Кондратьєв В. О., Земелєва Т.С.

Донецький національний університет економіки і торгівлі

імені Михайла Туган-Барановського

Податковий контроль як детермінанта зменшення тінізації

Податковий контроль є одним з найбільш важливих елементів податкової системи держави. Він є самостійним напрямом державного фінансового контролю, головною метою якого є забезпечення режиму суворого додержання приписів норм податкового законодавства зобов'язаними су­б'єктами податкових правовідносин. Від ступеня ефективності контрольної діяльності органів, що здійснюють податковий контроль, безпосередньо залежить рівень доходів бюджетів та державних цільових фондів. Податковий контроль виступає гарантією задоволення публічних майнових інтересів та важливим чинником соціаль­но-економічної стабільності держави, її фінансової безпеки.

Надзвичайної актуальності набувають питання діяльності органів державної влади щодо реалізації контрольно-наглядової функції у сфері оподаткування, оскільки більш ніж 80 % доходів держави формується за рахунок податків та інших обов’язкових платежів, а конституційного обов’язку сплачувати податки і збори дотримуються не всі платники. Правопорушення у сфері оподатковування характеризуються високим рівнем кримінального професіоналізму, постійним удосконаленням правопорушниками механізму вчинення таких діянь, участю в злочинних групах представників влади, у тому числі працівників правоохоронних органів. Вчиненню та приховуванню злочинів у сфері оподаткування сприяють міжрегіональні та міжнародні зв’язки злочинців, розподіл сфер злочинного впливу, злиття представників загальнокримінальної та економічної злочинності.

Метою даної роботи є оцінка рівня тінізації економіки в Україні та можливих шляхів її зменшення.

 Під час дослідження питання про сутність контролю сучасними вченими застосовується диференційований підхід до проблеми впливу податкового контролю на зниження злочинів у сфері фінансів залежно від галузі наукових знань, в яких ведуться дослідження. Тому розмаїття поглядів на дану проблему відображає складність і багатогранність цього явища. У той самий час аналіз і вивчення цих поглядів дає можливість всебічно досліджувати категорію “контроль”, фр. – controle, яка визначається, як перевірка, а також спостереження з метою перевірки і, по-друге, - як система органів, що займаються такою перевіркою – контролери [2].

Сучасний стан розвитку економіки позначений поширенням тіньових відносин між суб’єктами господарювання як платниками податків, так і суб’єктами господарювання і посадовими особами державних органів. Тіньова економіка, маючи об'єктивний характер, існує в будь-яких країнах світу. Масштаби тіньової господарської діяльності на сьогодні є безпрецедентними навіть для перехідних економік.

Тінізація і криміналізація економіки країни призводить не тільки до скорочення дохідної частини бюджету, порушення конституційних прав і свобод громадян і до падіння їхнього матеріального добробуту, але й до підриву довіри до держави на міжнародному рівні. В Україні в даний час рівень тінізації економіки, за даними Світового банку,  коливається від 29,4% до 45% ВВП.  

Головними детермінантами існування тіньової економіки є криза системи управління, дисбаланс між розвитком продуктивних сил та виробничими відносинами, великий розрив між багатими та бідними прошарками населення, відсутність середнього класу як стабілізаційного фактору у суспільстві, високі податки та нерівномірний їх розподіл, надмірне регулювання підприємницької діяльності, недосконалість законодавства, висока вартість кредитів, недостатня ефективність управління державним майном, низька підприємницька культура, високий рівень корупції та відсутність науковообгрунтованої та ефективної при практичному застосуванні стратегії і програми детінізації економіки України.

         Надмірне податкове навантаження визнається одним з найвагоміших факторів, що стимулюють тінізацію у країнах з будь-яким типом економіки, але його дія в кожній країні відрізняється характерними рисами. Наприклад, у США особливий вплив має прибутковий податок. У країнах, що здійснюють політику протекціонізму, особливий вплив мають високі ставки експортних та імпортних тарифів. У Греції, Італії та Бельгії найвищі податки в Європі (72-78 %) і, як наслідок - найбільш розвинений тіньовий сектор. У той же час розвинені країни з найменшим рівнем податкового навантаження - Швейцарія та Німеччина (9,7 % і 12,2 % відповідно) - мають порівняно невелику частку тіньового сектору (9-16 %).

Важливий вплив на рівень тінізації української економіки має якісний стан податкового законодавства. На жаль, зміни, які сьогодні в ньому відбуваються не є суттєвими. Податкова система виконує в основному фіскальну функцію, а повинна виконувати ще й стимулюючу, регулюючу, соціальну, розподільчу функції, які мають бути чітко визначені і мати балансову рівновагу, що забезпечить ефективність всієї системи оподаткування. Крім того, сьогодні не вибудована чітка стратегія розвитку податкової системи України.

Одним із головних завдань державної політики України є концентрація зусиль усіх гілок влади на комплексному здійсненні радикальних економічних, правових, організаційних та силових заходів щодо рішучого обмеження корупції та тіньової економічної діяльності.

Державні контрольні органи повинні запобігти тінізації і криміналізації національної економіки шляхом проведення упереджувальних заходів при здійсненні контролю за сплатою податків і зборів, тобто вони повинні здійснювати своєчасний аналіз грошових потоків, товарної маси, обсягу наданих послуг та фінансового стану суб’єктів підприємницької діяльності.

Також необхідно досягти прозорості фінансової, податкової та статистичної звітності. Це надасть можливість аналізувати бюджетні надходження за поточний період і прогнозувати їх на майбутнє.

Наприклад, Єгарміна В.Д. та  Чічун Л.Д. пропонують  для збільшення контролю за сплатою податків при отриманні річної фінансової, статистичної і податкової звітності особливу увагу приділяти не аналізу грошового вимірника, а аналізу натуральних показників.

В умовах високого рівня інфляції натуральні показники, дійсно, більш точно відображають результати діяльності, проте при існуючих формах фінансової звітності це є неможливим, оскільки більшість їх статей не можна виразити в натуральних показниках.

Крім того, для виявлення тіньових оборотів необхідно проводити економічний аналіз основних показників діяльності підприємств. Зокрема, аналізувати особливості організації технологічного процесу, обсягів використаних ресурсів, принципів формування собівартості продукції, руху грошових коштів, товарної маси, обсягів послуг, потужність обладнання, фондовіддачу, продуктивність праці, прибутковість виробництва тощо. Якщо аналіз за цими показниками показує позитивну динаміку, то одночасно слід проаналізувати динаміку обсягів сплати податків та зборів.

Отже, в даний час більшість підприємств неповно відображають результати своєї діяльності, що призводить до зменшення дохідної частини бюджету держави. Для вирішення цієї проблеми необхідно більш якісно організувати податковий контроль Необхідно проводити економічний аналіз діяльності підприємств з урахуванням натуральних показників. Показники такого аналізу відобразять реальні результати діяльності підприємств, а це, в свою чергу, буде сприяти забезпеченню ефективного податкового контролю і дозволить припинити неправомірні дії посадових осіб і громадян, винних у недоліках і порушеннях в сфері податкових відносин.

Література:

1. Єгарміна В.Д., Чічун Л.Д. Контроль сплати податків: проблеми і шляхи їх вирішення//Аудитор України. – 2007. – № 01(107). – С. 21-23.

2. Яковенко О.О. Податковий контроль як функція управління та дієвий важіль у боротьбі з організованою злочинністю та корупцією// Боротьба з організованою злочинністюі корупцією (теорія і практика). – 2004. - №9.- С. 27-31.

3.  Рева Д.Р. Правове регулювання податкового контролю в Україні: Автореф.  дис. канд. юрид. наук. – Харків: НЮАУ, 2005. – 20 с.