УДК 331.556.4:331.526

Кучевська Ю.О., студентка ІІІ курсу, факультету управління

Дружиніна В.В., старший викладач кафедри менеджменту

Кременчуцький державний політехнічний університет імені Михайла Остроградського

 

Вплив зовнішньої міграції на підвищення зайнятості населення України

Одним із найголовніших факторів, які впливають на зайнятість населення виступає зовнішня міграція мешканців України. В умовах поширення глобалізаційних та інтеграційних процесів відбувається збільшення міграційних потоків, які формуються за рахунок населення країн, що розвиваються. Україна й надалі залишається країною-донором робочої сили для країн Європейського Союзу (загальна чисельність українських трудових мігрантів, які працюють за кордоном, становить близько 7 млн осіб [1]).

Україна зіткнулася з інтенсивним поширенням міграційних потоків за часів, коли її економічна база опинилася в критичному стані. Ситуація, що нині склалася, створює водночас і нові можливості, і нові проблеми. Істотне зростання масштабів міжнародної трудової міграції в Україні має суттєвий вплив на розвиток економіки, соціальної сфери та демографії держави.

На Україні існує безліч міграційних потоків. Кожний регіон характеризується певним показником міграції населення. У зв’язку із зовнішнішньою міграцією населення України за останні два роки (2008 і 2007 роки), маємо показники скорочення населення у Закарпатській області (357 осіб), Луганській (449 осіб), Львівській (33 особи), Рівненській (266 чоловік), Чернігівській (на 27 осіб). В інших областях України відбувся приріст населення (рис.1). Хоча, відносно показників 2007 року рівень зовнішньої міграції зменшився, все ж таки і досі спостерігаються негативні тенденції. Передумовами міграції виступають певні чинники, причини, мотиви, якими керується кожен мігрант.

Рис. 1. Міждержавна міграція населення за регіонами України

у 2007-2008 роках, осіб, *)

*) Складено за даними [2]

 

Причини, через які мешканці України змушені від’їжджати закордон є несприятливі умови проживання, низький економічний рівень регіонів, падіння життєвого рівня; масове хронічне безробіття, неповна зайнятість; політична, фінансова і економічна кризи; воєнні та релігійні конфлікти; національні, сімейні та етнічні проблеми; відсутність перспектив професійного зростання; економічна нестабільність в країні тощо. Таким чином, людина шукає можливості поліпшення життя, вирішення існуючих проблем. Найбільша кількість мігрантів з України перебуває в Італії, Іспанії, Португалії, Німеччині, Польщі, Росії, Чехії.

До спонукальних мотивів міжнародної міграції українського населення належать: необхідна робота; наявність за кордоном родичів чи друзів. Пристойний заробіток задля поліпшення житлових умов, придбання машини або інших дорогих товарів тривалого вжитку; заробіток задля задоволення поточних життєвих потреб; мотиви нематеріального характеру; підвищення добробуту; вирішення житлового питання; фінансування навчання тощо.

Негативні наслідки міграції населення України: «відплив умів»; нелегальна міграція; старіння населення; скорочення чисельності населення; загибель нелегальних мігрантів, які намагаються  перетнути заборонені межі; трудова і сексуальна експлуатація, ксенофобія, расизм, дискримінація; не втримавши робітників, працедавці змушені запрошувати мігрантів з-за кордону і причому низької кваліфікації [3].

Кожна з сторін, яка бере участь у процесі обміну трудовими ресурсами, намагається здобути для себе конкретну користь. Що стосується України, то її в найближчий період чекає, найімовірніше, доля країни-постачальника робочих рук на європейський і світовий ринок праці. Але і в цій якості вона може отримати низку економічних вигод: знизити рівень безробіття і пом'якшити таким чином соціальну напруженість у суспільстві; поповнити валютний фонд країни; поставити питання про отримання компенсації за підготовку робочої сили від країн-користувачів. Крім того, міждержавні трудові міграції ─ важливий чинник надходження в країну нових технологій, досвіду роботи, швидкого й ефективного пристосування до умов світового ринку.

Суперечливість явища трудової міграції підводить до висновків про те, що основний зміст політики держави у відповідній сфері має полягати у мінімізації негативних наслідків міграції, у створенні вакансій і максимальному залученні працівників до праці. За допомогою врегулювання зовнішньої міграції необхідно впливати на зайнятість населення, тим самим, створювати сприятливі умови для добробуту населення країни та її позиції на світовому рівні. Політика регулювання трудової міграції має виходити з того постулату, що право громадянина виїжджати закордон є невід'ємним від його права на гідний рівень життя вдома.

 

Список використаної літератури:

1.                      Хомич Л. В.; Писаренко С. М.; Чекан І. А.; Куревіна І. О. Міжнародна міграція з України як чинник впливу на стан людського капіталу// http://www.niss.gov.ua/book/Analit2007/index.htm;

2.                     http://www.poltavastat.gov.ua.

3.                     Генералова Ю.В. Вплив міграційних процесів на економічне зростання України // Актуальні проблеми економіки.- 2006.- № 4.- C.181-186.