Лобас І.А., Ангеліна І.А.

Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського

ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ВІТЧИЗНЯНОГО РИНКУ АУДИТОРСЬКИХ ПОСЛУГ В УМОВАХ СВІТОВОЇ ФІНАНСОВОЇ КРИЗИ

Світова фінансова криза торкнулась усіх сфер суспільно-господарських відносин. І ринок аудиторських послуг не став виключенням. За оцінками учасників ринку, добровільні аудиторські перевірки у кінці 2008 року порівняно з аналогічним періодом у 2007 році, замовляють на 15-20% менше підприємств [1].

Найбільш вразливим сегментом став аудит фінансової звітності – в умовах кризи від цієї послуги відмовляються як від додаткової та не завжди обов’язкової, тому тема даної роботи є безперечно актуальною.

Метою даної статті є дослідження ринку аудиторських послуг в умовах світової фінансової кризи, перспективи його розвитку та можливі наслідки впливу кризових явищ на його функціонування.

Щоб вижити в умовах жорсткої конкурентної боротьби, аудиторські компанії вимушені пропонувати для залучення клієнтів нові або супутні послуги: ведення та перевірка податкового та бухгалтерського обліку, усілякоможливе фінансове консультування, адже українське законодавство не передбачає в цьому жодних обмежень, на відміну від інших країн, де існує система контролю якості роботи аудиторів, що передбачає чітке співвідношення аудиторських та супутніх послуг. Тобто, якщо частка аудиту складає менше 60% загального доходу компанії, вона позбавляється права називатись аудиторською.

Все частіше провідні аудитори кажуть, що якісного ринку аудиторських послуг в Україні не існує, аудит помирає, сертифіковані аудитори є лише рятівним колом від податкових інспекцій. Тому факт, що українським аудиторам доводиться займатися зовсім не аудиторською роботою, залишається фактом [2].

Безперечно, українські аудитори і раніше надавали послуги, супутні фінансовому аудиту, але в сучасних умовах для уникнення ризику мінімізації прибутку, ця сфера розвивається особливо бурхливо. Збоку більшості підприємств, особливо виробничих, зростає попит на консультації з антикризових заходів: зменшення дебіторської заборгованості, перетворення безнадійної довгострокової заборгованості у факторинг, оптимізація закупівель товарів та інші.

Також замовники, через скорочення витрат на утримання персоналу, все частіше потребують аудитора в якості саме бухгалтера.

Не дивлячись на фінансову нестабільніть у світі, у країні може збільшитись попит на міжнародний аудит, адже іноземні інвестори та великі вітчизняні компанії віддають перевагу відомим аудиторам. На українському ринку міжнародний аудит представлений так званою «великою четвіркою» - Ernst&Young, Deloitte, PrisewaterhouseCoopers, KPMG, що контролює за різними оцінками 34-40% аудиторського українського ринку [2]. Але, можливо, більшості підприємців доведеться переглянути свої звички через власну неплатоспроможність, або «четвірці» доведеться переглянути свою цінову політику, але для таких компаній це не так вже й просто. Так, погодинна ставка податкового партнера у «великій четвірці» складала $600-675, аудиторського партнера – $600, податкового директора - $600, податкового менеджера - $475 – 525, аудиторського менеджера – $375-425. І сьогодні, в епоху загального зростання цін, ставки ще більше зросли [3]. Таким чином, вітчизняні аудитори мають всі шанси отримати нових клаєнтів, що змушені будуть відмовитись від послуг дорогих аудиторів.

Але проблеми з оплатою аудиторських послуг відчувають і вітчизняні компанії. Тому аудитори шувають додаткові інструменти для заволікання та утримання клієнтів, хоча застосування інструментів активного маркетингу для них неможливе через існування етичних норм поведінки професійних бухгалтерів та аудиторів. Через це розміщувати рекламу аудиторські фірми можуть тільки у спеціалізованих виданнях, дуже стисло та коректно. Будь-які порушення можуть викликати припинення діяльності або взагалі позбавлення сертифікату.

Великі сподівання аудитори покладають на підприємства, що потребують обов’язковий аудит. Але після введення 30.04.2009 року в дію Закону України «Про акціонерні товариства» і це джерело доходів може зникнути, адже у законі сказано, що компанії, де кількість акціонерів менше 100, не є публічними ,тому звільняються від обов’язкового аудиту. А таких компаній в Україні більшість.

Але більшість українських аудиторських фірм не втрачають оптимізму і звільняти своїх спеціалістів не збираються. Адже аудит надається не тільки для біржі, де існують великі ризики, але й для власне володарів компанії.

Одним із способів боротьби з фінансовою кризою вважається об’єднання національних аудиторів в перевагу «великій четвірці», і дрібні фірми, що обслуговують одного-двух клієнтів, все найчастіше про це говорять. Але великі компанії до можливості об’єднання ставляться без бажання, наголошуючи на тому, що кожна фірма має свої методики, стандарти, репутацію на ринку. Тому навіть за умов кризи така міра буде дійсно крайньою, коли вже зовсім не буде коштів для утримання персоналу.

Література:

1. Курячая Е. Расширение аудитории // Бизнес. – 2008. - №48. – С. 72-73

2. Смирнов В., Чалый И. Полуживой // Бизнес. – 2008. - № 28. – С. 50-51

3. Смирнов В., Чалый И. пятнистый аудит // Бизнес. – 2008. - №28. – С. 54-55