УДК 658.310.82:339.137

Кожушко Д.М., студентка ІІІ курсу, факультету управління

Дружиніна В.В., старший викладач кафедри менеджменту

Кременчуцький державний політехнічний університет імені Михайла Остроградського

розвиток кадрового потенціалу як складової конкурентоспроможності підприємCтв

Динамічний розвиток ринкових процесів на Україні вимагає від менеджменту підприємств відповідних зусиль для забезпечення конкурентних переваг, формування яких є надійним гарантом тривалого ефективного функціонування організації. Ефективна діяльність підприємства залежить не тільки від високого рівня конкурентоспроможності, достатнього майнового потенціалу, але і від компетенції персоналу й ефективності його внутрішньої організації [2]. Створення і розвиток кадрового потенціалу підприємства є обов’язковою умовою для завоювання стійких та лідируючих позицій на ринку.

Конкурентоспроможність персоналу являється головною складовою конкурентних переваг підприємства, що дозволяють йому реалізовувати весь свій потенціал на вітчизняному та світовому ринках. Основними факторами формування надійного кадрового потенціалу є: професійна придатність працівника; стимулювання його розвитку (моральне чи матеріальне); ступінь задоволеності робітника своєю працею; творчі здібності; стан здоров'я [3].

Як складовою конкурентоспроможності підприємства, кадрами потрібно управляти відповідно до їх особливостей і умов зовнішнього середовища [1]. Необхідно розробляти стратегії управління персоналом з урахуванням сучасного світового досвіду, створювати нові системи навчання і розвитку персоналу, інвестувати фінансові ресурси в зростання і підвищення людського капіталу, що формується в результаті накопичення працівниками освіти, знань, навичок та досвіду.

Основним показником людського потенціалу є інтегральний індекс людського розвитку (ІІЛР), який характеризує середній рівень досягнення країни в області підвищення кваліфікації робітників за індексами освіти, тривалості життя та рівнем життя (ВВП на душу населення за паритетом купівельної спроможності).

Так, на 2007 рік рівень ВВП України був в 11 разів менший, ніж в країнах Європи, розмір заробітної плати – в 3-4 рази, а забезпечення населення соціальними стандартами – в 2 рази. Відповідно до доповіді Програми розвитку ООН Україна посідає 76 місце і належить до країн середнього рівня і її ІІЛР становить 0,788, в той час коли Ісландія, яка знаходиться на першому місці, має показник - 0,968. Список країн з найвищими показниками інтегрального індексу людського розвитку на 2007 рік представлені на рис. 1 [4].

Рис. 1. Список країн з найвищим ІІЛР на 2007 рік

Провівши аналіз та порівняння цих показників в Україні та світі, можна констатувати, що Україна відчутно відстає в рівні оплати праці, соціального забезпечення та соціальних стандартів. Хоча Україна зараз і знаходиться лише в списку країн з середнім рівнем ІРЛ, проте порівнюючи динаміку її розвитку, можна констатувати, що держава поступово набирає обертів, і з кожним роком збільшує рівень свого людського потенціалу (табл. 1).

Таблиця 1 ─ Динаміка рейтингу за ІІЛР України протягом 2005-2007 років

Рік	Показник ІІЛР	Ранг (місце)
2005	0,766	78
2006	0,744	77
2007	0,788	76

Доцільним для України було б розвивати ринкові інститути, забезпечити макроекономічну стабільність і прискорити інтеграцію в світову економіку.

Таким чином, для досягнення мети, яка стоїть перед кожним підприємством нашої держави, сформувати конкурентноспроможний персонал, який надасть відповідні переваги не лише своїй організації, а й всій країні в цілому, потрібно постійно надавати працівникам можливості для реалізації свого професійного досвіду, вдосконалити процес отримання освіти в країні – встановити пропорції між кількістю та якістю підготовлених спеціалістів; покращити соціально-економічне становище громадян. Всі ці фактори є джерелом стабільного розвитку підприємств і країни, збільшення продуктивності праці робітників та умов ведення ефективної конкурентної боротьби на вітчизняному та міжнародних ринках.

Література:

1. Жуковський М.О. Трудові ресурси як складова конкурентоспроможності підприємства // Актуальні проблеми економіки. ─ 2007. - № 2. ─ С. 54-59.

2. Краснокрутська Н.С. Потенціал підприємства: формування та оцінка, Навчальний посібник. ─ К.: Центр навчальної літератури, 2005. ─ 352 с.

3. Федонін О. С. Потенціал підприємства: формування та оцінка К. КНЕУ, 2005. ─ 234 с.

4. http://uk.wikipedia.org.