Коломієць І.О

Київський Національний Лингвистичний Університет

Лексичні особливості сучасного англійського публіцистичного дискурсу

В статті розглянуто проблеми прихованих мовних змістів у публицистиці англійською мовою. Визначено важливість дослідження мови в контексті життя особистості мовця. Розглянуті мовні засоби вираження й лексичні мовні засоби в публіцистичному дискурсі.

Ключові слова: публіцистичний дискурс, інвективні змісти, лексичні засоби мови, дискурс-аналіз.

Великий інтерес у лінгвістичній науці продовжує викликати роль прихованих мовних змістів у процесі реалізації маніпуляції в публіцистичнім дискурсу. Дотепер роль лексичних засобів в англійському публіцистичному дискурсу в жанрі аналітичного коментаря не аналізувалися з позицій дискурс- аналізу, когнітивної лінгвістики й дискурсивної психології [8,c.66].

Функціонально-динамічні й антропоцентричні науково-дослідні парадигми визначають лінгвістичне дослідження мови не "у самому собі й для себе", а в контексті життя особистості мовця. Функціонування схованих інвектівних змістів, лексичних засобів вираження, що фіксують конфліктні стосунки між журналістом і читачами, підлягає правовому регулюванню, підстави легітимності якого закладені відповідно до мовних законів.

Усе це й обумовило актуальність даної роботи. Актуальним представляється й дослідження мовних способів вираження думки в аспекті апріорно агресивних комунікативно-прагматичних установок особистості письменника в жанрі коментаря. Подібний ракурс дослідження дозволяє простежити, як відбивані в жанрі коментаря факт і думка прагматизують мовне "Я" автора і "Я" читача, взятих у соціокультурному оточенні [6,c.71].

У якості об'єкта дослідження обрані лексичні мовні засоби і їх особливості в публіцистичному дискурсі (контексти, в яких знаходять проявлення імпліцитні змісти на рівні цілого висловлення й тексту, створеного в жанру коментаря).

Предметом дослідження є мовні засоби вираження й лексичні мовні засоби в публіцистичному дискурсі в жанрі коментаря на матеріалі статей, взятих з англомовної преси.

Матеріалом для дослідження послужили 168 статей розміщених на офіційному сайті газети "The Times" в Інтернеті і її недільному додатку "The Sunday Times", опублікованих у період з 06.10.2007 по 1.04.2008 і відібраних методом суцільної вибірки, і більше 4,5 тисяч (4685) читацьких відгуків на дані статті, по яких визначався ступінь інвектівністи тієї або іншої статті. Загальний обсяг прочитаного тексту склав близько 1120 сторінок [5,c.3].

Ціль дослідження складається у вивченні діапазону комунікативної свободи мовної особистості (авторів статей, написаних у жанрі аналітичного коментаря) і опису основних лексичних засобів її вираження з обліком конфликтогенного (инвектогеного) потенціалу непрямих імпліцитних змістів у рамках англомовного публіцистичного дискурсу (на матеріалі електронного варіанта газети "The Times").

Проведення дослідження вимагає розв'язку наступних конкретних завдань:

● вивчення психолінгвістичних основ агресивної мовної поведінки автора аналітичного коментаря, що припускає встановлення відмінностей між іншими проявами цілеспрямованими й також проявами нецілеспрямованої вербальної агресії, детерміноване розмежуванням понять "мовна діяльність" і "мовна поведінка";

● визначення прагматичної спрямованості імпліцитного плану інвектівного змісту в жанрі аналітичного коментаря в аспекті вираження думки автора як способу прояву схованої стратегії дискредитації особистості;

● вивчення лексичних особливостей і мовних способів вираження думки в сучасному публіцистичному дискурсі в аспекті агресивних газетно-прагматичних установок пишучої особистості.

Методологічною основою роботи є загальнотеоретичні й спеціальні праці вітчизняних і закордонних лінгвістів в області інвектології й когнітивної лінгвістики (Воркачєв С.Г., Шматів Г.В., Красавській Н. А., Позолотін А.Ю., Ратинів А. Р., Голев Н.Д., Жельвіс В.І., Іссєрс О.С., Спєранська А. Н., Стернін І.А., Дороніна С.В., Трєтьякова В. С., Кудряшов І.А. і ін.) [2, c.18].

Комплексне вивчення проблеми схованих інвективних змістів і лексичних особливостей у публіцистичному дискурсі засноване на методах описового лінгвістичного аналізу. Поліаспектний підхід до досліджуваного об'єкта зажадав використання інструментарію комплексного дискурс-аналізу, дискурсивної психології.

Метод комплексного дискурс-аналізу є актуальним при емпіричному дослідженні стосунків між дискурсом і соціо- культурними факторами. Положення дискурсивної психології застосовувалися при вивченні публіцистичного дискурсу, як конструкцій приналежних зовнішньому світу й зорієнтованих на соціальну дію.

Наукова новизна роботи визначається вибором у якості об'єкта дослідження лексичної особливості мовних засобів у сучасному англійському публіцистичному дискурсі в жанрі аналітичного коментаря, який репрезентує в язиковій картині світу визначений фрагмент реальності, а також застосуванням поліаспектного підходу до досліджуваного об'єкта з використанням інструментарію комплексного дискурс- аналізу, дискурсивної психології, які передбачають аналіз когнітивного, соціального і соціокультурного контекстів медіа-повідомлень.

Теоретична значимість полягає в систематизації й поглибленні знань про лексичні особливості мовних засобів у формуванні інвектівних висловлень у текстах ЗМІ. Дане дослідження сприяє подальшому вивченню проблем теорії комунікативної свободи мовної особистості з обліком конфліктогеного потенціалу схованих (непрямих імпліцитних) змістів, що впливають на ступінь її прояву в рамках англійського газетно-публіцистичного дискурсу [4,c.121].

Практичну значимість роботи слід бачити в можливості використання її результатів в університетських курсах по мовний конфліктології, мовної агресії в ЗМІ, експертної лінгвокогнитивної оцінці конфліктного висловлення. Висновки дослідження можуть знайти застосування в практиці вивчення мови. Зокрема, основні положення й висновки дослідження й текстові ілюстрації з англомовної преси можуть використовуватися в курсі по юридичній лінгвістиці.

Такий прийом, як моделювання ситуацій можливих в майбутньому або опис ситуацій, що типізуються, відноситься до засобів дії на раціональну сторону сприйняття читача. Автор не натякає на можливе вирішення проблем і не намагається створити негативний емоційний фон, а пропонує готові ментальні схеми або конструкти, засновані на стереотипних виставах або розраховані на формування у читача переконань, відповідних чиїм-небудь інтересам. Агресивна реакція в даному випадку спостерігається з боку тих реципієнтів журналістського тексту, хто не пріємлет нав'язування подібних ментальних схем.

Слід зазначити, що при кодуванні інформації в приховані значення в рамках одного і того ж вислову конфліктогенний прагматичний потенціал здатний уживатися з м'якими технологіями дії. На рівні прагматики це визначається тим фактом, що приховані значення дають адресантові можливість не просто передати з їх допомогою вербальну характеристику самої емоції, але і вказати адресатові на зв'язок між емоцією і чинниками, що викликали її, з одного боку, і між емоціями і діями до якої вона спонукає, - з іншою. Принципове неспівпадання стратегій учасників комунікації створює напруга в дискурсивному просторі комунікації, засноване на запереченні здатності об'єктів тексту абсорбувати сконструйовану в журналістському тексті реальність в свою повсякденність.

Таким чином, лексичні засоби мови допомагають нам передати адекватно інформацію і якнайповніше виразити картину світу в англійському публіцистичному дискурсі.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Апресян Ю. Д. Лексична семантика: синонімічни засоби

мови. К. , 2005 /2-е изд./, с.36.

2. Богданів В.П. Семантико-синтаксична організація речення. Л., 2007, с.19.

3. Васильєв Л. М. Одиниці семантичної системи мови. // Питання семантики. К. , 2001, с.45.

4. Горнів В.В. Публіцистичний дискурс. Сучасна англійська мова. К.- 2008, с.134.

5. Караулів Ю. Н. Лексика сучасного дискурса. Л., Наука, 2006, с.3.

6. Леонтьев А.А. Психолінгвістика. М., 2007, с.78.

7. Литвин Ф.А. Єкспресивність як властивість лексико-семантичної групи. // Єкспресивність лексики й багатозначність слова в язику та мови. К., 2008, с.88.

8. Уфимцева А. А. Лексичне значення. Принцип семіологічної описи лексики. Л. ,2006, с.67.