Тріска І.І., Прокопенко О.К.

Науковий керівник: Вдовічен А.А.

Буковинська державна фінансова академія, м. Чернівці

Проблематика іноземного інвестування в Україні

Проблема економічного зростання країни тісно пов’язана з наявністю ресурсів для розвитку економіки, удосконалення її структури. Найважливішим джерелом економічного зростання є інвестиції, особливо іноземні, за умови, коли власних коштів держави недостатньо для здійснення економічних реформ. Інвестиції відіграють центральну роль в економічному процесі, вони визначають загальний ріст економіки держави. В результаті інвестування засобів в економіку, збільшуються обсяги виробництва, росте національний прибуток, розвиваються та йдуть вперед в економічній конкуренції галузі народного господарства та підприємства.

Сьогодні актуальним є залучення прямих іноземних інвестицій і створення спільних підприємств. Доцільність цього процесу обумовлена тим, що спільне підприємництво й іноземні інвестиції сприяють входженню України в систему світового економічного господарства.

В III кварталі 2008 року Держкомстат зафіксував найменший з початку року чистий приплив іноземних інвестицій - 1,17 млрд. дол., хоча із країни вивезли всього 147 млн. дол. Левову частку капіталу інвестори направили у фінансовий сектор, торгівлю та нерухомість. Втім, подальший приплив інвестицій під загрозою. Експерти очікують, що в 2009 році залучення інвестицій знизиться до 7 млрд. дол. - менше буде вкладено в будівництво, нерухомість і торгівлю. Отже, темпи зростання залучення іноземного капіталу, галузева структура і географія розміщення далекі від потенційних можливостей такої держави як Україна [3].

Не повною мірою для залучення закордонного капіталу використовуються можливості створених в Україні спеціальних економічних зон, практично не вирішуються питання щодо створення технологічних парків, які для своєї діяльності залучали б не тільки іноземні інвестиції, а й новітні технології.

Україна, володіючи містким ринком збуту, великим науково-технічним потенціалом, природними ресурсами, кваліфікованою і дешевою робочою силою, вигідним транспортно-географічним розташуванням держави може бути одним з основних об’єктів залучення іноземних інвестицій.

Проте такими чинниками, як політична й економічна стабільність, чіткість законодавчої бази, можливість широкої участі в приватизації державної власності, ступінь лібералізації зовнішньоторговельного режиму, розвиненість фондового ринку, створення надійної системи страхування та перестрахування інвестиційних ризиків, платоспроможність підприємств та їх інвестиційна привабливість, сприятливість податкового, митного і валютного режимів, своєчасне надходження достовірної інформації до інвесторів, Україна помітно поступається своїм головним конкурентам.

Залученню іноземних інвестицій в українську економіку заважає кілька причин: нестабільність політичної обстановки у країні, економічна криза, зростання безробіття, високий рівень інфляції тощо.

Крім цих загальних причин, залученню іноземних інвестицій в Україну перешкоджають слабке інформаційне забезпечення іноземних інвесторів про потенційні можливості інвестування, утрудненість доступу до місцевих кредитів фондової діяльності, недосконалість процедури оформлення іноземних інвестицій, порівняно високі податки і незначні інвестиційні пільги, недостатнє страхування від політичного й економічного ризику [1, 57].

Значною проблемою для збільшення інвестицій є також відсутність державної концепції структурної перебудови економіки і, зокрема, інвестиційної програми із чітким визначенням галузевих та кількісних потреб в інвестиційних ресурсах. Бо саме інвестиційна активність є одним з найважливіших результатів будь-яких перетворень у галузі економіки.

Для активізації притоку іноземних інвестицій в Україну важливими є такі умови:

- створення стабільного законодавства, яке має забезпечувати державні гарантії захисту вітчизняних та іноземних інвестицій протягом тривалого часу;

- створення сприятливого інноваційного клімату для реалізації пріоритетних державних програм та інвестиційних проектів у виробничій сфері;

- створення сприятливих умов для розвитку спільних підприємств, які займаються виробництвом;

- створення спільних підприємств за так званою китайською схемою, яка передбачає з самого початку володіння контрольним пакетом акцій підприємства українською стороною, через 5-7 років, українськими мають бути 75% акцій, і ще через 10-12 років спільне підприємство стає повністю українським [2, 26];

- заборона ввезення спільними підприємствами застарілої продукції та технологій, які в розвинених країнах вважаються вичерпаними;

- розробка та прийняття законодавчої бази щодо страхування ризиків спільних підприємств.

Таким чином, основними передумовами для збільшення припливу іноземних інвестицій є посилення політичної, економічної і соціальної стабільності у країні, вихід з економічної кризи, удосконалення і розвиток форм залучення іноземного капіталу, зокрема, створення спільних підприємств, які можуть істотно стимулювати приплив іноземного капіталу.

Література:

1. Александрова С.В. Шляхи поліпшення іноземної інвестиційної діяльності в Україні // Актуальні проблеми економіки. – 2008. - № 7. - С. 55-59.

2. Щедріна М.К. Спільні підприємства як форма трансферу технологій // Інвестиції: практика і досвід. - 2008.- № 5. - С. 24-30.

3. www.ukrstat.gov.ua – сайт Державного комітету статистики України.