Економічні науки/16.Макроекономіка

Пашков С.О.

(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, аспірант кафедри міжнародної торгівлі)

Фактори розвитку галузевої структури промисловості України.

Величезні спотворення в інституційних основах економічного розвитку і структурі доходів основних секторів стали сприятливим середовищем для посилення негативних тенденцій в розвитку галузевої структури економіки. Особливу стурбованість викликає поглиблення деформацій в структурі промисловості, прискорений розвиток її низько технологічних (за винятком машинобудування) галузей із застосуванням переважно старих технологій шляхом підвищення рівня використання наявних потужностей. Так, за період 1990-2005 рр. в структурі виробництва промислової продукції зросла частка чорної металургії - з 11,0 до 27,4%, електроенергетики - з 3,2 до 12,2%, паливної промисловості - з 5,7 до 10,1%. Разом з тим знизилася частка харчової промисловості - з 18,6 до 17,4%, легкої промисловості - з 10,8 до 1,6%, а машинобудування і металообробки - з 30,5 до 13,2%.

Для детального аналізу структурних змін шестисекторної моделі економіки розглянемо наступний вид економічної діяльності – промисловість і виділимо три її основні компонента: добувну промисловість, переробну промисловість, виробництво та розподілення електроенергії газу та води. На рис.1 приведена динаміка трьох видів діяльності промисловості у валовій доданій вартості (млн. грн.) за 2004-2006 рр. Відбувається позитивна динаміка зростання. Постає питання: чи якісне це зростання, чи можна виявити чинники впливу і за яких структурних змін це зростання відбувається?

Виділимо основну групу чинників, що впливають на структурні зміни при формуванні валової доданої вартості в розрізі трьох складових промисловості (добувної, переробної та виробництва та розподілення електроенергії):

Рис.1. Динаміка трьох видів діяльності промисловості у валовій доданій вартості (млн. грн.) за 2004-2006 рр.

- зростання інноваційно-активних підприємств (частка інноваційно-активних підприємств в загальній кількості підприємств);

- надходження інвестицій в основний капітал (індекс середньорічної кількості найманих працівників);

- встановлення цін виробників промислової продукції (індекс інвестицій в основний капітал);

- зростання кількості найманих працівників(фаховість);

- надходження інвестицій в Україну в промисловість (індекс експортно-імпортних інвестиційних умов - відношення прямих інвестицій з України в економіку інших країн до прямих інвестицій в Україну).

За методом Крилова знаходження власних чисел симетричних матриць з оберненими елементами і встановлення адекватності за методом порівняння теорії випадкових матриць, знаходимо вагові значення важливості кожного чинника: 15,3%, 7,9%, 38,9%, 17,7%,20,2%.

Сукупний індекс структурних змін впливу п’яти чинників на формування валової доданої вартості за видом економічної діяльності промисловості, розрахуємо за формулою:

,

де - індекси структурних зрушень для кожного чинника.

Результати обчислень сукупного індексу структурних змін промисловості занесемо в таблицю 1.

Таблиця 1. Динаміка сукупного індексу структурних змін промисловості

Сукупний індекс структурних змін	2005	2006
	1,134	0,953

Зниження сукупного індексу структурних змін за рахунок 5 чинників, говорить про те, що в Україні частка високотехнологічних виробництв не тільки залишається занадто низькою, але й набула тенденцію до скорочення. Особливо загрозливим є відставання за розвитком добувної та переробної видів промислової діяльності, що за методологією OECD формують два перших із стратегічних секторів економіки, і на сьогодні є одним із головних чинників підвищення рівня конкурентоспроможності та забезпечення сталого динамічного зростання національних економік. У розвинених країнах світу ці виробництва отримують випереджаючий розвиток, які супроводжується структурними зсувами в бік зростання їх частки як у загальному випуску обробної промисловості, так і економіки в цілому.

Література

1. Україна у цифрах у 2006 році. Статистичний довідник. - К., 2007.

2. Макроекономічне моделювання та короткострокове прогнозування/ За ред. І.В. Крючкової.- Харків: Форт, 2000.

3.Родионова И.А. «Мировая экономика: индустриальный сектор», Питер — 2005, 204с.