Кошляк А.В., керівник Івахненко Н.М.

Донецький національний університет економіки і торгівлі

імені Михайла Туган-Барановського

Необхідність побудови математичних моделей зовнішньополітичної поведінки на єдиній методологічній основі

Основний недолік існуючих моделей полягає в тому, що кожний ним слідчий в основу своїх висновків кладе власну систему індикаторів (показників), користується своєю базою даних, відмінною від іншого дослідника і, нарешті, розглядає задачу у власному просторі з своєю системою координат. Недивно, що часто висновки різних дослідників в характері поведінки політичного процесу виявляються діаметрально протилежними. В той же час, ці математичні моделі можуть бути цілком коректними і далеко нетривіальними. Як відомо, математична софістика (тобто мистецтво доводити помилкові положення) процвітає саме тоді, коли відсутні чіткі визначення в теорії, або суперечлива система аксіом, що використовується. Остання вимога спонукає до необхідності логічного аналізу всієї системи структур і визначень в математичних моделях системи міжнародних відносин для того, щоб усунути виникаючі суперечності.

Таким чином, універсальна модель політичної поведінки може бути інтерпретована як банк локальних математичних моделей, що описують окремі ситуації. Така модель автоматично стає моделлю глобальної динаміки, оскільки економічні, військові, наукові, екологічні та інші аспекти міжнародних відносин виявляться взаємозв'язаними в універсальній моделі, якщо тільки ми хочемо мати представницьку систему аналізу світової динаміки. Як відомо, дотепер не утихають суперечки про те, що первинне - політика або економіка: політичні відносини визначають рівень економічної взаємодії держав або ж навпаки рівень економічного співробітництва визначає політичні пристрасті держав. Моделі світового розвитку є потужним інструментарієм для вивчення і прогнозування глобальної динаміки. Велику популярність здобули проекти, розроблені за замовленням римського клубу. Глобальне моделювання стало модним науковим напрямом, в якому опинилися задіяними дослідники самих різних спеціальностей: математики, економісти, політологи, демографи.

Різноманітність підходів і проектів в дослідженні процесів світового розвитку привела до необхідності класифікації моделей і їх осмислення, визначення місця і ролі конкретних моделей в існуючому їх різноманітті. Поставлена проблема узгодження локальних моделей повинна бути вирішена в системі багатопараметричної макромоделі світового розвитку, об'єднуючої основні національні, регіональні і глобальні моделі розвитку. Частково ця ідея реалізована у відомій системі LINK. Універсальна модель світового розвитку виявляє собою своєрідний банк моделей, заснованої на системі класифікації, кодування і програмно-орієнтованого доступу, передбаченого системою генерації нових локальних моделей.

Ситуація з організацією подібного банку моделей багато в чому аналогічна з ситуацією навкруги різноманіття методів кластерного аналізу, широко вживаного для структурної класифікації потоків інформації. Не існує єдиного алгоритму кластер-аналізу, однаково добре працюючого як на слабо структурованих масивах інформації, так і на масивах з яскраво вираженими „згустками”. Тому, для дослідження конкретного інформаційного масиву має сенс вибирати з банку алгоритмів той метод, який дасть якнайкращу (в значенні відповідного критерію) класифікацію. Такий вибір відповідного методу може бути здійснений автоматично з використанням попередньої процедури детермінації початкового масиву.

На відміну від ситуації з побудовою універсального алгоритму кластер-аналізу, створення універсальної моделі світового розвитку як своєрідного банку національних, регіональних і глобальних моделей полегшується наявністю в безлічі існуючих моделей світового розвитку часткового порядку по вкладенню: регіональні і глобальні моделі створюються в основному як синтез національних моделей. Тому нижнім (початковим) рівнем універсальної моделі буде набір національних і регіональних моделей розвитку. Верхнім же рівнем будуть як існуючі макромоделі, засновані на синтезі національних моделей, так і нові моделі, що описують взаємодію вибраних моделей нижнього рівня. При цьому основну роль гратиме взаємозв’язка (балансування) моделей нижнього рівня, з яких будується модель верхнього рівня. Загальна ідея взаємозв’язки моделей розвитку належить Л. Клейну - професору пенсільванського університету (США), яка реалізована в розробленому під його керівництвом проекті LINK. Основною задачею при такому підході до ув'язки різних національних моделей є прогнозування матриці парних взаємостосунків між країнами (торгових потоків в економічних моделях), що в системі LINK робиться за допомогою методу Стоуна-Морігучі. Для підвищення точності прогнозів можна також використовувати метод Бокса-Дженкінса прогнозування тимчасових рядів або - спектральні методи, які можуть бути ефективні як при довгостроковому, так і при короткостроковому прогнозуванні.

Таким чином, на перший план висувається задача організації кодування і класифікації окремих моделей, що входять в банк - каталог, що виявляє собою шукану універсальну модель. Роль універсальної моделі в дослідженні заданого об'єкту (країни, регіону) припускає тим самим не остаточне обчислення значень фазових змінних, а вказівка параметрів моделі, кото-1 раю дасть ці значення з найбільшою правдоподібністю в порівнянні з іншими моделями. Відзначимо, що в задачах ухвалення рішення в багатокритерійному випадку згортка критеріїв приводить до втрати інформації: будь-який вектор несе в собі більше інформації, ніж одержуваний з нього скаляр. Точно також, якщо ми хочемо, щоб універсальна модель несла в собі інформації не менше ніж будь-які з існуючих локальних моделей національного, регіонального або світового розвитку, потрібна не „згортка” цих моделей, а організація доступу до всієї групи, що представляється, моделей. Взаємозв’язок в універсальній моделі повинен бути під контролем деякого глобального універсального векторного критерію. В системі міжнародних відносин дослідник, що стоїть на позиції детермінізму, повинен визнавати наявність світового порядку як вищої мети над національними (локальними) критеріями.