Економічні науки / 12.Економіка сільського господарства

Аспірант М.В.Мозгова

Чорноморський державний університет ім. П.Могили

Аналіз причин деградації ґрунтів як явища нерозривно пов’язаного з поняттям харчової безпеки

З метою повної та об’єктивної діагностики стану земельних ресурсів в Миколаївській області і використання отриманої інформаційної бази для прийняття адаптивних управлінських рішень в екологічному маркетингу необхідно провести аналіз причин деградації ґрунтів як явища нерозривно пов’язаного з поняттям харчової безпеки.

Основною причиною деградації ґрунтів в області є інтенсивне сільськогосподарське використання земель, що призводить до зниження родючості ґрунтів через їх переущільнення, втрати грудко-зернистої структури, водопроникності та аераційної здатності.

Надзвичайно великої й одночасно різноманітної шкоди ґрунтам області завдають ерозійні процеси, особливо водна ерозія.

Площа орних земель, що піддається впливу водної ерозії, в Миколаївській області - 673,2 тис. га та в Миколаївському районі - 25,1 тис. га. У складі еродованих сільськогосподарських угідь середньо- і сильноеродовані орні землі складають 4,2 млн.га.

Згідно національної доповіді «Про стан навколишнього природного середовища в Миколаївській області в 2006 році» в області на схилах в 1-2 градуси розміщено 25,4% орних земель, на схилах в 2-3 градуси до 9,9 %, на схилах в 3-5 градуси до 5,5% і на схилах більше 5 градусів до 1,3%. Як видно з наведених даних, майже половина (42,1%) орних земель знаходяться на ерозійно небезпечних площах. Як наслідок щорічний приріст еродованих земель в області складає 14 тис.га. Через ерозійні процеси площа ярів в області перевищує 7,1 тис.га. Найбільші площі змитих земель в Арбузинському, Вознесенському, Врадіївському, Доманівському районах (68,0 – 83,6 %), а річний змив в цих районах складає від 22,8 до 33,3 т/га. В цілому з 68 тис. га сильноеродованих орних землі повністю втрачено гумусний горизонт.

Згідно статистичних даних землеустрою Миколаївської області вищезазначені дані дещо доповнюються, а подекуди відмінні. Так розподіл орних земель області по крутизні схилів від 0-1градусу складає 57,9%, від 5-7 градусів до 1,1%, схили більше 7 градусів - 0,2%. Також вказується, що найменший змив ґрунтів в області в Жовтневому та Снігурівському районах - 13,9-19%, але в той же час наводиться інформація, що середньо- і сильнозмитих ґрунтів серед сільськогосподарських угідь найбільше розповсюдженно у Врадіївському (42,7%) і Доманівському (39,6%) районах, що відрізняється від даних національної доповіді «Про стан навколишнього природного середовища в Миколаївській області в 2006 році».

Відзначимо, що дисертаційному дослідженні [1, с.8] автором наводяться також дещо інші дані стосовно вищезазначеного, наприклад, рівень ерозії в Вознесенському та Братському районах, дисертант відзначає - 62,4% та 61,85% відповідно, в Жовтневому та Снігурівському районах – 12% та 14,7%.

В зв’язку з повторним виявленням в процесі дослідження статистичних неузгодженостей доповнимо, що дана проблема потребує свого вирішення за рахунок вдосконалення існуючої системи спостережень за станом довкілля в області, що складається в наступному:

- суб’єкти системи у межах своєї компетенції проводять відбір проб, лабораторний аналіз стану складових довкілля відповідно до відомчих програм, що практично не узгоджені між собою на обласному рівні;

- отримані дані накопичуються та аналізуються в організації, яка здійснила аналіз (не завжди в електронному вигляді), а іншим зацікавленим у цих даних обласним суб’єктам інформація надходить тільки по їх запиту з великим запізненням, що вказує на слабкий ступень автоматизації процесів одержання, обробки та зберігання інформації;

- автоматизовані системи контролю стану компонентів довкілля відсутні.

Такий відомчий підхід спостережень призводить до викривлення параметрів, що контролюються. Отже, для забезпечення сумісності та узгодженості технічного, інформаційного і програмного забезпечення системи спостережень за станом довкілля в області необхідно створити геоінформаційну аналітичну систему моніторингу довкілля Миколаївської області.

Список використаних джерел.

1. Формування економіко-екологічного механізму управління землекористуванням : Автореф. дис. кан-та екон. наук: 08.00.06 / Лазарева О.В Миколаївський державний аграрний університет.. — Миколаїв., 2007. — 19 с.