Экономичские науки.. Экономика предприятия

К.е.н. Солянік Л.Г

Приймаш Є.С

Національний гірничий університет, Україна

Аналіз методичних підходів до оцінки вартості бізнесу в Україні

2009 рік - розпал кризи в Україні. Прийшовши до нашої країни із-за кордону, криза міцно оселилася в нашій беззахисній перехідній економіці, негативно впливаючи на всі економічні, фінансові й виробничі сфери, до яких тільки змогла дотягтися. Криза виступила в ролі своєрідного каталізатора, прискорив процес, що тече, як правило, більш млявим шляхом - процес перерозподілу власності, а саме бізнесу. Закривається маса підприємств, що не зуміли швидко адаптуватися до змінившихся умов ринку й прийняти правильне рішення щодо подальшого ведення бізнесу. Однак на тему виживання в умовах кризи вже написано безліч статей, дано порад і рекомендацій. І деякі підприємства, що ведуть вірну політику, можуть не тільки зберегти наявний потенціал, але й одержати можливість розширитися, поглинувши на вигідних умовах підприємство - «невдаху». Підприємства руйнуються, відроджуються, розширюються, продаються-купуються, - отже, актуальність оцінки вартості бізнесу складно переоцінити. Послуги з оцінки бізнесу в умовах кризи почали користуватися більшим попитом - в підтвердження цьому в Інтернеті можна знайти безліч компаній, що займаються оцінкою бізнесу й пропонують свої послуги, що проводять тренінги й семінари, присвячені оцінці вартості підприємства. Актуальним є також пошук оптимального методу, найбільш прийнятного для України.

Існуючі на сьогоднішній день методи оцінки бізнесу, що з'явилися в результаті наукових досліджень і розробок закордонних економістів таких як Модільяні Ф., Міллер М., Десмонд Г.М., Келлі Р.Е. та ін., орієнтовані здебільшого на стабільну ринкову економіку. Умови й специфіка розвитку українського ринку не дозволяють поки що з достатньою ефективністю використовувати закордонний досвід оцінювання бізнесу.

Слід звернути увагу на велику кількість робіт українських і російських авторів з питань і проблем оцінки бізнесу, до числа найбільш відомих відносяться Галасюк В.В., Григор’єв В.В., Грязнова А.Г., Федотова М.А., Ковалев В.В. Чумаченко Н.Г. та інші. Однак вони багато в чому використовують закордонні підходи й методи без належної їхньої адаптації до умов вітчизняної економіки.

Метою даної статті є дослідження переваг і вад існуючих методів оцінки бізнесу та вибір серед них найбільш оптимальних для української економіки.

Під оцінкою бізнесу варто розуміти визначення вартості компанії як майнового комплексу, здатного приносити прибуток його власнику. При оцінці повинні бути враховані як матеріальні, так і нематеріальні активи, так як тільки працююча компанія, незалежно від того, чи є вона виробництвом або оперує в сфері торгівлі або сервісу, має у своєму розпорядженні частину додаткової цінності, що не властива цілісному майновому комплексу.

Окрім цілей, найчастіше переслідуваних при оцінці бізнесу в теперішньому стані нашої економіки: купівлі, продажу або реорганізації компанії, ліквідації або банкрутства підприємства, злиття або поглинання компаній, оцінка може проводитися також з метою одержання кредиту, проведення страхових операцій, залучення інвестицій, підвищення ефективності управління бізнесом і т.д. При цьому один і той же об'єкт на одну дату може мати різну вартість залежно від цілей його оцінки. Докладніше класифікація цілей оцінки бізнесу в розрізі суб'єктів представлена в таблиці 1.

Таблиця 1 - Класифікація цілей оцінки бізнесу зі сторони різних суб'єктів

Суб'єкт оцінки	Мета оцінки
Підприємство як юридична особа	Забезпечення економічної безпеки
	Розробка плану розвитку підприємства
	Випуск акцій
	Оцінка ефективності менеджменту
Власник	Вибір варіанту розпорядження власністю
	Складання об'єднувальних і розділових балансів при реструктуризації
	Обґрунтування ціни купівлі-продажу підприємства або його часток
	Встановлення розміру виторгу при впорядкованій ліквідації підприємства
Кредитні установи	Перевірка фінансової дієздатності позичальника
	Визначення розміру позички, що видається під заставу
Страхові компанії	Встановлення розміру страхового внеску
	Визначення суми страхових виплат
Інвестори	Перевірка економічної доцільності інвестиційних вкладень
	Визначення максимально припустимої ціни покупки підприємства з метою включення його в інвестиційний проект
Державні органи	Підготовка підприємства до приватизації (розробка й реалізація комплексу заходів)
	Встановлення виторгу від примусової ліквідації через процедуру банкрутства
	Оцінка для судових цілей
	Оподатковування підприємства (при визначенні оподатковуваної бази необхідно провести об'єктивну оцінку підприємства)

Згідно п.38 Постанови КМУ[1] для проведення оцінки майна в Україні застосовуються такі основні методичні підходи: витратний, дохідний і порівняльний. Кожний з підходів має кілька основних методів, представлених на рис.1.

Рисунок 1 - Підходи й основні методи оцінки бізнесу

Визначення вартості бізнесу дохідним підходом засновано на припущенні про те, що потенційний інвестор не заплатить за даний бізнес суму, більшу, ніж поточну вартість майбутніх доходів від цього бізнесу. Власник не продасть свій бізнес за ціною нижче поточної вартості прогнозованих майбутніх доходів. У результаті взаємодії сторони прийдуть до угоди про ринкову ціну, рівної поточної вартості майбутніх доходів. Безсумнівною перевагою методів дохідного підходу є можливість комплексної, системної оцінки, коли потрібно оцінити не окремі машини на підприємстві, а весь операційний майновий комплекс, що включає весь парк взаємозалежного устаткування. Застосування методів дохідного підходу стикається з тим обмеженням, коли важко оцінити чистий дохід безпосередньо від оцінюваного об'єкта внаслідок того, що цей об'єкт не виробляє кінцевої продукції або кінцевих послуг або більшою мірою має соціальне, чим економічне значення.

Основними методами дохідного підходу є:

· метод капіталізації чистого доходу

· метод дисконтування грошового потоку

Метод капіталізації чистого доходу визначає потік доходу й перетворює його в поточну вартість шляхом застосування норми капіталізації. Норма капіталізації - це, по суті, трохи спрощений коефіцієнт дисконтування. Основною формулою цього методу є наступна:

V = I/R,

де V - вартість бізнесу; I - чистий дохід; R - норма прибутку (доходу).

Основна перевага цього методу - простота розрахунків. Метод капіталізації доходу є найбільш вживаним в умовах стабільної економічної ситуації, у якій очікується, що підприємство протягом тривалого строку буде одержувати приблизно однакові величини прибутку (або темпи її росту будуть постійними).

На відміну від оцінки нерухомості в оцінці бізнесу даний метод застосовується досить рідко через значні коливання величин прибутків або грошових потоків по роках, характерних для більшості оцінюваних підприємств.

Метод дисконтування грошового потоку найбільше широко застосовується в рамках дохідного підходу. Використовується, коли очікується, що майбутні рівні грошових потоків істотно відрізняються від поточних, прогнозовані майбутні грошові потоки є позитивними величинами для більшості прогнозного років, очікується, що грошовий потік в останній рік прогнозного періоду буде значною позитивною величиною. Цей метод дозволяє більш реально оцінити майбутній потенціал підприємства.

Як дохід, що дисконтується, використовується або чистий дохід, або грошовий потік. При цьому грошовий потік по роках визначається як баланс між припливом коштів (чистого доходу плюс амортизація) і їхнім відтоком (приріст чистого оборотного капіталу й капітальних вкладень). Річний чистий оборотний капітал визначається як різниця між поточними активами й поточними пасивами.

Особливістю методу дисконтованих грошових потоків і його головною перевагою є те, що він дозволяє врахувати несистематичні зміни потоку доходів, які не можна описати якою-небудь математичною моделлю. Дана обставина робить привабливим використання дисконтування грошового потоку в умовах української економіки, що характеризується сильною мінливістю цін на готову продукцію, сировину, матеріали та інші компоненти, що істотно впливають на вартість оцінюваного устаткування.

Ще одним аргументом, що виступає на користь застосування методу дисконтування грошового потоку, є наявність інформації, що дозволяє обґрунтувати модель доходів (фінансова звітність підприємства, ретроспективний аналіз оцінюваного підприємства, дані маркетингового дослідження ринку, плани розвитку компанії).

Однак, не варто забувати про те, що даний метод застосуємо тільки для прибуткових, що стабільно розвиваються підприємств, які зустрічаються в Україні дуже рідко.

У основі витратного підходу лежить принцип заміщення, згідно з яким набувальник не заплатить за майно суму, більшу тієї, і суму, що перевищує ту, за якої обійдеться придбання аналогічного об'єкта подібної якості (корисності).

Підхід до оцінки на основі витрат є найбільш прийнятним:

· при оцінці державних об'єктів;

· при розрахунку вартості майна, що призначено для спеціального використання (без одержання доходу) - це школи, лікарні, пошти, культурні спорудження, вокзали й т.д.;

· при переоцінці основних фондів для бухгалтерського обліку;

· при оцінці з метою оподатковування й страхування при судовому розділі майна;

· при розпродажі майна на відкритих торгах.

До переваг підходу можна віднести те, що він ґрунтується на оцінці наявних активів, тобто має об'єктивну основу.

Недоліками можна вважати те, що даний підхід статичний, тобто не враховує перспектив розвитку бізнесу, а також не бере до уваги основні фінансово - економічні показники діяльності оцінюваного підприємства.

Витратний похід представлений двома основними методами:

• метод чистої балансової вартості;

• метод ліквідаційної вартості.

Метод чистої балансової вартості – найбільш простий метод оцінки активів компанії. Щоб одержати чисту балансову вартість активів, зі значення валюти балансу віднімають всі короткострокові й довгострокові зобов'язання фірми. У підсумку визначається вартість власного капіталу компанії, тобто значення чистої балансової вартості активів.

До недоліків цього методу відносять те, що він не відображає реальної ринкової вартості матеріальних активів, не враховує нематеріальних активів; до переваг - простота, оскільки практично відразу виходить готовий показник, зрозумілість для більшості користувачів.

Метод ліквідаційної вартості використовується у випадку, коли фірма припиняє свої операції, розпродає активи й погашає свої зобов'язання. Ліквідаційна вартість являє собою чисту грошову суму, що власник підприємства може одержати при ліквідації підприємства, роздільному розпродажу його активів і після розрахунків з усіма кредиторами. Метод дає найнижчу цифру оцінки й дозволяє визначити нижній рівень вартості бізнесу.

Порівняльний підхід заснований на принципі заміщення - покупець не купить об'єкт нерухомості, якщо його вартість перевищує витрати на придбання на ринку схожого об'єкта, що володіє такою ж корисністю. Оцінка вартості об'єкта оцінки із застосуванням методів порівняльного підходу проводиться шляхом порівняння (зіставлення) об'єкта оцінки з аналогічними об'єктами, у відношенні яких є інформація про ціни угод з ними, або із цінами раніше укладених угод з об'єктом оцінки. Проте складність вживання даного підходу полягає в трудомісткості пошуку об'єкту-аналога й необхідності внесення коректувань і виправлень у процесі оцінки між оцінюваним об'єктом і об'єктом аналогом.

Підхід має два основних методи:

· метод галузевих коефіцієнтів

· метод компанії-аналога

Метод галузевих коефіцієнтів. Щоб оцінити підприємство по цьому методу, варто вивчити галузь, до якої воно належить. За рубежем існують дослідницькі дані по галузевих коефіцієнтах, якими користуються для оцінки підприємств. Однак підприємства групуються й рівняються не тільки по галузевій ознаці. Оцінюване підприємство порівнюється з іншими також по видах продукції, що випускається, по мірі диверсифікації виробництва, по розмірах самих підприємств і по їх життєвому циклу.

Метод галузевих коефіцієнтів або метод галузевих співвідношень заснований на використанні співвідношень, що рекомендуються, між ціною і певними фінансовими параметрами. Галузеві коефіцієнти розраховані на основі тривалих статистичних спостережень спеціальними дослідницькими інститутами за ціною продажу підприємства і його найважливішими виробничо-фінансовими характеристиками. Саме правило методу галузевих коефіцієнтів складається в припущенні про те, що потенційний покупець ніколи не заплатить за підприємство більше, ніж чотириразова величина його прибутку до оподатковування. Часто цей метод є допоміжним в оцінці бізнесу й дозволяє оцінити вірогідність результатів, отриманих при застосуванні інших методів.

Метод галузевих коефіцієнтів поки не одержав достатнього поширення у вітчизняній практиці у зв'язку з відсутністю необхідної інформації, що вимагає тривалого періоду спостереження.

Метод компанії-аналога дозволяє визначити вартість багатьох активів підприємства. Суть даного методу зводиться до того, що вартість оцінюваної компанії являє собою скоректовану продажну ціну аналогічного підприємства. Підприємство-аналог повинне задовольняти вимогам порівнянності - належати тій же галузі, не занадто відрізнятися розміром, форма володіння має бути аналогічною. Коректування ринкової ціни змодельованого підприємства-аналога проводять по найбільш важливих позиціях: дата продажу, тип підприємства, вид галузі, правова форма володіння, продана частка акцій, дата заснування, дата придбання останнім власником, кількість зайнятих, сумарний об'єм продажів, площа виробничих приміщень і т.д.

Зведена таблиця, в якій вказані особливості вживання, переваги і недоліки розглянутих методів, надана нижче (табл.2).

Таблиця 2 - Особливості методів оцінки бізнесу

Підхід	Назва методу	Умови, при яких рекомендується використання	Переваги	Недоліки	Сфери застосування
1	2	3	4	5	6
1.Дохідний	1.1.Метод капіталізації чистого доходу	Дохід надходить рівномірно	- Ураховує майбутній дохід - Простота розрахунку - Можливість визначення вартості підприємства залежно від зміни ставки капіталізації	- Можливі помилки в прогнозах - Неможливість оцінки підприємств, що не приносять дохід	- Купівля-Продаж. - Використовується при прийнятті інвестиційних проектів - Оцінка станової, страхової вартості, оподатковування По галузевій ознаці доцільно застосовувати для підприємств, що не міняють напрямок діяльності (сільськогосподарські, лісові господарства й т.п.)
1.Дохідний	1.2.Метод дисконтування грошового потоку	Для будь-яких компаній	- Дозволяє більш реально оцінити майбутній потенціал підприємства - Універсальний метод - Розглядає конкретний період і динаміку зміни доходів - Розглядає інтереси й власника й кредитора - Дозволяє проводити варіантні розрахунки по розвитку й реконструкції підприємства	- Можливі помилки в прогнозах - Можливі помилки у виборі коефіцієнта дисконтування	- Купівля-Продаж. страхування, оподатковування, застава, інвестиції
2.Витратний	2.1.Метод чистої балансової вартості	- Є докладний і достовірний баланс - Темпи інфляції невисокі	Простий у застосуванні	- Не відображає потенційні прибутки активів - Результати оцінки швидко стають недійсними при високих темпах інфляції - Оцінка активу може не відповідати його ринковій вартості через облік зношування - Облік у ЧБВ нереалізовані (погано реалізованих) активів	- Оцінка нового бізнесу - Дозвіл конфліктів між власниками компанії і її керуючими (внутріфірмова оцінка) - Оцінка підприємств, що не приносять дохід
1	2	3	4	5	6
2.Витратний	2.2.Метод ліквідаційної вартості	Припинення операцій, розпродаж активів, погашення зобов'язань	Визначення ціни підприємства і його активів при прискореній ліквідації (в екстремальних умовах)	- Не відображає потенційного прибутку - Не дає найбільш оптимальної ринкової оцінки	- Застава - Купівля-Продаж (нижній рівень ціни) - Оцінка підприємств, що не приносять дохід
3.Порівняльний	3.1.Метод галузевих коефіцієнтів	- Є необхідні дані по галузі. - Рекомендується як допоміжний метод	- Дає реальну ринкову оцінку, виходячи з інформації, одержуваної з ринку аналогічних компаній - Дозволяє превентивно підготувати інформаційну базу реалізації методу - Можливість залучення апарата математичної статистики й комп'ютерного моделювання	- Величина вартості, отримана при використанні формул, повинна бути підтверджена іншими методами.	Купівля-Продаж
3.Порівняльний	3.2.Метод компанії-аналога	- Є інформація з галузі - Необхідна репрезентативна вибірка із проданих аналогічних підприємств	Див. метод 3.1	- Дуже трудомісткий - Неможливо використовувати, якщо немає інформації з угод купівлі-продажу фірм-аналогів або не розвинений ринок купівлі-продажу підприємств	Купівля-Продаж

Дослідження існуючих методичних підходів і методів оцінки вартості підприємства дозволяє зробити висновок про неможливість використання жодного з них як базового й про доцільність використання при оцінці бізнесу кількох методів, реальна ж вартість компанії перебуває в проміжку між максимальною по величині оцінкою й мінімальної з них.

Однак проблема розробки та адаптації існуючих методів оцінки вартості підприємства під особливості вітчизняної економіки набуває все більшої актуальності з кожним роком та відображається у наукових працях сучасних економістів. Так, російським вченим Романовим В.С. розроблена модель експресс-оцінки вартості бізнесу, яка заснована на дисконтуванні грошового потоку для фірми, що на основі балансу і звіту про прибутки і збитки описує універсальний спосіб розрахунку вартості бізнесу, і дозволяє проводити оцінку вартості компаній в коротнкий термін часу.

Українські вчені Костирко Р.О., Тертична Н.В. та Шевчук В.О., грунтуючись на витратному підході, запропонували комплексну оцінку вартості підприємства, яка полягає в коригуванні вартості підприємства, одержаної на основі застосування майнового підходу з урахуванням потенціалу фінансово-економічної стійкості та можливостей економічного зростання підприємства, а також впливу ризику та інфляції. Розробили структуру моделі комплексної оцінки вартості підприємства, яка передбачає визначення її передумов, формування інформаційної бази оцінки, організаційне забезпечення процедури комплексної оцінки вартості підприємства. Результати комплексної оцінки вартості підприємства є надійним інформаційно-аналітичним базисом для визначення параметрів управління вартістю підприємства у форматі фінансових прогнозів.

Таким чином, в умовах активізації ринкових відносин та кризи концепція управління вартістю підприємства є ключовою. Це означає, что ринкова відособленість підприємства націлює фінансове управління на зберігання та забезпечення відтворення його вартості. Перехід на вартісні принципи управління обумовлює необхідність вдосконалення оцінки результатів діяльності підприємства. Тому сучасна теоретична основа формування вартості повинна базуватися на синергії концептуальних та методологічних розробок наукових шкіл по дослідженню вартості, не зіставляючи, а доповнюючи одна одну, тим самим розробляючи єдиний показник ринкової вартості підприємства, максимально ефективно вживаний в умовах ще такої слабої, сповненої надій багатьох українських підприємців вітчизняної економіки, що з кожним роком буде рости і розвиватися.

Література

1.Постанова Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003р. №1440 «Про

затвердження Національного стандарту №1 «Загальні поняття оцінки майна й

майнових прав».

2.Костирко Р.О., Терчина Н.В., Шевчук В.О. Комплексна оцінка вартості

підприємства: Монографія / під ред. Д.э.н.

М.Г. Чумаченко. - Х.: Фактор, 2008. - 278 с.

3.Момот Т. Оцінка вартості бізнесу: сучасні технології. - Х.: Фактор,

2007. - 224 с.

4. http://www.aup.ru

5. http://www.cfin.ru

6. http://www.dist-cons.ru

7. http://www.nbuv.gov.ua/