Шалаєва А.В., Томка І.Є.

Буковинський державний медичний університет

Ділова гра як засіб інтенсифікації навчання студентів

фаховоорієнтованої іншомовної компетенції

Сформувати у студентів вміння та навички іншомовної мовленнєвої діяльності та забезпечити їх комунікативну компетентність можна шляхом максимальної інтенсифікації навчального процесу. Не останнє місце серед ефективних засобів щодо оволодіння чужеземним спілкуванням на професійному рівні посідає ділова гра.

Навчальна ділова гра являє собою практичне заняття, що моделює різні аспекти професійної діяльності тих, кого навчають, та забезпечує умови комплексного використання наявних знань предмету професійної діяльності, вдосконалення студентами їх іншомовного мовлення, а також більш повне оволодіння іноземною мовою як засобом професійного спілкування та предметом вивчення.

В основі навчальної ділової гри використовуються загально ігрові елементи: наявність ролей; ситуацій, в яких відбувається реалізація ролей; різноманітні ігрові атрибути. Однак на відміну від інших ігор, ділова гра наділена рисами, без наявності яких гра не може вважатися діловою: моделювання ситуацій у грі повинно бути наближене до реальних умов професійної діяльності тих, кого навчають; наявністю конфліктних ситуацій; поетапним розвитком, в результаті якого виконання завдань попереднього етапу впливає на хід наступного, тощо.

Тема ділової гри визначається у відповідності з навчальною програмою, із урахуванням її ефективності при підготовці спеціаліста. Предмет гри складає моделювання в навчальних умовах всіх найбільш значущих ознак та характерних рис майбутньої професійної діяльності тих, кого навчають. Зміст ділової гри повинен відтворювати елементи майбутньої професії студентів.

Формуючи ділову гру викладач визначає основні ознаки професійної діяльності та моделює наступне: місце, сферу, час діяльності; функціональну спрямованість її конкретного відрізку або форми; предмет та мету діяльності, роль кожного виконавця; типові проблеми та ситуації діяльності; характер мовного спілкування в процесі спільного вирішення професійних завдань та реалізації проблемних ситуацій; характеристику кожної особистості, її професійні навички та вміння.

Ділові ігри можна поділити на етапи, що мають самостійний зміст та свої конкретні навчальні цілі. Для кожного етапу визначаються конкретні проблемні ситуації та завдання взаємопов’язаного та взаємообумовленого характеру. На кожному етапі передбачається можливість зміни умов виконання завдань та розв’язання проблем.

До основних факторів, що визначають характер та динаміку ділової гри відносять індивідуальні психологічні особливості її учасників, їх професійний досвід, навички та вміння професійного мислення, рівень володіння іноземною мовою. У процесі підготовки ділової гри детально визначаються функції кожного гравця, перелік його обов’язків, характер його комунікабельності.

Вихідним моментом в моделюванні ділової гри є підготовка сценарію. Правила гри також розробляються викладачем та містять часову регламентацію етапів гри, норми поведінки тих, хто грає. Важливим є те, що викладач надає можливість кожному учаснику висловити та обґрунтувати свою точку зору.

До проведення ділової гри викладач повинен провести зі студентами підготовчу роботу, яка охоплює роботу з текстами за фахом іноземною мовою, виконання спеціальних мовних та мовленнєвих вправ, орієнтованих на іншомовне спілкування у процесі гри, а також самостійну роботу з матеріалами теми ділової гри.

Ділова гра починається вступним словом викладача, в якому висловлюється мета всієї гри та кожного її етапу. Ретельному аналізу підлягає конкретна проблемна ситуація. В процесі гри відбувається обмін судженнями, складається колективна думка, відбувається обмін інформацією. Викладач стимулює та направляє дискусію, уточнює умови, вводить нову інформацію та нові обставини, підтримує або заперечує точки зору учасників, нагадує або просить співрозмовників деталізувати певні обставини, пропонує студентам зробити короткий аналіз конкретної ситуації, оформити свої висновки, сформулювати свої пропозиції щодо вирішення проблеми у письмовій формі.

Викладач робить підсумки дискусії на кожному етапі гри, коментує та виправляє помилки в мові студентів, узагальнює їх, дає загальну оцінку діяльності групи стосовно їхньої іншомовної компетенції. Бажано, щоб викладач запропонував виконати ряд корективних вправ відразу після закінчення ділової гри або на наступному занятті.

Ділова гра повинна мати систему оцінок, групових та індивідуальних, поетапних та кінцевих. Основними критеріями оцінювання ігрових дій учасників повинні бути наступні складові: професійна компетентність учасників; сформованість виявлених в грі професійних та іншомовних мовленнєвих навичок та вмінь; ефективність спільної діяльності та відповідної до неї іншомовної комунікації; володіння учасниками прийомами вирішення професійних та мовних завдань; творчий підхід до вирішення проблем, що виникають; сформованість професійного мислення; рівень культури професійної поведінки та спілкування. Коректне оцінювання комунікації кожного з учасників ділової гри сприяє підвищенню мотивації студентів для вивчення іноземних мов та значення ділових ігор.