Кулаєва М. В.

Мелітопольський державний педагогічний університет ім. Б. Хмельницького

Методика навчання хімії в класах природничого профілю

Особливу актуальність у наш час набуває завдання формування професійної еліти, що включає кращих представників професії і має значний вплив на соціальні, культурні й інші сторони життя суспільства [3].

Державна політика в галузі освіти в Україні змінює свої орієнтири, ставлячи на перше місце в навчально-виховному процесі особистість школяра.

Організаційна перебудова системи освіти передбачає реалізацію в старшій ланці середньої школи профільного навчання. Профільна школа найповніше реалізує принцип особистісно орієнтованого навчання , що значно розширює можливості учня у виборі власної освітньої траєкторії, вона повинна максимально забезпечити якість навчання, допомогти учневі зміцнити свою впевненість у власному виборі, одержати загальні відомості про обраний профіль, його реалізацію в житті [2].

У сучасних умовах інтерес учнів до навчання стає педагогічною проблемою. Щоб її вирішити, треба забезпечити сприятливі умови не тільки для якісного засвоєння учнями знань, а й формування у них ключових компетентностей задля самореалізації особистості [1]. Таким чином, зміни в сучасній освіті України, запровадження профільного навчання в старшій школі має передбачати і зміни усталених форм викладання основних профільних предметів.

Навчальні програми з профільних предметів для класів природничого профілю вже розроблені, проте підлягають перегляду методи навчання в напрямі від традиційного інформаційно-трансляційного до особистісно орієнтованого.

Метою нашого дослідження є розробка моделі методичного супроводу при викладанні уроків хімії в 10-му класі природничого профілю та експериментальна перевірка рівня засвоєння знань учнями та їх застосування на практиці.

Педагогічний експеримент проводився в три етапи .

На першому етапі проводився констатувальний експеримент для перевірки рівня знань і вмінь учнів. Були проаналізовані результати контрольних робіт у 10-х класах з тем: “ Повторення основних питань курсу хімії основної школи” та “ Загальні відомості про неметали та їх сполуки. Оксиген і Сульфур, Нітроген і Фосфор та їхні сполуки”. Було встановлено, що середній показник знань учнів з хімії в природничому класі складає 35,83%, в суспільно-гуманітарному 48,83% та в історичному− 35,42%.

На другому етапі організовано формувальний експеримент з метою зміни ходу педагогічного процесу. Учні природничого класу навчалися за запропонованою методикою, а учні суспільно-гуманітарного і історичного були контрольними класами. Згідно методики, для учнів природничого класу створювались умови для виявлення активності, самостійності, ініціативності і творчості. Головними методами навчання , які ми рекомендуємо використовувати на уроках хімії є хімічний експеримент, організація семінарів, колоквіумів, диспутів. За допомогою навчальних кінофільмів, проведення творчих конкурсів, самостійного виконання завдань здійснювалась інформаційна підтримка навчального тексту уроків хімії.

Наприклад для мотивації навчальної діяльності на початку уроку з теми: “Загальна характеристика елементів IVА групи. Місце в періодичній системі, будова атома, поширення в природі”, можна запропонувати учням розв’язати задачу ( Молекулярна маса оксиду чотирьохвалентного елементу відноситься до молекулярної маси хлориду того ж елементу, як 2:7. Визначити атомну масу і назву елементу.); знайшовши елемент в періодичній системі за отриманими характеристиками, учні самі вже можуть припустити, яку саме підгрупу елементів вивчатимуть на даному уроці.

Наводимо фрагмент уроку, на якому порівнюються властивості оксидів Карбону. Вчитель на дошці, а учні− в зошитах складають малий графічний посібник, який концентрує опорні знання і вміння.

Малий графічний посібник Оксиди Карбону.

Ознака для порівняння	Карбон (II) оксид (чадний газ)	Карбон (IV) оксид (вуглекислий газ)
Склад молекули і вид хімічного зв’язку	CO Ковалентний полярний C = O	CO Ковалентний полярний O = C = O
Фізичні властивості і фізіологічна дія на організм людини	Mr (CO) = 28 Dпов =<1 У воді практично не розчиняється. Запах і колір відсутні. Важко скраплюється. Отруйний!	Mr (CO) = 44 Dпов =>1 В 1 об’ємі води розчиняється 2,5 об’єму вуглекислого газу при t = 18 ºC. Запах і колір відсутні. Легко скраплюється, при t = -18 ºC твердне ( сухий лід).Не Отруйний.
Хімічні властивості	Несолетворний оксид Відновник CuO+CO= CO=Cu 2CO+O=2CO	Кислотний оксид CO+HO=HCO CO+2OH=HO+CO CaO+CO=Ca CO
Добування	CO+C2CO-160 кДж	C+ O= CO CO+ Ca CO+2HCl= =CaCl+ HO+ CO

На наш погляд доцільно спочатку розповісти учням про властивості Карбон (II) оксиду .Так, як з властивостями Карбон (IV) оксиду учні вже ознайомлені раніше, то можна запропонувати їм заповнити третю колонку самостійно, адже самостійна робота є ефективним методом пізнання хімії учнями у процесі профільного навчання.

За 3-4 уроки до проведення семінару на тему: “Карбон, Силіцій та їх сполуки” треба запропонувати учням знайти цікаві досліди та разом з ними відпрацювати методику їх проведення . Наприклад, учні можуть показати своїм однокласникам, як в домашніх умовах можна отримати газовану солодку воду.

NaHCO3+ CH3COOH=>CH3COONa+H2O+CO2↑

Na +HCO3+ CH3COO+H=>CH3COO+Na+H2O+CO2↑

H +HCO3=> H2O+CO2↑

На третьому етапі був проведений контролюючий експеримент для виявлення результативності запропонованого підходу навчання. Нами була розроблена та проведена контрольна робота на тему: “Загальні відомості про неметали та їх сполуки. Карбон Силіцій та їхні сполуки”,за результатами якої встановлено, що середній показник засвоєння знань учнів склав: у природничому класі 45%, у суспільно-гуманітарному−50% та в історичному−37,5%. Отже, приріст знань в класах становив: у природничому класі Д=9,17%, у суспільно-гуманітарному класі−Д=1,17% та в історичному− Д=2,08%.

Таким чином, дана методика проведення уроків хімії в природничому класі сприяє розвитку пізнавального процесу учнів, необхідного для засвоєння знань та застосування їх на практиці.

Література:

1. Буринська Н.М. Як зробити навчання хімії цікавим.// Біологія і хімія в школі.− 2006.−№ 5.− с. 6-7

2. Концепція профільного навчання в старшій школі Ін форм. Зб. МОН України.− 2003.− №24.

3. Корсакова О. Поглиблене вивчення профільних предметів: Проблеми розробки змісту. // Біологія і хімія в школі.− 2007.−№ 3.− с. 36-39