Вересюк
С.М.
Науковий
керівник: Малиновська І.В.
Буковинська
державно фінансова академія, Україна
діяльність національного банку україни в умовах світової Фінансової
кризи
Розвиток фінансової кризи в більшості розвинених
країнах світу спричинив дестабілізацію важливих глобальних економічних
процесів, що,
в свою чергу,
значною мірою зачепило й українську економіку, оскільки протягом останніх
років проводилась реалізація стратегії інтеграції до світового господарства.
Актуальність теми зумовлена тим, що в умовах
кризових явищ Національний банк України є одним із найголовніших органів
грошової влади в країні, який відповідальний за збереження вартості і
платоспроможності населення, стабілізації грошово-кредитної ситуації і
фінансового сектору.
Оскільки теперішній кризовий стан держави є
наслідком глобальної економічної кризи, йому присвячено велика кількість як
вітчизняних, так і зарубіжних публікацій. Серед вітчизняних можемо відзначити
статті В. Батковського, В. Домрачова, І. Дорошенка, В. Пинзеника, О. Савченка, С.
Тігіпка, П. Гайдуцького, а також аналітичні роботи експертів, зокрема центру
економічних і політичних досліджень імені Олександра Разумкова та багато
інших. Проте, ніхто з них не аналізував детально діяльність органів влади щодо
виходу з кризи.
Метою роботи є виокремити шляхи реалізації
заходів антикризового характеру в сфері банківського нагляду та
грошово-кредитної політики.
Завданням є провести аналіз діяльності НБУ в
умовах фінансової кризи та її вплив на вітчизняну економіку.
Потрібно зазначити, що
ще до кризи діяльність НБУ істотно відрізнялася від
діяльності інших центральних банків як за цільовими функціями, так і за
методами грошово-кредитної політики. Та ще більше за принципами і стилем такої
політики [3,7].
Основною метою діяльності НБУ відповідно до
закону, на відміну від інших центральних банків Європи, є стабільність
національної валюти. Тобто відповідає за курс
і інфляцію. У більшості ж країн Європи центральні банки відповідають за
цінову стабільність. Потрібно відмітити, що контроль інфляції не був успішно
здійснений, що можна прослідкувати з даних, наведених у таблиці 1. У ряді
країн, наприклад у США, ФРС відповідає як за цінову стабільність, так і за
підтримку економіки країни шляхом боротьби з безробіттям. Як НБУ виконував
свою цільову функцію порівняно з іншими країнами, теж видно із вищезазначеної
таблиці.
Таблиця 1
Діяльність
центральних банків у світовому розрізі
Країна, регіон |
Зростання промисловості у 2009 р., % |
Вартість одиниці національної валюти за
долар США |
Приріст інфляції у 2009 р., % |
Рівень безробіття у 2009 р., % |
|
6.01.2010 |
6.01.2009 |
||||
США |
-5,1 |
- |
- |
-0,3 |
10,0 |
Китай |
+19,2 |
6,83 |
6,83 |
-0,8 |
9,2 |
Зона євро |
-11,1 |
0,70 |
0,73 |
-0,8 |
9,8 |
Польща |
+9,8 |
2,85 |
2,95 |
+3,4 |
11,4 |
Росія |
+1,5 |
29,90 |
29,20 |
+12,2 |
8,1 |
Туреччина |
+6,5 |
1,47 |
1,54 |
+5,9 |
13,4 |
Україна |
-21,9 |
8,00 |
7,99 |
+12,3 |
8,6 |
Методи здійснення грошово-кредитної політики ще
далі відкидають НБУ від інших, успішніших центральних банків світу. Там
домінує політика інфляційного таргетування, що проводиться з допомогою зміни
відсоткових ставок. Коли треба стимулювати економіку і насичувати її дешевими
кредитними ресурсами центральних банків (те, що зараз потрібно робити з
Україні і що роблять у всіх країнах), відсоткові ставки центральних банків знижуються
(зараз у країнах ЄС і США вони перебувають па рівні 0,25— 1%). НБУ
дещо зменшив облікову ставку 12 серпня 2009 року до 10,25 %, проте даний рівень
далеко не відповідний світовому рівню, хоча й Голова НБУ В. Стельмах не
виключає подальшого її зниження [1,
16].
Для регулювання пропозиції грошей НБУ часто
змінює нормативи за обов’язковими резервами під пасивні операції, а також
правила їх обліку (найгірший метод регулювання грошової маси). Крім того,
спонтанні операції з валютними інтервенціями, а останнім часом – з ОВДП (часто для того, щоб «виручити» уряд)
створюють ситуацію, коли пропозиція гривні то різко зростає, то «раптом»
падає і вона (гривня) стає дефіцитною. Такі умови негативно впливають на виконання
банками їх основної активної функції — кредитування економіки і населення (за
2009 рік кредитування знизилося на 2,1%) [3, 7].
Фінансова стабільність країни тісно пов’язана з
питаннями адекватних темпів кредитування в ній, структурою кредитних ресурсів,
припливу і відпливу капіталу. Про якість виконання цієї функції НБУ можуть
свідчити дані таблиці 2. Україна посідає одне з перших місць у світі за питомою
вагою валютних кредитів (понад 50%), а також за фондуванням кредитів не за
рахунок внутрішніх депозитів, а за рахунок зовнішніх джерел (понад 50%). Це
свідчить про те, що методи досягнення фінансової стабільності банківської
системи і країни треба кардинально змінювати.
Таблиця 2
Темпи зростання
кредитування в Україні на фоні країн-сусідів
Країна |
Середній темп
зростання кредитів домогосподарств у 2008-2009 рр., % |
Середній темп
зростання кредитів підприємств у 2008-2009 рр., % |
Дефіцит поточного
рахунку у 2009р. % до ВВП |
Прогноз змін ВВП у
2009 р., % |
Польща |
28 |
13 |
-0,8 |
+1,0 |
Росія |
59 |
27 |
+2,2 |
-7,0 |
Туреччина |
45 |
24 |
-2,0 |
-5,7 |
Україна |
84 |
47 |
-1,0 |
-1,4 |
Необхідно відмовитись
від формальних заборон (наприклад від заборони
валютного кредитування) або від безглуздих і бюрократичних обмежень,
ліцензій, дозволів на рух капіталу. Криза показала всю неефективність таких
інструментів.
Отже, можна виокремити
такі шляхи покращення діяльності НБУ:
- необхідно
змінювати процентну ставку відповідно до реакції на ринку на поточне зниження
ставки, а також до змін економічної ситуації в країні;
- процентна
політика має враховувати не лише шоки
попиту і шоки цінові, а й інші
ендогенні змінні (грошово-кредитні агрегати, валютний курс, бюджетні параметри,
міжнародні ціни на найважливіші товари);
- ретельно
координувати грошово-кредитну політику і макропруденційні інструменти як
грошового, так і фінансового ринків;
- впроваджувати
світовий досвід у встановленні та розширенні нормативів резервування за
кредитними операціями і у встановленні процентних ставок;
- розвивати
і посилювати наглядову функцію використовуючи міжнародний досвід у цій сфері.
Література:
1. Батковський
В. Політика процентних ставок центральних банків у кризових умовах/ В.Батковський,
В. Домрачев // Вісник НБУ. – 2009. - №9. – С.14-16.
2. Дорошенко
І. Заходи щодо подолання фінансової кризи Національним банком України/І.
Дорошенко , О.Даль // Інвестиції: практика та досвід. – 2009. - №24. – С.
22-23.
3.
Савченко О.
Феноменологія НБУ/ О.Савченко// Дзеркало тижня. – 2010. - №3. – С. 1,7.