Іващенко І.І. Фін-05 А

ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ КОНТРОЛЮ ВИКОНАННЯ МІСЦЕВИХ БЮДЖЕТІВ

З року в рік місцеві бюджети набувають дедалі більшої ваги як за обсягом фінансових ресурсів держави, так і щодо розв’язання соціально-економічних проблем регіонів, де проживає переважна частина населення України. Значна кількість місцевих бюджетів в України, а також тенденції зростання обсягів та зміни структури місцевих фінансів вимагають перегляду підходів до організації державного фінансового контролю виконання.

Питанням розвитку державного фінансового контролю на регіональному рівні приділяли увагу такі вітчизяні й російські дослідники, як М.Т. Білуха, Ф.Ф. Бутинець, В.І. Кравченко, В.М. Родіонова, С.В. Степашин, Cухарева Л.А, Д.С. Олійник. Проте організація контролю виконання місцевих бюджетів недостатньо досліджена в науковій літературі, а економічне життя регіонів, зокрема формування дохідної частини місцевих бюджетів, вимагає ретельнішої оцінки стану використання фінансових ресурсів місцевими органами влади з метою виявлення резервів доходів місцевих бюджетів. На основі аналізу сучасних тенденцій у розвитку місцевих бюджетів визначимо напрями вдосконалення контролю виконання місцевих бюджетів в Україні, визначимо пріоритети й оптимальні форми здійснення контрольних заходів.

Особливість здійснення державного фінансового контролю місцевих бюджетів в Україні полягає в тому, що суб’єктом такого контролю є держава, яка проводить його в централізованому порядку. Це обумовлюється унітарним державним устроєм України, тоді як за федеративного державного устрою суб’єктами контролю, як правило, виступають регіональні представники місцевої влади.

Невиправданий, через залежність служби показників результативності, залишковий принцип при виборі контролюючими органами місцевих бюджетів, надзвичайно низький показник охоплення контролем цих об’єктів (ймовірність бути обревізованим випадає для місцевого бюджету лише 1 раз на 57 років), зміни, які сталися в законодавстві щодо організації державного фінансового контролю загалом та контрою виконання місцевих бюджетів зокрема, вимагають перегляду підходів до організації контролю місцевих бюджетів.

Зазначене передбачає зміни в методологічних засадах вибору об’єктів за принципом періодичності здійснення контрольних заходів на критерії оцінки ймовірності ризиків, які, у свою чергу, потрібно розробити на базі законодавчих змін у форматі контролю виконання місцевих бюджетів за доходами, видатками та контролю законності й ефективності управління майном.

При виборі об’єктів контролю виконання бюджетів за доходами слід звернути увагу на:

- відсутність зростання власних надходжень місцевого бюджету за 3-5 років;

- відсутність у власних надходженнях місцевих бюджетів таких податків і зборів, як ринковий збір. податок на рекламу, збір за розміщення об’єктів торгівлі, податок з власників транспортних засобів, орендна плата;

- невиконання вимог і пропозицій попереднього контрольного заходу;

- наявність операцій із розміщеннч коштів на депозитних рахунках у комерційних банках;

- наявність у місцевих бюджетах цільових фондів.

При виборі об’єктів контролю виконання місцевих бюджетів за видатками слід враховувати:

- наявність у затверджених бюджетах капітальних видатків;

- наявність місцевих бюджетних програм та затвердження видатків для їх фінансування;

- наявність субвенцій капітального характеру;

- наявність операцій за видатками бюджету розвитку;

- невиконнання , неповне виконання вимог і пропозицій за результатами попередніх контрольних заходів.

- істотне зростання дебіторської та кредиторської заборгованостей;

- значне збільшення видатків відносно попередніх бюджетних років.

Оцінка зазначених та інших ризиків, їх систематизація, виходячи з проведеного моніторингу й аналізу, має бути визначальною при виборі місцевого бюджету для здійснення контролю його виконання.

Надзвичайно важливим є вибір форм контролю, який пов’язаний із запровадженням державного фінансового аудита поряд із існуючою формою контролю – інспектуванням. Вибір форм здійсненя державного фінансового контролю стосується не лише контрольних заходів із виконання місцевих бюджетів, а й суб’єктів господарювання, заснованих органами місцевого самоврядування.

Слід зважити й на те, що при здійсненні контрольних заходів у формі інспектування місцевих бюджетів повною мірою не охоплюються питання дотримання бюджетного процесу на всіх його стадіях, а також операції, які через законодавчу неврегульованість не можуть кваліфікуватись як порушення, однак насправді призводять або можуть призвести до втрат грошових чи матеріальних ресурсів.

Отже, практика вказує на доцільність та високу ефективність контролю місцевих бюджетів при поєднанні двох форм: державного аудита й інспектування. таке поєднання дає змогу комплексно оцінити стан виконання місцевого бюджету – як з точки зору дотримання бюджетного процесу на всіх його стадіях, законності операцій із бюджетними коштами, так і щодо ефективності управління комунальним майном усіма суб’єктами на місцевому рівні.

Список використаної літератури:

1. Олійник Д.С. Питання вдосконалення контролю виконання місцеих бюджетів//Фінанси України. – 2008. №7. – С. 84-91.

2. ЗУ «Про державну контрольно-ревізійну службу».

3. ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти» від 01.12.2006 №424.