Сперанська-Скарга М.А.

Луганський національний університет імені Тараса Шевченка

ПОЗАНАВЧАЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ ЯК СФЕРА ФОРМУВАННЯ ІМІДЖУ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ-ФІЛОЛОГА

Проблеми підготовки кваліфікованих конкурентноспроможних фахівців наразі набувають все більшої актуальності в усіх сферах суспільного життя, зокрема в педагогічному середовищі. Розгляд процесу формування професійної компетентності майбутніх спеціалістів філологічних спеціальностей тісно пов'язаний із вивченням сутності професійної компетентності майбутнього вчителя-філолога та сукупності вмінь та навичок, необхідних для розвитку власного професійного іміджу останнього.

Спочатку необхідно виділити ті напрями розвитку, які притаманні процесу формування іміджу спеціаліста саме у філологічній галузі. За думкою багатьох сучасних науковців, вітчизняна освіта останніми роками приділяє увагу переорієнтації підготовки учителів-філологів на гуманізацію, демократизацію, полікультурність та діалог культур. Особливої важливості набуває соціокультурний компонент, автономне навчання та необхідність професійного вдосконалення протягом усього життя. У центрі концепції щодо підготовки вчителя іноземної мови знаходиться завдання щодо формування активної, творчої особистості, яка глибоко знає власний предмет, володіє різноманітними засобами втілення методичних задумів, має психолого-педагогічну підготовку, широку ерудицію, знає культуру, прагне до творчості. Окрім зазначених завдань підготовка майбутнього вчителя-філолога повинна вирішувати ще низку педагогічних задач щодо формування цілісного уявлення професійної діяльності, розвитку професійного теоретико-практичного мислення, оволодіння предметно-професійним та соціальним досвідом, забезпечення умов виникнення професійної пізнавальної мотивації, розвитку професійно значущих дослідницьких вмінь та навичок, а також подальшого вдосконалення знань, навичок та вмінь.

Згідно з вищезгаданими задачами, які поставлені навчально-виховним процесом у питанні формування професійно-педагогічного іміджу майбутнього вчителя-філолога, можна стверджувати про необхідність застосування позанавчального часу з метою розвитку особистісних та професійних якостей майбутніх спеціалістів. Позанавчальна робота є благотворною середою розвитку особистості студента, формування його професійного та індивідуального іміджу. Позанавчальна робота має власну специфіку та логіку, елементи, функції, принципи, зміст, форми, методи та критерії оцінювання результатів. Ця форма роботи є одним із засобів виховання готовності студентів до професійної діяльності, а також додатковим джерелом часу в системі навчально-виховного процесу у вищому навчальному закладі.

Позанавчальна діяльність повинна бути спрямованою на розвиток професійно значущих якостей, сприяти особистісному становленню майбутніх вчителів та створенню власного позитивного іміджу. Щодо майбутніх філологів, то позанавчальна діяльність повинна також збагачувати їх словник й мовлення, підвищувати загальну та мовну культуру. Враховуючи системність як невід’ємну характеристику виховного процесу вищого навчального закладу, можна уявити багатогранний характер позанавчальної діяльності, яка у контексті створення професійно-педагогічного іміджу майбутніх філологів спрямована на формування особистісних (комунікативних, гуманітарних, аутопсихологічних) та професійних (проектувальних, адаптаційних, творчих, загальнолінгвістичних, соціокультурних та інших) вмінь, необхідних для майбутнього становлення спеціалістів з філологічних дисциплін. Виходячи з необхідності формування певних якостей та вмінь, треба визначити спектр методів та засобів виховання у позанавчальній діяльності.

Форми організації виховання поділяються на масові, групові (гурткові) та індивідуальні. До масових форм виховної роботи можна віднести наступні: читацька конференція, тематичні вечори, вечори запитань та відповідей, літературні вікторини, зустрічі з видатними людьми, «круглі столи», творчі та лінгвістичні змагання, олімпіади, екскурсії тощо. Групові форми виховної роботи включають гуртки художньої самодіяльності, творчі лабораторії, випуск стінної газети, підготовку радіо- и телепередач, проведення походів, роботу студентських клубів, асоціацій, студій та центрів, підготовку вистав, театралізованих вечорів, фестивалів, тематичних лекторіїв та семінарів, проведення КВК, складання проектів та видання журналів, організацію дискусійних клубів, тренінгів спілкування, рольових та ділових ігор. До індивідуальних форм роботи можна віднести позааудиторне читання, науково-дослідницьку роботу, колекціонування, заняття мистецтвом тощо. Індивідуальна позанавчальна робота повинна ґрунтуватися на особистісних інтересах студентів та орієнтуватися на розкриття їх творчого потенціалу.

Взагалі розвиток творчого мислення розглядається багатьма науковцями як основний елемент створення успішного професійно-педагогічного іміджу майбутнього вчителя, зокрема вчителя-філолога. Позанавчальна робота надає необмежені можливості для подолання недоліків масової репродуктивної підготовки майбутніх спеціалістів філологічних спеціальностей та виховання особистості, здатної до творчого мислення.

Не менш ефективною формою позанавчальної роботи зі студентами філологічних спеціальностей є творчі лабораторії, які надають можливості для самовираження та виховання гуманітарних, аутопсихологічних, творчих та соціокультурних вмінь.

Особлива увага наразі приділяється ігровим формам проведення позанавчальних заходів. До останніх можна віднести КВК, рольові та ділові ігри. Методичний, або лінгвістичний, КВК має такі риси, як театральність, енергійність, цікавість, спонтанність. Саме ці якості потребують особливого розвитку при підготовці майбутнього спеціаліста з лінгвістичних дисциплін. Саме КВК – це засіб тренування такої навички, як готовність та здатність до спонтанних реакцій у будь-якому навчальному контексті. КВК активізує творчі здібності та розвиває комунікативні та аутопсихологічні якості майбутнього вчителя.

В системі підготовки майбутнього філолога важливу роль відіграє професійно-педагогічна рольова та ділова гра. Саме цей виховний захід створює умови для забезпечення інтенсивної мовної практики у вільній творчій атмосфері, що сприяє формуванню загальнолінгвістичних, пізнавальних, творчих, соціокультурних та гуманітарних вмінь студентів. Рольовим та діловим іграм притаманні імпровізація, умовність ігрової ситуації, соціальний характер ролі, стимулювання колективно-особистісного навчання, створення умов для розкриття творчих здібностей студентів. Рольова та ділова гра розглядаються у якості квазіпрофесійної діяльності, яка має риси навчання та майбутньої самостійної професійно-педагогічної роботи. Ця форма навчання та виховання дозволяє розширити професійно важливі дослідницькі вміння та навички, розвинути набуті раніше лінгвістичні та педагогічні знання та вміння, оволодіти професійним та соціальним досвідом та засобами професійної діяльності.

Таким чином, можна зробити висновок, що у процесі виховання майбутнього вчителя філологічних спеціальностей у позанавчальний час необхідно надавати перевагу таким формам виховної роботи, які сприяють формуванню успішного позитивного іміджу спеціаліста-філолога. До таких форм виховної діяльності належать творчі лабораторії, лінгвістичні КВК, рольові ігри, клуби, асоціації, студії, гурти та інші. Саме у рамках позанавчальної діяльності на добровільних засадах необхідно формувати гуманітарні, комунікативні, аутопсихологічні, проектувальні, адаптаційні, організаційні, мотиваційні, пізнавальні, творчі, загальнолінгвістичні та соціокультурні якості, які є невід’ємними складовими ефективного іміджу спеціаліста з філологічних дисциплін.