ФАКТОРИ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПРИВАБЛИВОСТІ ПІДПРИЄМСТВ ОЛІЙНО-ЖИРОВОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ.

Закусило О.В.

Одеська національна академія харчових технологій, Україна

ФАКТОРИ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПРИВАБЛИВОСТІ ПІДПРИЄМСТВ ОЛІЙНО-ЖИРОВОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ.

Економіка України сьогодні потребує значних структурних перетворень, пов’язаних з пошуком шляхів виходу з кризового становища. Для вирішення цього завдання потрібно отримати об’єктивну оцінку інвестиційної привабливості окремих галузей та підприємств, розвиток яких забезпечить покращення головних показників економічного стану держави.

Питанням оцінки інвестиційної привабливості присвячені праці багатьох науковців, які на даний час не дійшли одностайності у визначенні сутності даної економічної категорії. Це обумовлено в першу чергу багатогранністю цієї категорії, яка застосовується на різних рівнях управління економікою: на рівні підприємства, регіону, галузі та народного господарства в цілому. Найбільш важливим є визначення інвестиційної привабливості первинної ланки суспільного виробництва, якою є підприємство, оскільки саме підприємства виступають в якості реально існуючого об’єкту інвестування.

Прихильники спрощеного підходу під інвестиційною привабливістю |пік| розуміють сукупність характеристик об’єкту , яка дозволяє потенційному інвестору оцінити, наскільки цей об'єкт привабливіше за інших для вкладення наявних інвестиційних ресурсів.

Найбільш вдало поняття інвестиційної привабливості розкривається у «Методиці інтегральної оцінки інвестиційної привабливості підприємств і організацій»[1], розробленої Агенцією запобігання банкрутству. Там інвестиційна привабливість представлена як «рівень задоволення фінансових, виробничих, організаційних і інших вимог або інтересів інвестора до конкретного підприємства, які можуть бути визначені або оцінені значеннями відповідних показників, у тому числі і інтегральною оцінкою».

Інвестиційна привабливість підприємства залежить від багатьох чинників. Вивчення літературних джерел дозволяє сформувати наступний перелік чинників інвестиційної привабливості, який складається з двох груп. Першу групу складають зовнішні чинники, які не залежать від підприємства: інституційні, нормативно-правові, інфраструктурні, галузеві.

До другої групи належать чинники, які формує апарат управління самого підприємства. Це - виробничо-технологічні, ресурсні, а також експортний потенціал, ділова репутація та інші.

Якщо аналізувати інвестиційну привабливість підприємств олійно-жирової галузі то до інституційних чинників можна віднести високий рівень структурованості галузі. Українська масложирова галузь представлена підприємствами, які входять в асоціацію "Укроліяпром", а також крупними компаніями "Каргил", "Топфер", "Сантрейд", КМТ, Бунге. Всі компанії працюють на базі 17 крупних українських заводів.

Нормативно-правові чинники щодо регулювання експорту та імпорту сировини і продукції олійно-жирової галузі діють в напрямку захисту вітчизняного виробника. Так введення 17%-го експортного мита на насіння соняшнику суттєво скоротило експорт вітчизняної сировини. В той же час відсутність мита на готову продукцію сприяю збільшенню обсягів її експорту. Для захисту внутрішнього ринку соняшникової олії введено імпортне мито, яке складає 800 євро за тону. Все це сприяє підвищенню інвестиційної привабливості підприємств галузі.

Важливим інфраструктурним чинником можна вважати розвинуте виробництво сировинних ресурсів та пакувальних матеріалів. Основною сировиною для галузі виступає соняшникове насіння. Унікальні природно-кліматичні умови України дозволяють вирощувати соняшник практично на всій території України (окрім|крім| Волинської, Львівської і Рівненської областей). У загальному|спільному| об'ємі|обсязі| виробництва олійних культур в Україні соняшник займає|позичає,посідає| більше 90%, а в структурі посівних площ|майданів| не менше 10%. Щорічний валовий збір|збирання| постійно збільшується і в 2003 році досяг рекордної цифри 5 млн.т. Країна займає|позичає,посідає| третє місце в світовому рейтингу після|потім| Аргентини і Росії, забезпечуючи від 7 до 12 % світового виробництва соняшнику. Однак в останні роки спостерігається спад врожайності соняшнику внаслідок порушення агро технології його вирощування, що потребує прийняття заходів щодо стимулювання сільгоспвиробників.

Значно підвищує інвестиційну привабливість підприємств галузі стан ринків основних продуктів цієї галузі: соняшникової олії, майонезу, мила та ін. Ринки цих продуктів є зростаючими, що гарантує збут виробленої продукції. Об'єм|обсяг| українського ринку рослинного масла|мастила,олії| складає 1,5 млн. т в рік. Вагома|ваговита| частина|частка| проведеної соняшникової олії йде на експорт. У 2004 році за даними Держкомстату вироблено|вироблено,справлено| 1379,3 тис.т рослинного масла.

До головних виробничо-технологічних чинників належать: наявність значних виробничих потужностей для переробки насіння соняшнику та виробництва олії і похідних продуктів, оснащеність підприємств передовими технологіями і високопродуктивною технікою; можливості забезпечення сировиною. Існуючі потужності масложирових підприємств України дозволяють в рік переробляти до 4 млн.т насіння олійних культур (як правило соняшнику і рапсу), при цьому можна одержати: 1,5 млн.т соняшникової олії, 380 тис.т маргарину, 105 тис.т майонезу. Таким чином можна вважати, що більшість чинників сприяє підвищенню інвестиційної привабливості підприємств олійно-жирової галузі, що приведе до пожвавлення надходження інвестицій і зайняття підприємствами належного місця на світових ринках.

Література.

1. Методика інтегральної оцінки інвестиційної привабливості підприємств і організацій, затверджена згідно з Наказом Голови Агентства запобігання банкрутству від 23.02.98р. №22.

2. Савчук В.П., Прилипко С.И., Величко Е.Г.Анализ и разработка инвестиционных проектов.:Учебное пособие.-К.: Абсолют-В, Эльга, 1999-304с.

3. http// www.ukroliya.kiev.ua

4. http// www.e-xecutive.ru