Математика /4 Прикладна математика
К.ф.–м.н. Лазурчак І.І., Білецький Р.Р.
Дрогобицький державний педагогічний університет ім. Івана
Франка, Україна
Розробка репозиторію
навчально-методичного забезпечення
кафедри
Репозиторій являє собою інформаційну базу
конфігураційного управління і управління змінами впродовж всього життєвого
циклу сховища даних (бази даних). Репозиторій містить також всю інформацію,
необхідну зацікавленим особам на стадіях його створення і експлуатації.
Конфігураційне управління і управління
змінами забезпечують усунення конфліктів у процесі створення і супроводу інформаційно-аналітичних
систем,. пов'язаних з одночасною модифікацією об'єктів конфігураційного
управління, їх обмеженою нотифікацією і одночасним існуванням декількох версій
об'єктів конфігураційного управління.
Залежно від особливостей створюваної
інформаційно-аналітичної системи, що включає складність, об'єми оброблюваної
інформації, особливості побудови архітектури, склад, структура і кількість
репозиторіїв можуть бути різними. В загальному випадку, коли створюється один
екземпляр сховища даних силами колективу - організації, де воно і
експлуатуватиметься, супровід цього екземпляра в процесі експлуатації
здійснюватимуть розробники, а для цього досить мати хоча б один репозиторій.
Архітектура репозиторію і тип його
бази даних багато в чому залежать від вибирання інструментальних засобів його введення.
У ролі джерела даних для
інформаційно-аналітичної системи виступають операційні дані, тобто дані, що
обробляються існуючими автоматизованими системами. Ці системи збирають
величезні кількості деталізованих даних, необхідних для щоденної роботи.
Можна виділити наступні характеристики
операційних даних:
§
дані зберігаються в складних структурах, для здійснення
доступу до них часто потрібне використання спеціалізованих програмних
інструментів;
§
дані структуруються для оптимізації продуктивності і
зберігання, а не для нестандартних запитів або аналітичних звітів;
§
дані розподілені між різними різнорідними системами, що
дісталися по спадку, розробленими в різний час;
§
при розробці інформаційних систем застосовувалися різні
технології зберігання даних, які не можуть забезпечити швидкий і прозорий
доступ до них;
§
відсутність єдиної стратегії в проектуванні баз даних
часто приводить до того, що на кожному відрізку часу приймаються різні
позначення для одних і тих же елементів даних.
Структура репозиторію залежить від
числа і характеру об'єктів конфігураційного управління, що входять до складу
інформаційно-аналітичної системи.
Об'єктами конфігураційного управління
можуть виступати:
§
компоненти програмного забезпечення;
§
програмне забезпечення;
§
метадані;
§
документація;
§
відомості про конфігурацію апаратного комплексу;
§
відомості про конфігурацію локальної або інтернет мережі.
Принциповою особливістю
інформаційно-аналітичних систем є велика важливість метаінформації при
розробці, супроводі і використанні відповідних систем.
Метадані – це
буквально дані про даних. Метадані як такі не несуть інформації, але описують
атрибути даних, що містять відомості (наприклад, не саме ім'я замовника, а те,
що поле «Ім'я замовника» має довжину 35 символів, складається із заголовних і
рядкових букв і пов'язано з полем «Ім'я»). Метадані розміщуються в репозиторії
у формі таблиць бази даних і їх супровід здійснюється централізовано. Їх
призначення – контроль несуперечності атрибутів даних в процесі функціонування
системи і полегшення управління даними шляхом коректування атрибутів
централізований в одному місці. При цьому результати коректування будуть
автоматично поширені на всі необхідні застосування.
Таким чином, повна
модель метаданих складається з моделей як операційних, так і аналітичних даних
з міжмодельними відображеннями усередині і між операційними і аналітичними
даними. Всі моделі логічно взаємозв'язані так, щоб призначені для користувача
уявлення були відображені в існуючі дані в початкових системах.
У репозиторіях заносяться також
пропозиції і вимоги про модифікації і модернізацію інформаційно-аналітичної
системи і рекламації виявлених помилок, що поступають впродовж життєвого циклу
від зацікавлених осіб.
Ефективність
використання репозиторію впродовж життєвого циклу інформаційно-аналітичної
системи, ефективність і якість її розробки і супроводу багато в чому залежать
від коректності виділення об'єктів конфігураційного управління. При цьому
необхідно враховувати, що склад і структура об'єктів конфігураційного
управління може коректуватися в процесі його життєвого циклу.
1. Гарсиа-Молина,
Гектор Ульман, Джеффи Уидом. Системы баз данных. Полний курс.: Пер. с англ. –
М.: «Вильямс», 2004. -1088 с.
2.
Кирилов В.В. Основы проектирования реляционных баз данных.
Учебное пособие. –Санкт-Петербург: ИТМО, 1994. – 90 с.