Бендата М.С., Мельничук А.Г., Дзюба О.М.

Вінницький торговельно-економічний інститут

ПРОБЛЕМИ ВИЗНАННЯ ТА ОЦІНКИ НЕМАТЕРІАЛЬНИХ АКТИВІВ

У господарській діяльності підприємств економічно розвинених країнах нематеріальні активи відіграють важливу роль. Використання їх на підприємствах та організаціях нашої держави ще не досягло такого рівня, та все ж таки впровадження нематеріальних активів набуває значного поширення.

Нематеріальні активи надають підприємству довгострокові права або переваги. Найчастіше це права на використання інших активів (право на оренду приміщень і земельних ділянок), здійснення окремих видів діяльності, для яких є обов'язковим патентування або ліцензування, виняткові права на використання певної формули, технології або зовнішнього вигляду. Такі права є довгостроковими інвестиціями, які підприємство здійснює за грошові кошти або в обмін на інші активи. Використання прав дає підприємству переваги щодо зниження собівартості продукції, можливості зайняти певне місце на ринку або краще просувати продукцію.

Найскладнішим для нематеріальних активів є їх ідентифікація та оцінка, тому вони досить часто не стають об'єктами фінансового обліку і не відображуються в складі активів взагалі. При придбанні нематеріальних активів за грошові кошти чи в обмін на інші активи проблем в їх оцінці не виникає, набагато складнішим, а іноді навіть неможливим є оцінка нематеріальних активів, створених власними силами. Такі нематеріальні активи, як рівень якості управління, надійність покупців, гудвіл, торговельні таємниці, висока кваліфікація працівників, наукові дослідження тощо, до сьогодні не відображують в балансі, хоча багато зарубіжних авторів вважають за доцільне давати їм відповідну оцінку та показувати у складі активів.

Ще однією важливою проблемою оцінки нематеріальних активів є невизначеність майбутніх економічних вигод, які ми очікуємо отримати від них, та періоди їх отримання. Якщо підприємством розроблено нову технологію виготовлення продукту, використання якої дасть змогу виготовляти більш якісні продукти із нижчими витратами, ніж у конкурентів, у короткостроковому періоді, то це ще не значить, що у довгостроковому періоді можна буде точно прогнозувати ймовірність її переваг, адже у конкурентів також виникають більш прогресивні технології, вони не стоять на місці, а ще можливе перенасичення ринку продукцією, внаслідок чого потреба у її виробництві може скорочуватись. Щодо авторських прав, то ймовірність отримання від них майбутньої економічної вигоди в тривалому довгостроковому періоді є ще більш невизначеною.

Відповідно до П(С)БО 8 "Нематеріальні активи", нематеріальний актив - немонетарний актив, який немає монетарної форми, може бути ідентифікований та утримується підприємством з метою використання протягом періоду більше одного року (або одного операційного циклу, якщо він перевищує один рік) для виробництва, торгівлі, в адміністративних цілях чи надання в оренду іншим особам. [1]

На підприємстві можуть бути активи, які не мають адекватної матеріальної форми (грошові кошти, дебіторська заборгованість, витрати майбутніх періодів). Однак у цьому разі очікування в отриманні від них майбутньої вигоди можна оцінити з достатньою точністю, яка залежить від того, як саме вони оцінені на дату балансу та наскільки відомий період і спосіб їх отримання. Наприклад від дебіторської заборгованості, оплата якої гарантована, очікується отримання визначеної суми грошових коштів, від витрат майбутніх періодів - отримання послуг чи матеріальних цінностей, за які підприємством було попередньо оплачено. Одночасно нематеріальні активи є немонетарними, тобто до цієї групи активів не належать грошові кошти та дебіторська заборгованість.

Важливою характеристикою об'єкта нематеріальних активів с можливість його ідентифікації, тобто можливість відокремлення від інших активів, що практично не завжди вдається. Найбільша проблема, що виникає при ідентифікації нематеріального активу - це визначення його відмінностей від гудвілу. Нематеріальний актив може відрізнятися від гудвілу лише у разі, якщо підприємство може його продати, орендувати чи обміняти. Якщо об'єкт придбано разом з групою інших активів, то можна ідентифікувати передачу юридичних прав, що дасть змогу використовувати ці активи. Австралійський професор Р.Чемберс доводить, що нематеріальні активи існують і оцінюються лише в комбінації з матеріальними, а тому їх слід розглядати як залишкову вигоду, що залишається після вирахування всіх матеріальних активів. Нематеріальні активи не можуть бути відокремлені від фірми та оцінені в поточному грошовому еквіваленті, тому їх слід списувати відразу після придбання. Але повністю з таким твердженням не можна погодитись, тому що окремі види нематеріальних активів(торгові марки, товарні знаки, авторські права) хоча й не завжди можуть бути точно оцінені, проте часто виступають об’єктом купівлі-продажу, також багато матеріальних активів (обладнання для видобування нафти) принесуть майбутню економічну вигоду лише в тому разі, якщо підприємство придбало нематеріальний актив – право користування природними ресурсами. Відсутність такого права позбавляє можливості здійснювати прибуток нафти, і обладнання не може бути використане за призначенням, через що воно втрачає корисність та знецінюється. [2]

Отже, правильно оцінені і поставлені на баланс нематеріальні активи, здатні збільшити статутний капітал компанії, підвищити її капіталізацію. Інтелектуальна власність – це один з ресурсів залучення додаткових коштів шляхом кредитування. Це також захист від конкурентів і можливість одержання додаткових доходів шляхом укладення договорів на передачу зареєстрованих прав компанії. То ж вивчення проблем оцінки та визнання нематеріальних активів може значно допомогти в діяльності компаній, підприємств. Оцінка нематеріального активу можлива, якщо він може бути ідентифікований, існує ймовірність надходження економічних вигод і його можна достовірно оцінити, тому, щоб правильно оцінити нематеріальні активи, спочатку потрібно з’ясувати саме попередньо названі аспекти.

Список використаних джерел

1. 33 положення(стандарти) бухгалтерського обліку. – К.: КНТ, 2009. – 312с.

2. Нашкерська Г. Оцінка нематеріальних активів // Бухгалтерський облік і аудит. - 2006. - №11. – с.23-30

3. Давидова К. Нематеріальні активи в обліку // Баланс. – 2008. – №91. – с. 25-29.

Грачова Р. Ідентифікація нематеріальних активів і гудвілу // Дебет-Кредит. – 2007. - №40. – с.31-34