Экономические науки/10.Экономика предприятия

Савенков В.І., Науковий керівник: Язикова О.Ю.

Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла

Туган-Барановського

ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНІ ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВ В РИНКОВІЙ ЕКОНОМІЦІ

В сучасних економічних умовах підприємства отримали самостійність у веденні господарства та в управлінні, несуть повну відповідальність за прийняття рішень.

Сучасний стан більшості підприємств знаходиться на межі банкрутства. Дебіторська та кредиторська заборгованість по всіх суб’єктах господарювання (крім малих підприємств та установ, що утримуються за рахунок бюджету) на 1 вересня 2007 року становила відповідно 307,8 та 386,6 млрд. грн., а на 1 вересня 2008 року зросла до 326,7 та 416,7 млрд. грн. відповідно, що вказує на погіршення фінансового стану.

Тому першочерговими завданнями управління є розробка спеціальних методів, що забезпечать стійкий фінансовий стан підприємства та відведуть загрозу банкрутства. Ці методи необхідні не тільки для підприємств, що знаходяться у кризовому стані, а й для інших підприємств, оскільки вони дозволяють виявити та знешкодити на ранніх стадіях негативні фактори розвитку підприємства [1, c.73] .

Методика антикризового управління при загрозі банкрутства передбачає діагностику банкрутства, виявлення факторів, що впливають на кризовий розвиток та розробку антикризових механізмів управління фінансами. Ці заходи отримали назву – "система антикризового фінансового управління".

Політика антикризового фінансового управління передбачає:

1. Періодичні дослідження фінансового стану підприємства з метою раннього виявлення признаків його кризового розвитку, що викликає загрозу банкрутства;

2. Визначення масштабів кризового стану підприємства;

3. Вивчення основних факторів, що обумовлюють кризовий розвиток підприємства;

4. Вибір ефективних форм санації підприємства;

5. Фінансове забезпечення ліквідаційних процедур при банкрутстві підприємств.

Основною метою цієї системи є відновлення платоспроможності підприємства, укріплення достатнього рівня фінансової стійкості підприємства та відвернення загрози банкрутства.

Основою стабільного положення підприємства і заставою його життєздатності в ринкових умовах служить його фінансова стійкість. Вона відображає такий стан фінансових ресурсів, при якому підприємство, вільно маневруючи коштами, здатне шляхом ефективного їхнього використання забезпечити безперебійний процес виробництва і реалізації продукції.

Визначення границь фінансово-економічної стійкості господарюючого суб'єкта, відноситься до числа найбільш важливих економічних проблем в умовах переходу до ринкової економіки, недостатність фінансової стійкості може привести до неплатоспроможності і відсутності в нього засобів для розвитку фінансово-економічної діяльності. Надлишкова фінансова стійкість перешкоджає розвиткові господарюючого суб'єкта, обтяжуючи його витрати зайвими запасами і резервами, що викликає уповільнення обороту капіталу і зниження ефективності відтворення. Отже, фінансова стійкість повинна характеризуватися таким станом і рухом фінансових ресурсів, що одночасно відповідає вимогам ринку і відповідає потребам розвитку фінансово-економічної діяльності господарюючого суб'єкта [2,c.42] .

Ключовими характеристиками фінансової стійкості є: платоспроможність; кредитоспроможність; ефективність фінансово-економічної діяльності.

Для повної оцінки фінансової стійкості підприємства, для успішного здійснення фінансового планування необхідний детальний аналіз його фінансового стану.

Результатом попереднього аналізу є загальна оцінка фінансового стану підприємства, а також визначення платоспроможності і задовільної структури балансу підприємства. Для виявлення причин сформованого фінансового стану, перспектив і конкретних шляхів його поліпшення проводиться детальний, заглиблений і комплексний аналіз діяльності підприємства. Аналізуються динаміка валюти балансу, структури пасивів, результати фінансової діяльності підприємства.

Ключовим показником першого етапу оцінки фінансового стану підприємства є зіставлення темпів росту обороту (обсягу продажів) з темпами росту обсягу сукупних активів.

У системі оцінки фінансової стійкості підприємства високе аналітичне навантаження несуть показники наявності, розміщення і використання оборотних коштів. До них відносяться показники забезпеченості запасів власними оборотними коштами, забезпеченості запасів позиковими засобами, забезпеченості товарно-матеріальних цінностей власними і позиковими засобами [3, c.115] .

Таким чином, врахування вищезазначених показників дозволяє проаналізувати фінансову стійкість і фінансовий стан підприємства, визначити причини проблем. Це послужить надалі основою для планування дій, спрямованих на розробку й організацію ефективного антикризового стану підприємства.

Література

1. Антикризисное управление: Под ред. Э.М. Короткова. – М.:ИНФРА-М, 2007. – 424с.

2. Контроллинг как инструмент управления предприятием / Под ред. Н.Г. Данилочкиной. — М.: Аудит, ЮНИТИ,2006. – 279 с.

3. Суторміна В.М., Федосов В.М, Рязанова Н.С. Фінанси зарубіжних корпорацій. — К.: Либідь, 2005.- 248 с.