Олесь Н.М.

Уманський державний аграрний університет

Теоретичні аспекти формування прибутку підприємства

В сучасних умовах господарювання ефективне функціонування фінансового механізму має велике значення для підприємств України. Для успішного функціонування промислових підприємств в умовах ринкових відносин вирішальне значення мають процеси планування на підприємстві, оподаткування, кредитування, інвестування та інші методи фінансового механізму. Оптимальна взаємодія фінансових відносин досягається використанням усіх фінансових категорій (виручка, прибуток, амортизація, оборотні кошти, кредит, бюджет, податки), нормативів, різного роду стимулів, пільг, санкцій та інших фінансових важелів. Конкурентоспроможність підприємства можна забезпечити правильною організацією управління фінансами: рухом фінансових ресурсів та фінансовими відносинами. Зміст фінансового менеджменту полягає в ефективному використанні фінансового механізму для досягнення стратегічних і тактичних цілей підприємства.

На основі принципів ринкової економіки кожне підприємство будує свій фінансовий механізм: економічну та юридичну діяльність здійснює самостійно, витрати здійснює за рахунок доходів і, як правило, забезпечує прибутковість, рентабельність, гарантує матеріальну відповідальність своїм відокремленим майном, забезпечує матеріальну зацікавленість працівників в результатах праці. У фінансовому механізмі підприємства процес управління ґрунтується на використанні відповідних важелів. Фінансові важелі представляють собою набір фінансових показників, через які управлінська система може здійснювати вплив на господарську діяльність підприємства. Вони включають: прибуток, дохід, ціну, відсотки, заробітну плату, податки, фінансові санкції і т.ін. Самі по собі фінансові важелі нічого не визначають і не вирішують. Забезпечення прибутковості виробничої діяльності підприємства досягається за рахунок функціонування фінансового механізму суб’єкта господарювання.

Економічним позитивним підсумком виробничо-фінансової діяльності підприємства є прибуток.

Прибуток – це важливий узагальнюючий показник оцінки ефективності функціонування кожного суб’єкта господарювання, оскільки в прибутку акумулюються резерви всіх сторін діяльності підприємства: виробництво і реалізація якість і асортимент ефективність використання виробничих ресурсів собівартість продукції.

Прибуток характеризує ефективність господарювання за всіма напрямками його діяльності: виробничої, збутової, постачальницької, інвестиційної, фінансової. Прибуток становить основу економічного розвитку підприємства і зміцнює його фінансовий стан та фінансові відносини з партнерами.

Крім цього, прибуток є основним джерелом фінансування витрат на виробничий і соціальний розвиток підприємства, найвагомішим джерелом централізованих ресурсів держави: у доходи бюджету здійснюються відрахування від одержаного доходу підприємства, значною частиною якого є прибуток. Це означає, що доходи підприємства повинні задовольняти не тільки фінансові потреби, а й потреби держави на фінансування суспільних фондів споживання, розвиток науки, освіти, охорони здоров’я. Таким чином, у збільшенні прибутку зацікавлені як підприємство, так і держава.

Прибуток як економічний показник, являє собою різницю між ціною реалізації та собівартості продукції (товарів, послуг), між обсягом отриманої виручки та сумою витрат на виробництво та реалізацію продукції.

В торгівлі з урахуванням специфіки виконуваних функцій і особливостей формування доходів та витрат, прибуток визначається, як різниця між доходом підприємства та його поточними витратами.

Прибуток характеризує кінцевий результат діяльності торговельного підприємства. Прибуток – це частина додаткової вартості, виробленої і реалізованої, готової до розподілу. Підприємство отримує прибуток після того, як втілена у створеному продукті вартість буде реалізована і набере грошової форми. Отже, об’єктивна основа існування прибутку пов’язана з необхідністю первинного розподілу додаткового продукту.

Прибуток відбиває результати діяльності підприємства і зазнає впливу багатьох чинників. На формування прибутку впливає: сфера діяльності підприємства, галузі господарства, форма власності, розвиток ринкових відносин, фінансово-господарська діяльність підприємства, облік фінансових результатів.

Прибуток виконує ряд функцій /

Оціночна функція – прибуток підприємства використовується як оціночний показник, що характеризує ефект його господарської діяльності. Використання цієї функції повною мірою можливе тільки в умовах ринкової економіки, яка передбачає свободу встановлення цін, свободу вибору постачальника і покупця.

Розподільча функція – її зміст полягає в тому, що підприємство розподіляє прибуток, котрий отримало в результаті фінансово-господарської діяльності на дві частини:

- частина, яка акумулюється у бюджетах у вигляді податку на прибуток;

- частина, яка залишається в розпорядженні підприємства.

Стимулююча функція – прибуток є джерелом формування різних фондів стимулювання:

- фонд заохочення;

- фонд виробничого розвитку;

- фонд соціального розвитку;

- фонд виплати дивідендів;

- пайовий фонд.

Прибуток, як економічний показник, дозволяє поєднувати економічні інтереси держави, підприємства, як господарюючого суб’єкта, робітників та власників підприємства. Вирішення цих завдань пов’язане з пропорціями в розподілі та використанні прибутку.