Строительство и архитектура/ 1. Архитектурные решения объектов строительства и реконструкции

к.т.н., доцент Постернак С.О., к.т.н., доцент Постернак І.М.,

магістр з будівництва Уразманова Н.Ф.,

магістр з будівництва, асистент Постернак О.О.

Одеська державна академія будівництва та архітектури, Україна

ІНЖЕНЕРНА АРХІТЕКТОНІКА БУДІВЕЛЬ, СПОРУД ТА ЇХ КОМПЛЕКСІВ: ДЕЯКЕ "ІСТОРИЧНЕ" ВИЗНАЧЕННЯ

З чого розпочати? На нашу думку з аналізу існуючих тлумачень та пояснень терміну "архітектоніка" для формулювання визначення та тлумачення терміну "інженерна архітектоніка будівель, споруд та їх комплексів ". Розглянемо пояснення спеціальних (тематичних) тлумачних словників.

В. Г. Власов у словнику термінів [1] з погляду культури та мистецтва надає визначення терміну архітектоніка ﴾грецьке architektonike – «головна будівля», від archi – головний та tektainomai – будувати, зводити﴿ – вибудованість, супідрядність форм. У відмінність від якостей тектонічності (ясному виявленні на поверхні форми її внутрішньої конструкції), архітектоніка несе в собі композиційний зміст. Засобами симетрії, ритму, пропорційності, акцентації архітектор виділяє головні та підлеглі частини споруд, центр та периферію, верх та низ, підкреслюючи деталі, які мають особливий художньо-образний зміст. Тому архітектоніка є художньо-образною якістю архітектурної форми.

В. І. Тимофієнко у словнику [2] надає визначення терміну архітектоніка ﴾грецьке – головне будування﴿ – а) гармонійне сполучення частин в архітектурній композиції, ясне співвідношення головних і другорядних елементів; б) виявлення художніх особливостей конструктивної основи споруди пластичними засобами, характером пропорцій, колористичним вирішенням, фактурою, завдяки чому візуально підкреслювались конструктивна стійкість, міцність будівельних матеріалів, особливості несомих і несучих елементів, надійність каркасних вузлів, ваговитість підвалин тощо.

Колектив авторів (реставраторів) під загальною редакцією Й.А. Ігнаткіна в методичному посібнику [3] дають тлумачення терміну "архітектоніка" – тектоніка; художнє вираження структури закономірностей властивих конструкції, будівлі. Архітектоніка проявляється у взаємозв'язку й взаєморозміщенні несучих та несомих частин, у ритмічній побудові форм, роблячи наочними зусилля конструкції; частково проявляється в пропорціях, колірній побудові іншому. У більш ширшому сенсі архітектоніка – композиційна побудова будь якого витвору мистецтва, що обумовлює співвідношення його головних і другорядних елементів.

У праці представниці Одеської архітектурної школи доцента Д.Л. Герасімової [4] з позицій сучасного толкування архітектурних та історико-мистецтвознавчих понять надано визначення терміну "архітектоніка, тектоніка" (грецьке architektonike – будівельне мистецтво) – відображення конструкцій побудови у їх мистецькому образі; зорова передача ваги і протидіючих її статичних зусиль, а також сукупність прийомів такої передачі.

Колектив авторів на чолі з Антоновичем Є. А. у російсько-українському словнику-довіднику з інженерної графіки, дизайну та архітектури [5] з погляду взаємопов’язаних технічних і художньо-графічних дисциплін надає толкування "архітектоніка промислових виробів" (грецьке αρχιτεκτονική – будівельне мистецтво) – художньо осмислені й виражені у формі виробу його конструктивна основа і характер роботи матеріалу, архітектоніка промислових виробів – це важливе для дизайну поняття, яке стосується осмислення промислового виробу як єдиного пластичного організму;

Колектив авторів з Державного науково-дослідного інституту будівельних конструкцій на чолі з О. Б. Голишевим у своєму словнику-довіднику [6] наводять поняття "архітектоніка" ﴾грецьке architektonike – будівельне мистецтво﴿ – художнє вираження будівлі, що відбиває конструктивну систему будинку чи споруди, взаємозв'язок і взаємне положення несучих і несомих частин;

Колектив авторів відділення "Архітектури і будівельних наук" УАН та Науково-дослідного інституту українознавства під науковою редакцією О. М. Лівінського в Українському тлумачному словнику будівельних термінів [7] наводять термін "архітектоніка" ﴾грецьке architektonike – будівельне мистецтво﴿ – художнє вираження закономірностей побудови споруди, що відповідає його конструктивній системі; в широкому розумінні – структура, будова художнього твору, яка визначає співвідношення його головних і другорядних елементів;

Важливим для нашого аналізу та пропозицій є наведений вище розгляд поняття «архітектоніка» щодо надання визначення та толкування терміну "інженерна архітектоніка будівель, споруд та їх комплексів (пропонується у скороченому виді: ІА-БСтаК)", що органічно висвітлить та взаємопов'яже різні поняття: «архітектоніка та інженерія (інженерна)» а також надасть можливість зробити певний крок до введення в наукову термінологію цього поняття.

При деякому розгляді дослівного перекладу терміну "ingenium αρχιτεκτονική" з мов першоджерел (з французької ingénieur, від латинської ingenium – здібність, винахідливість; з грецької αρχιτεκτονική – будівельне мистецтво) можна надати деяке "історичне" визначення цьому терміну "ingenium αρχιτεκτονική" як здібне (винахідливе) будівельне мистецтво.

Литература:

1. Архитектура: словарь терминов/ В.Г.Власов. – М.: Дрофа, 2004 – 191с.

2. Тимофієнко В.І. Архітектура і монументальне мистецтво: Терміни та поняття. – К.: Головкиївархитектура, 2002. – 472с.

3. Архитектурно-реставрационные термины. Методическое пособие. Под общ. ред. И.А. Игнаткина – Киев: Издательство УСХА, 1990. – 147с.

4. Герасимова Д.Л., Пороник И.Б. Справочник по архитектурным формам – Одесса: «Астропринт», 2005. – 140с.

5. Антонович Є.А. Василишин Я.В., Шпільчак В.А. Російсько-український словник-довідник з інженерної графіки, дизайну та архітектури: Навч. Посібник. – Львів: Світ, 2001. – 240с.

6. Голышев А.Б. Строительство и архитектура: Краткий словарь-справочник / А.Б.Голышев, И.Н.Ткаченко, В.П.Полищук; Под ред. П.И.Кривошеева. – К.: Логос, 2002. – 380 с.

7. Український тлумачний словник будівельних термінів (книга знання). О.М. Лівінський, М.О. Лівінський, О.А. Васильковський, А.О. Васильковський, Д.Ф. Гончаренко, М.І. Захарчук. – К.: УАН, "МП Леся", 2006. – 528 с.