удосконаленню систем і процедур усередині організації. Відомо, що СППВА складаються з: (1) стандартів якісних характеристик (існує 4 стандарти); (2) стандартів діяльності (існує 7 стандартів); (3) стандартів практичного застосування. Доречним у цьому плані підкреслити, що стандарти якісних характеристик та Стандарти діяльності існують у єдиному варіанті, а Стандарти практичного застосування можуть бути у кількох різних варіантах (окремий варіант для кожного виду аудиторської діяльності). Згідно з СППВА, процес внутрішнього аудиту проходить в чотири етапи: (1) планування аудиту; (2) перевірка та оцінка інформації; (3) узагальнення результатів аудиту; (4) контроль виконання рекомендацій внутрішнього аудиторів [1]. Вітчизняний досвід і зарубіжна практика свідчать, що вживання внутрішніх стандартів є необхідною умовою підвищення конкурентоспроможності аудиторської фірми, вдосконалення управління діяльністю аудиторських організацій, посилення контролю за якістю роботи аудиторів зниження аудиторського ризику, встановлення партнерських взаємин між аудиторською організацією і економічним суб'єктом, що перевіряється, співробітниками і адміністрацією аудиторської організації відповідно до основних принципів і етичних норм аудиту [3;4]. Слід зазначити, що всі основні питання внутрішнього аудиту пов’язані з положеннями його теорії і практичними стандартами. Внутрішньо-фірмові стандарти аудиту (ВФСА) – це сукупність принципів, методів, прийомів і способів, що використовуються аудиторською фірмою при наданні аудиторських послуг, підготовці документації, виходячи із встановлених правил та особливостей діяльності аудиторської фірми. Застосовування ВФСА в діяльності аудиторських фірм є досить актуальною проблемою на сучасному етапі, оскільки їх застосування є основою подальшого професійного росту фірми, підвищення її рейтингу та конкурентноздатності на ринку аудиторських послуг. Необхідність у розробці ВФСА викликана застосуванням різними аудиторськими фірмами індивідуально розроблених доповнень, пояснень розшифровок і узагальнень існуючих нормативних документів або вже діючих стандартів.

ВФСА умовно поділяють на види: (1) стандарти, що стосуються професійної культури аудиторів; (2) стандарти, що регулюють внутрішньо-фірмовий документообіг; (3) стандарти, що передбачають методику проведення аудиту та надання супутніх аудиту послуг. Значення ВФСА полягає у тому, що вони: (1) сприяють дотриманню чинного законодавства, МСА, а також Кодексу професійної етики аудиторів; (2) удосконалюють та раціоналізують організацію і процес надання послуг аудиторської фірми; (3) забезпечують зв'язок окремих елементів аудиторського процесу; (4) допомагають зменшити трудомісткість послуг аудиторських фірм; (5) забезпечують високу якість аудиту; (6) сприяють використанню в аудиторській діяльності новітніх наукових розробок; (7) створюють імідж аудиторської фірми; (8) допомагають аудитору вести переговори із замовником тощо. Відповідальність за формулювання та розробку ВФСА покладається на керівника фірми. В аудиторській фірмі може бути створений спеціальний відділ (служба) з методології аудиту.

Під внутрішніми стандартами аудиторської організації розуміють документи, які деталізують і регламентують єдині вимоги до здійснення і оформлення аудиту та прийняті і затверджені аудиторською організацією з метою забезпечення ефективності практичної роботи і її адекватності вимогам правил (стандартів) аудиторської діяльності. Відомо, що внутрішні аудиторські стандарти поділяються на наступні групи: (1) внутрішні правила (стандарти) аудиторської діяльності, які діють в акредитованих професійних аудиторських об’єднаннях; (2) внутрішні правила (стандарти) аудиторської діяльності аудиторських організацій та індивідуальних аудиторів [3]. Внутрішні стандарти аудиторських організацій розробляються з врахуванням їх актуальності і пріоритетності і повинні задовольняти вимогам: (1) доцільності – мати практичну користь; (2) спадкоємності і несуперечності – кожен подальший внутрішній стандарт повинен спиратися на раніше прийняті забезпечувати узгодженість і взаємозв'язок з останніми стандартами; (3) логічній стрункості – забезпечувати чіткість формулювань, цілісність і ясність викладу; (4) повноти і деталізації – повністю охоплювати значимі питання даного стандарту логічно розвивати і доповнювати принципи, що викладаються, і положення. До внутрішніх стандартів аудиторської організації можуть відноситися прийняті і затверджені в установленому порядку стандарти, інструкції, методичні розробки, посібники і інші документи, обов'язкові до вживання в аудиторській організації розкриваючи внутрішні підходи до здійснення аудиторської діяльності. Відомо, що в системі нормативного регулювання аудиторської діяльності важливу роль грають ВСАО – документи, які деталізують і регламентують єдині вимоги до здійснення й оформлення аудиту, прийняті й затвердженні аудиторською організацією (індивідуальним аудитором) з метою убезпечення ефективності практичної роботи та її адекватності вимог правил (стандартів) аудиторської діяльності. В процесі розробки методології оцінки системи внутрішнього контролю в процесі зовнішнього аудиту були виділені наступні групи ВСАО: (1) внутрішні стандарти, які доповнюють положення російських і федеральних стандартів; (2) внутрішні стандарти, які визначають структуру, технологію діяльності та інші особливості аудиторської організації; (3) внутрішні стандарти – методики проведення перевірок щодо сутності; (4) внутрішні стандарти надання супутніх аудиту послуг [3]. Слід зазначити, що до першої групи відносяться стандарти, як планування аудиту; вивчення й оцінка системи внутрішнього контролю економічного суб’єкту; документування аудиту; взаємозв’язок зовнішніх аудиторів із внутрішніми в процесі аудиторської перевірки; до другої – стандарти, які визначають організаційно-економічні аспекти діяльності аудиторської організації, права й обов’язки співробітників; заключення угод щодо видів робіт та ін.; до третьої групи – методики перевірки оборотів та сальдо щодо рахунків бухгалтерського обліку; четверта група стандартів розробляється в тих випадках, коли аудиторські організації виконують супутні аудиту послуги.

Висновки: 1. Внутрішні стандарти – це частина організаційно-розпорядчої документації та системи внутрішнього контролю аудиторської організації. 2. Наявність системи внутрішніх стандартів і її методологічного супроводу служить показником професіоналізму діяльності аудиторської організації. Внутрішні стандарти є інтелектуальною власністю аудиторської організації, її "ноу-хау". Співробітники не повинні розголошувати вміст внутрішніх стандартів і використовувати їх поза діяльністю даної організації. Внутрішні стандарти можуть передбачати регламентацію відповідальності за невиконання їх фахівцями аудиторської організації. 3. Застосування внутрішніх стандартів в аудиторських фірмах сприяє: (1) дотриманню вимог зовнішніх аудиторських правил (стандартів); (2) зменшенню трудомісткості аудиторських перевірок; (3) залученню до проведення аудиту аудиторів-асистентів; (4) збільшенню об'єму і кількості виконуваних аудиторських послуг.

Література

1. Пантелєєв В. П. Аудит: Навчальний посібник. – К.: “Видавничий дім “Професіонал”, 2008. – 400 с.

2. Аудит Монтгомери / Ф. Л. Дефлиз, Г.Р. Дженик, В.М. О’ Рейлли, М. Б. Хирш: Пер. с англ. / Под ред. Я. В. Соколова. – М.: ЮНИТИ, 1997. – 542 с.

3. Подольский В. И., Савин А. А., Сотникова Л. В. Международные и внутрифирменные стандарты аудиторской деятельности – М.: Вузовский учебник, 2006. – 302 с.

4. Суворова С. П., Парушина Н. В., Галкина Е. В. Международные стандарты аудита: Учеб. пособ. – М.: Форум, ИНФРА-М, 2007. – 320 с.