Гордіюк М. М. , Фесенко В. І. , Глазунов О. А. , Степанова С. В., Тригуб А. І.*

Клінічні прояви змін слизової оболонки при наявності мікро струмів від металевих включень в порожнині рота.

Дніпропетровська державна медична академія

Кафедра стоматології ФПО

КЗ « Стоматологічна клінічна поліклініка №1» м. Кривий Ріг.

Незважаючи на досягнуті успіхи в дослідженнях, що присвячені діагностиці, лікуванні та профілактиці захворювань слизової оболонки рота деякі питання залишаються не вирішеними та вимагають подальшого вивчення.

Перш за все це пов*язано з ростом захворюваності, відсутністю чітких уявлень їх етіології та патогенезу, внаслідок чого лікування цих захворювань та профілактика їх рецидивів мають певні труднощі, а інколи бувають мало ефективними. Також це обумовлено несприятливою екологією, збільшенням кількості стресів, активації хронічних соматичних хвороб, алергізації організму дорослих та дітей, зниження рівня життя [1].

На виникнення та розвиток уражень слизової оболонки рота впливають різні місцеві чинники ( фізичні, хімічні, травматичні), а тяжкість і поширеність захворювання обумовлено етіологічним фактором та інтенсивністю агресії.

Установлено, що металеві зубні протези, імплантати та пломби, які мають безпосередній контакт з тканинами порожнини рота можуть впливати на виникнення та розвиток патологічного стану в організмі. Виникнення депо з різних сплавів, особливо паяних протезів, та виникаючі при цьому мікроструми викликають подразнення слизової оболонки рота, порушують чутливість слизової язика та мають характерні клінічні ознаки – металевий присмак, печію, гіперсаливацію та ін. [2].

Деякі автори зазначають, що сучасні суцільнолиті конструкції протезів без попереднього тестування на наявність сумісності організму пацієнта та складовими сплавів металів призводить в деяких випадках до алергічних реакцій сповільненого типу [3, 4].

Значна роль приділяється контакту металевих включень зі слиною, Яка є розчином електролітів та індукує в подальшому розвиток електрохімічних процесів в ротовій порожнині. Присутність іонів різних металів, а саме їх переміщення в слині, обумовлює її електропровідність, яка в свою чергу пов*язана з перебігом електричного струму та напругою електричного поля. Виникнувши, в водночас, електрохімічні процеси в порожнині рота постійно стимулюють різні біохімічні процеси що призводить до захворювань слизової порожнини рота, які не рідко в стоматологічній літературі визначаються одним універсальним терміном – гальваноз, або ж «нестерпність металевих включень в порожнині рота» (2,5).

Вивчаючи взаємодію сплавів металів при протезуванні Губська А. М., Пінчук В. В., Онищенко В.С. (1979) відзначали гальванізм, як наявність струму (за показниками електровимірювальних приладів) при відсутності клінічних проявів та гальваноз – наявність патологічних проявів у порожнині рота, так і з боку інших органів та систем внаслідок електрохімічної взаємодії між металевими включеннями.

На теперішній час відомо, що кількість хворих з ознаками не переносності зубних протезів та інших металічних включень в порожнині рота за останнє десятиріччя зросла (з 4% до 20%) [6]. Проблема не переносності сплавів зубних протезів складна та збільшується завдяки широкого застосування різних що за своєю природою сплавів металів, високою чутливістю тканин ротової порожнини догальванічного струму, енергізації населення до складових металічних включень [4].

Метою нашого дослідження було виявлення залежності прояву гальванозу, на тлі різних видів металевих включень в порожнині рота та перебігу соматичних захворювань.

Матеріал та метод дослідження. За період 2004-2008 років під диспансерним наглядом знаходилися 52 пацієнти, віком від 25 до 64 років які звернулися за допомогою зі скаргами та симптомами, які дозволяли припустити наявність непереносимості металічних включень в порожнині рота електрогальваничної етіології. Серед обстежених були 34 жінки та 18 чоловіків.

Всі пацієнти, які звернулись за допомогою в порожнині рота мали різні за конструкцією металічні включення – коронки, штамповано-паяні та цільнолитті конструкції мостовидних протезів, бюгельні протези, кламери в частково знімних пластин очних протезів, амальгамові пломби та імплантати. Хворим було проведено обов*язкове обстеження з використанням спеціальних клінічних методів дослідження – визначення сили струму між металічними включеннями ротової порожнини та між металічними включеннями і слизовою оболонкою рота, проведення лабораторного алерголічного тестування зі сплавами металічних зубних протезів, мікробіологічне дослідження зіскобів зі слизової оболонки рота на виявлення дріжджеподібних грибів Candida.

У всіх хворих проводилося загально клінічне обстеження (огляд, пальпацію, рентгенологічне дослідження зубо - щелепного апарату ,) визначили гігієнічний індекс (Федоров - Володкіной), вивчали загальний аналізу крові, консультували у лікарів спеціалістів іншого профілю.

Результати дослідження та їх обговорення. В більшості випадків (92,3%) хворі скаржились на відчуття печії в слизовій порожнині рота (найчастіше - язика) та її сухість. В деяких випадках серед скарг відзначали – головний біль, біль у горлі, осиплість голосу, кровотечу ясен, порушення психогенного характеру (порушення сну, дратливість) та ін.

Об*єтивно у 80,8% хворих визначали почервоніння та набряклість слизової оболонки рота, яка контактувала з металічними включеннями (слизова язика, щік, ясен), а в 7,7% обстежених мав місце мілкий везикулярний висип та десквамації і ерозії слизової оболонки.

Звертає увагу той факт, що у 26,9% обстежених які мали від 2 до 4 металевих включень в порожнині рота, на слизовій оболонці рота щік, губ) діагностовано червоний плескатий лишай та лейкоплакію. Величина струму між металевими включеннями становила від 10 мкА до 80 мкА. 2 пацієнти мали прояви ліхеноїдної реакції.

З анамнезу виявлено, що у 90,4% обстежених явища гальванозу відзначали при повторному або ж додатковому протезуванні, частіше у жінок віком 45-55 років.

Аналіз одержаних даних вказують, що ускладнення та їх спектр у жінок відзначали частіше ніж у чоловіків. Патологічні явища були постійні у 16,7% чоловіків та 35,3% жінок. Інші хворі відзначали їх періодичність – при введенні металевих предметів до рота, під чеас прийому їжі та з ранку після сну.

У даного контингенту хворих супутньою соматичною патологією частіше всього відзначали захворювання шлунково-0кишкового тракту - 48,1% обстежених. Питома вага жінок пре клімактеричного та клімактеричного віку жінок становила близько 36,5% обстежених. Величину струму між металевими включеннями в порожнині рота реєстрували в межах 10-95 мкА.

Слід зазначити, що у 8 хворих ознаки гальванозу, які виникли в перші дні після протезування та проявились у вигляді порушення смаку (металевий присмак, смак гіркоти, кислоти, спотворення смаку) і відчуття «проходження струму», зникли через декілька днів ( 3 випадки) та декілька місяців ( 5 випадків) після встановлення протезів або ж штучних коронок.

В 44,2% випадків хворі, які звернулись за допомогою, не акцентували увагу на активній стоматологічній допомозі з причини патологічних симптомів, пов*язуючи їх, або з загальними захворюваннями, або ж з «природною» поведінкою металу в роті.

Всі хворі, у яких були виявлені електрогальванічні розлади, протезувались металевими конструкціями з індивідуально підібраних сплавів. Контрольний огляд через 6-24 місяців після пере протезування показали добрий стан слизової оболонки рота та відсутність скарг.

Таким чином, проведені клінічні дослідження дають підставу відзначити, що перед протезуванням для виявлення можливих електрогальванічних розладів та алергії на металічні включення в ротовій порожнині слід проводити алергологічні тестування в певному контингенту осіб:

1. хворим на загально соматичні захворювання: (захворювання шлунково-кишкового тракту, особливо з підвищеною кислотністю; алергічні стани; ендокринні та психогенні захворювання; грибкові ураження та ін.).

2. жінкам віком 45-55 років, в предклімактеричному періоді;

3. особам, які відзначають дискомфорт при контакті з металами (вдома, на роботі, з індивідуальними прикрасами);

4. пацієнтів, які відзначають дискомфорт в порожнині рота ( металеві пломби, імплантати тощо).

Література

1. Скиба В.Я., Левицький А.П. Современные взгляды на патогенез стоматитов и новые подходы к лечению и профилактике рецидивов заболеваний слизистой оболочки полости рта // Дентальные технологии. – 2007.- №1(32). –С. 10-12.

2. Кордіяк А. Ю. Клінічні форми місцевих та загальних розладів у пацієнтів при користуванні металевими зубними протезами // Вісник стоматології. – 2003. - № 1. – с. 53-56.

3. Мойсейчик П.Н. Аллергологическое тестирование как этап углубленного обследования стоматологических больных //Современная стоматология . - !999. - №2. – С. 16-17.

4. Леоненко П.В. Дифференциально-диагностические критерии клинических форм непереносимости сплавов металлов зубных протезов // Современная стоматология. – 2003.- №1.- С. 104-108.

5. Тимофеев А.А. Павленко А.В. Показатели потенциометрии у пациентов с металлическими включениями в полости рта // Современная стоматология. – 2005.-№2.- С. 147-149.

6. Онищенко В.С. Непереносимость сплавов зубных протезов (клинико-лабораторное исследование): Дис. …д-ра мед. наук: 14. 00. 22. – К., 1995.-249с.