Сельское хозяйство/5. Растениеводство, селекция и семеноводство

К.с.-г.н. Мацейко Л.М.

Національний університет біоресурсів і природокористування України (Київ), Україна

Груша в умовах Полісся України

Дослідження здійснювалися в зоні Полісся України у двох польових дослідах. У перший (колекційне вивчення сортів груші літнього та осіннього строків достигання) увійшли 20 сортозразків. Другий дослід налічував 44 сортозразки, у ньому вивчалися осінні й зимові сорти та гібриди. Обидва досліди було закладено однорічками на насіннєвій підщепі. Грунт дерново-слабопідзолистий, схема садіння дерев 6x4 м, крона формувалася за розріджено-ярусною системою. Передпосадкову підготовку грунту і догляд за насадженнями виконано згідно з діючими рекомендаціями.

Клімат регіону помірно континентальний, сумарна кількість опадів за рік становить 636 мм, середня температура повітря – 7,4 °С.

Основні обліки та спостереження, лабораторні аналізи здійснено за загальноприйнятими методиками.

Результати дослідів щодо вступу дерев груші у плодоношення засвідчили, що з літньо-осінньої групи найбільш скороплідними були сорти Елєта Мореттіні, Велика літня, Талгарська красуня і Деканка солодка, які почали плодоносити на 4-й рік; Молдавська рання та Бере Гарді виявились найбільш пізньоплідними й вступили у плодоношення, як і контрольний сорт Лимонка, на 7-й рік.

В осінньо-зимовій групі у другому досліді за скороплідністю з осінніх відзначилися Бере краснокутська, Таюча, Дево, Сокровіще, Доктор Люціус, Бере мліївська, Юність, Южанка, Маргарита Марілья і Бере літня, а із зимових – Ізюминка Криму, Білоруська пізня, Мадам Лєвоваір, Гурзуфська, Освіжаюча та ін. Решта сортів і гібридів заплодоносили на 5-6-й рік.

Попередній аналіз урожайності 8-річних дерев літньо-осінніх сортів засвідчив, що найбільшої сумарної продуктивності досягли Елєта Мореттіні (228,3 ц/га), Всеволодська (173,5 ц/га), Тріумф Пакгама (164,9 ц/га) і Деканка солодка (158 ц/га) за сумарної продуктивності на контрольних сортах Лимонка і Вікторія відповідно 14,6 і 74,2 ц/га.

З літньої групи сортів необхідно відзначити Молдавську ранню, яка хоч і не вирізняється за скороплідністю і продуктивністю в молодому віці, проте заслуговує на увагу: достигає раніше за Бере Жіффар, стійка проти парші, має високі смакові якості й велику масу плоду – 208 г. Прискорити скороплідність цього сорту можна, розмножуючи його на айві.

За сумарною продуктивністю за 4-річний період в другому досліді з осінньої групи сортів виділилися, ц/га: Доктор Люціус- 213, Сокровіще – 216Д, Дево – 253,1 і Россошанська осіння – 372,2. Стосовно Россошанської осінньої необхідно зазначити, що даний сорт хоча і високопродуктивний, проте його плоди мають непривабливий зовнішній вигляд, дрібні (маса до 154 г), зберігаються недовго.

Група зимових сортів у цьому досліді повільніше нарощувала продуктивність порівняно з осінніми, крім того переважна більшість гібридів мала дрібні плоди, груші виявилися несмачними і тому не заслуговували на увагу. За сумарною продуктивністю і хорошими смаковими якостями із зимової групи відзначилися такі сорти і гібриди; Кирилла (214,2 ц/га), Зимова Ро (105 ц/га), Ізюминка Криму (76,3 ц/га) і ЛВ-74-10 (64ц/га).

Вивчення самоплідності у перспективних сортів різного строку достигання засвідчило, що два з них у наших умовах виявилися самостерильними: Зимова Ро і Ізюминка Криму. Решта з перевірений сортів: Бере краснокутська, Всеволодська, Деканка солодка, Сокровіще, Молдавська рання і Пдовдивська – мали високий ступінь самоплідності. Залежно від сорту при примусовому самозапиленні відсоток зав'язі коливався від 1,6 у сорту Пловдивська до 61 у сорту Всеволодської, що цілком достатньо для отримання нормального господарського урожаю.

Результати добору запилювачів для 19 сортів груші представлені в таблиці. У графі "сорт-запилювач" сорти подані в міру зменшення ефективності.

Кращі комбінації сортів груші – взаємо запилювачів

Запилюваний сорт	Сорт запилювач
Бере краснокутська*	Улюблена Клаппа, Дево, Зимова Ро, Ізюминка Криму
Всеволодська*	Деканка солодка, Улюблена Клаппа, Тріумф Пакгама, Молдавська рання, Пловдивська
Велика літня	Улюблена Клаппа, Молдавська рання, Ніколай Крюгер, Пловдивська, Всеволодська
Деканка солодка*	Ніколай Крюгер, Сонатіна, Десертна, Улюблена Клаппа, Тріумф Пакгама, Реале Турінська
Зимова Ро**	Бере краснокутська, Десертна, Сокровіще, Дево
Доктор Люціус	Десертна, Улюблена Клаппа, Дево, Сокровіще
Сонатіна	Реале Турінська, Юнська лепотіка, Ніколай Крюгер
Сокровіще*	Зимова Ро, Улюблена Клаппа, Бере краснокутська
Вікторія	Тріумф Пакгама, Деканка солодка, Всеволодська, Сонатіна, Пловдивська, Ніколай Крюгер

*3а нашими даними, це сорт з високим ступенем самоплідності.

**3а нашими даними, це самостерильний сорт.

Виконаний нами аналіз життєздатності пилку провідних сортів груші методом пророщування на агар-агаровій основі з 15% сахарози при 24-годинній експозиції засвідчив, що ряд сортів мали пилок високої життєздатності. Так, відсоток проростання пилкових зерен у сортів Деканка солодка, Деканка краснокутська, Конференція, Ніколай Крюгер, Улюблена Клаппа, Реале Турінська, Пловдивська і Юнська лепотіка досягав 41-83 %, що свідчить про потенційну можливість використання їх як хороших запилювачів для сортів, які цвітуть одночасно з названими. Навпаки, низька життєздатність пилку сортів Тріумф Пакгама, Вільямс червоний, Соперніца, Вікторія і Россошанська осіння, який не проростав або проростав в межах 7,3-8,7 % не дає змогу даним сортам бути хорошими запилювачами для інших.

Аналіз зимостійкості структурних елементів крони сортів груші в природних умовах при зниженні температури до мінус 25,9 °С у грудні, яка не була критичною для даної культури, показав, що в| переважної більшості сортів пошкодилися тільки генеративні органи, лише в деяких випадках мало місце підмерзання річного приросту.

У груші літньо-осінніх сортів переважно пошкоджувалися квіткові бруньки, % від загальної кількості: Соперніца – 80, Елєта Мореттіні – 60, Горхем – 80, Вільямс червоний – 50 %. У решти сортів цей показник коливався в межах 1-30 %, а у контрольних (Лимонка та Вікторія) він відповідно становив 30 і 3 %.

Зимостійкість квіткових бруньок у групі осінньо-зимових сортів також значною мірою коливалася. Найбільші пошкодження помічено в сортів: Успіх — 60 %, Малуша – 50 %, Ізумрудна, Доктор Люціус і гібрид ЛВ-66-8 – по 42 %, Маргарита Марілья — 45 %. У переважної більшості сортів зафіксовані середні величини підмерзання: від 0,5 % у( сорту Кирилла до 15 % у сорту Виставочна.

Аналізуючи у цілому зимостійкість генеративних органів, можна констатувати, що сорти західноєвропейського і молдавського. походження пошкоджувалися сильніше, ніж української чи білоруської: селекції. Ступінь підмерзання значною мірою коливався і залежав як від біологічних особливостей сорту, так і від його географічного походження, проте чіткої закономірності за цими критеріями встановлено не було.

Отже, в колекційних насадженнях груші в період росту і плодоношення; дерев за урожайністю і смаковими якостями плодів із групи сортів літньо-осіннього строку достигання вирізнилися: Молдавська рання, Елєта Мореттіні, Всеволодська, Таюча, Дево і Сокровіще, із зимових - Кирилла, Зимова Ро, Ізюминка Криму і гібрид ЛВ-74-10.

Із перевірених на самоплідність сортів груші Зимова Ро і Ізюминка Криму виявилися самостерильними, а Бере краснокутська, Всеволодська, Деканка солодка, Сокровіще, Молдавська рання і Пловдивська проявили високу самоплідність.

За результатами досліджень не виявлено чіткої закономірності щодо зимостійкості генеративних органів сортів груші різного географічного походження.

Література:

1. Хоменко І.І., Михайлов І.С., Сайко В.І. Груша та айва. – К.: Урожай, 1994. – 207 с.

2. Атлас перспективних сортов плодовых и ягодных культур Украины /Под ред. д-ра с-х. наук В.И.Копаня. – К., 1999. – С. 190-191.

3. Трусевич Г.В. Интенсивное садоводство. – М.: Россельхозиздат, 1978. – 204 с.