Мелешкевич Ю.А., Мелентьєва О.В.
Донецький національний університет
економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського
УХИЛЕННЯ ВІД ПОДАТКІВ В УКРАЇНІ
Однією з
характерних рис оподаткування є його примусовість, саме тому, платник податку,
у свідомості якого власні економічні інтереси переважають над
загальнодержавними інтересами, різними шляхами намагається мінімізувати суму
сплачуваних податків. Повна чи часткова несплата податків може здійснюватись як
легально, тобто з використанням особливостей чинного законодавства, так и
нелегально, тобто з порушенням норм закону. В сучасних умовах актуальність даної проблеми стає
вагомою для нашої країни. Отже, метою даної статті є вивчення особливостей легальної і нелегальної
несплати податків.
В
українській економічній реальності термін “ухилення”, податковими органами
використовується як для легальної, так і нелегальної мінімізації податків.
Нелегальна
діяльність з виробництва товарів та надання послуг передбачає повну несплату
всіх податків і зборів, на відміну від несплати податків у легальній
діяльності, коли від всіх податків ухилитись неможливо. Нелегальна діяльність
може провадитись у таких формах: заняття підприємницькою діяльністю без
відповідної державної реєстрації; імітація зупинення діяльності підприємства;
здійснення діяльності, що підлягає ліцензуванню, без відповідної ліцензії;
нелегальне виробництво товарів і надання послуг у межах легальної діяльності.
Приховування
об'єктів оподаткування в межах легальної діяльності передбачає: неподання
податкових декларацій, або подання їх з перекручуванням; приховування виручки;
заниження сум фактично виплаченої заробітної плати; завищення валових витрат,
тощо.
Проблема ухилення від податків в Україні
набула масового характеру (40% -50%
ВВП перебуває в тіні, тобто не оподатковується). Але ця проблема існує і в
економічно розвинутих країнах. Так, по оцінках західних економістів, від 5 до
15 % ВВП в цих країних перебуває в
тіні, а в Італії її розміри сягають 25-33 %. Тому цій проблемі приділяється дуже багато уваги. Вона
вивчається економістами на макро- і мікрорівні з метою визначення ефективності
податкової політики та кількісних характеристик ухилення від податків.
Дослідження
західних економістів вказують на те, що рівень ухилення від оподаткування
залежить від багатьох чинників, як економічних, так і політичних, історичних,
психологічних. Серед найбільш важливих – рівень податкових ставок, ефективність
та компетентність діяльності податкових органів, законослухняність платників
податків, рівень довіри населення до діючої влади щодо ефективного використання
нею коштів, отриманих від податків, тощо.
Слід
зазначити, що можливості ухилення для різних податків є різними, в залежності
від механізму визначення платників, ставок і обєктів оподаткування по тих чи
інших податках. Залежність тут слідуюча: 1) при визначенні суб”єкта
оподаткування менша зацікавленість в ухиленні виникає в тому випадку, якщо
платник податку і носій податкового тягаря цього податку не співпадають
(класичний приклад – непрямі податки); 2) при визначенні ставок оподаткування –
тяжче ухилитись від податків, ставки по яких визначені у твердих сумах, а не в
процентах до вартісного обсягу; 3) щодо обєкта оподаткування – при визначенні
останнього у кількісних показниках ( у фізичному вимірі) ухилитись досить важко
від оподаткування. Якщо ж обєкт визначається у вартісному вимірі, то чим
складнішим є механізм підрахунку, тим легше ухилитись від цього податку.
Так, якщо розглядати діючу податкову
систему в Україні, важче за все ухилитись від сплати прямих реальних податків,
об'єктом оподаткування яких виступає земля, рухоме або нерухоме майно, які приховати
неможливо (наприклад, це – податок на землю,
фіксований сільськогосподарський податок, податок з власників транспортних
засобів).
Наступну групу становлять непрямі податки.
І хоча серед західних економістів ці податки вважаються малопридатними для
ухилення, винахідливі українські підприємці, розглядаючи суми непрямих податків
як власні доходи, а не як надбавку держави до ціни відповідних товарів,
винайшли досить багато методів зменшення відрахувань до бюджету по цих
податках. В першу чергу, це стосується ПДВ, оскільки його ставки визначені в
процентах до вартісного обсягу. Це надає можливість за допомогою заниження
обсягів реалізації або завищення обсягів купівлі зменшувати надходження до бюджету.
Таким
чином, можна зробити висновок, що оскільки ухилення від сплати
податків обумовлене різними чинниками, існують різні шляхи мінімізації цієї
проблеми. Серед економічних – це створення такої податкової системи, яка надто
високим рівнем оподаткування не зацікавлювала б більшість платників у зменшенні
сплачуваних податків. Серед організаційних – створення ефективної і
компетентної податкової служби. Серед політичних – максимальна відкритість
уряду щодо шляхів витрачання коштів податкоплатників та існування суспільного
консенсусу щодо напрямків використання бюджетних коштів. Серед морально-етичних
– виховання у платників патріотичних почуттів щодо почесного обов'язку
утримувати державу, тощо. Одним із заходів боротьби з ухиленням від
оподаткування виступають заходи карно-репресивного характеру, які передбачають
адміністративну, фінансову та кримінальну відповідальність для порушників
податкового законодавства.
Використана
література:
1.
Податкова система: Навчальний посібник (2-ге вид.) / Л.О.
Омелянович, О.О. Папаїка, В.О. Орлова, Г.Є. Долматова, О.В. Веретенникові –
Донецьк: Дон дует, 2005. – 276 с.
2.
http://www.djerelo.com/index.php?option=com_content&task=view&id=7356&Itemid=343
3.
http://www.unian.net/ukr/news/news-265543.html