Педагогічні науки 5.

Н. Ф. Павлюкова

Дніпропетровський національний університет ім. О. Гончара, біолого - екологічний факультет

Гра як спосіб активації зацікавленості учнів на уроках біології

У вихованні підростаючого покоління провідна роль належить загальноосвітній школі. Прискорений розвиток сучасного суспільства висуває все більш високі вимоги до навчально-виховної роботи школи, до роботи кожного вчителя. В даний час одним із важливих завдань, які висуваються перед середньою школою, є необхідність підвищення ефективності уроків і, зокрема уроків біології.

Підвищити ефективність уроку-це значить шляхом широкого впроваджування технічних засобів, нових ефективних форм і прийомів роботи, добитись максимального розвитку в учнів умінь і навичок практичного володіння знаннями. Одним із діючих засобів підвищення ефективності уроків біології може стати гра. Гра - це особлива форма активної діяльності дітей, направлена на пізнання навколишнього світу.

Оскільки гра є однією із важливих форм життя і розвитку дітей, можна припустити, що вона може бути із дійових засобів підвищення ефективності уроків біології. У світі сучасних вимог до школи, коли перед вчителем стоїть завдання навчити кожну дитину самостійно вчитися, особливе значення має питання про формування їх цікавості, активного відношення до учбового процесу. При цьому не менш важливою вимогою є зниження психічних та фізичних перенавантажень школярів. Одним із засобів, які вміщують в собі реальні можливості здійснення обох цих важливих задач, гра.

Сучасна теорія гри базується на ряді фундаментальних досліджень, які доводять її важливе значення у розвитку дитини.

Для з’ясування зацікавленості учнів предметом, труднощів у засвоєнні ними програмного матеріалу шостого класу, виявлення ролі ігрових моментів в ефективності навчання біології було проведено анкетування у шостих класах учням контрольного та дослідного класу до початку та по закінченні семестру.

Після аналізу першого анкетування результати відповідей учнів шостих класів схожі. Близько половини дітей не знають, чи цікавий їм матеріал з біології, що вивчається на уроках. 78% учнів відповіли, що їм важко запам’ятати матеріал підручника, більша половина дітей 63,2% не читають додаткової літератури з біології для розширення своїх знань і не хочуть займатися у гуртках в позаурочний час. Протягом другого семестру в шостих класах проводились уроки з використанням ігрових моментів, було проведено повторне анкетування за такими питаннями:

Чи цікаво вам приймати участь в іграх на уроках біології?

Чи полегшує вам участь в іграх запам’ятовувати матеріал?

Чи дізнаєтесь ви про щось нове при підготовці ігор та участі в них?

Аналіз другого анкетування показав, що зацікавленість біологією зросла у всіх учнів шостих класах.

Підсумувавши результат анкетування учнів можна зробити висновок, що зацікавленість дітей значно зросла (44,5%), підвищився відсоток дітей (70%), які б хотіли займатися у гуртку в позаурочний час і 85% дітей для поглиблення своїх знань з біології почали читати додаткову літературу, 83% учнів відповіли, що при підготовці ігор та участі в них, дізналися про щось нове.

Спілкування з школярами під час навчального процесу показало, що теоретичні знання, які підкріплюються грою, міцніше запам’ятовуються.

Ігрові ситуації допомагають учням психічно адаптуватися один до одного, що поліпшує психологічний клімат колективу, дає можливість формувати водночас дух змагання і взаємодопомоги.

Як видно з результатів проведеного анкетування, діти краще сприймають матеріал, коли він подається в різноманітній ігровій формі.

Результатами використання ігрових моментів на уроках біології у шостих класах є підвищення творчого рівня засвоєння навчального матеріалу.

Виявлення глибини засвоєння навчального матеріалу забезпечувалося включенням в тести запитань трьох рівнів складності:

1. Ті, які потребують репродуктивної відповіді(окремі факти, поняття, терміни, формулювання законів)

2. Продуктивного рівня (виконання завдань або вирішення задач за вивченим зразком)

3. Творчого рівня (використання знань в нових умовах, вирішення гіпотез). Середній показник засвоєння визначався за формулою: X=, де X- середній показник засвоєння певного рівня складності( відповідно _Xr- репродуктивного, X_p- продуктивного; X_t- творчого)

k- кількість правильних відповідей серед певного рівня тестів;

n- загальна кількість тестів даного рівня.

Результати аналізу рівнів засвоєння матеріалу показує, що у учнів шостих класах до проведення дослідження найвищим був репродуктивний рівень засвоєння знань він складав 8, тоді як продуктивний і творчий складали 6,9 та 6,7 відповідно.

Після проведення дослідження показники репродуктивного, продуктивного та творчого рівнів засвоєння знань змінились і становлять 10,0 та 8,6 відповідно.

Процес активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів шляхом застосування на уроках елементів гри має велике позитивне значення в ефективності викладання біології у 6-ому класі. Для того, щоб добитися високих результатів, застосування даного методу повинно бути систематичним.

Активізація навчально-пізнавальної діяльності учнів шляхом впровадження у навчальний процес ігрових моментів, сприяє підвищенню зацікавленості предметом, розвитку пізнавальної активності учнів, стимуляції позитивного відношення до занять.