Виконала студентка групи 38-ФК

                                     Гончарук Ганна Сергіївна

                                    Керівник: Мараховська Т.М.

УДК.

 

СИСТЕМА ОПОДАТКУВАННЯ ПІДПРИЄМСТВ ТА ЇЇ СТАНОВЛЕННЯ В УКРАЇНІ

 

Анотація. У статті розкрито сутність системи оподаткування, особливості її становлення, наведено складові податкової системи України, досліджено сучасний стан податкових надходжень до державного бюджету, визначено проблеми податкової системи, а також перспективи і основні завдання податкової реформи.

Ключові слова: система оподаткування, податки, доходи бюджету,  державний бюджет, податкові надходження, податкова реформа.

Податки є важливою ланкою фінансових відносин у суспільстві. Податки як форма фінансових відносин виникли з появою держави. З розвитком товарно-грошових відносин оподаткування здійснюється в основному в грошовій формі. Податки – це обов’язкові платежі, що їх встановлює держава для юридичних і фізичних осіб з метою формування централізованих фінансових ресурсів, які забезпечують фінансування державних витрат.

Актуальність даної теми полягає в тому, що податки мають досить вагоме бюджетне значення, виступають ефективним інструментом державного впливу на ринок і напрямки його розвитку, обсяг і структуру попиту та пропозиції, на доходи населення і юридичних осіб. В цих умовах особливої актуальності набувають дослідження теоретичних і прагматичних аспектів функціонування податкової системи.

Метою статті є визначення складових системи оподаткування, з’ясування проблем її розвитку.

Основний матеріал. Система оподаткування – це продукт діяльності держави. Кожна держава формує свою систему оподаткування з урахуванням досвіду інших країн, власних національних особливостей, стану економіки, розвитку ринкових відносин, необхідність вирішення конкретних економічних і соціальних завдань [7, с.19].

Україна пройшла досить довгий шлях, поки податки ввійшли в економіку і стали дзеркалом формування бюджету і регулятором підприємницької діяльності.

         Становлення системи оподаткування в Україні почалося з прийняттям Закону України “Про систему оподаткування”. У ньому були визначені принципи побудови і призначення системи оподаткування, перелік податків, зборів та обов’язкових платежів, платники та об’єкти оподаткування. Таким чином, було закладено основи системи оподаткування, створено передумови для її наступного розвитку [9, с.34].

         Податкову систему України складають загальнодержавні пода­тки і збори та місцеві податки і збори (рис. 1).

Рис. 1. Складові податкової системи України

        

За формою оподаткування - всі податки поділяються на дві групи: прямі і непрямі. Прямі податки встановлюються безпосередньо щодо платників, їх розмір залежить від масштабів об’єкта оподаткування. Форма прямого оподаткування потребує складного механізму стягнення податків, обліку об’єкту оподаткування, виникають проблеми ухилення від сплати. Прямі податки більше сплачують ті члени суспільства, котрі мають вищі доходи. Такий принцип оподаткування більшістю економістів світу визначається найсправедливішим.

         Непрямі податки встановлюються в цінах товарів і послуг, їх розмір для окремого платника прямо не залежить від його доходів. Непрямі податки включаються в ціни і платить їх в абсолютному розмірі  більше той, хто  більше споживає, а більше споживає той, хто має вищі доходи. Структура споживання у різних верств населення суттєво відрізняється, тому принцип справедливого  оподаткування може бути реалізований через диференційований підхід до встановлення непрямих податків на окремі товари, роботи, послуги. Однак тут  теж є певні обмеження. Встановлення більш високих податків тільки на так звані товари не першої необхідності й розкоші звужує сферу непрямого оподаткування і скорочує надходження доходів до бюджету. Навпаки, навіть невисокий рівень непрямого оподаткування товарів повсякденного попиту забезпечує державі сталі й значні доходи.

         Історичний розвиток системи оподаткування привів до поступового розмивання відмінностей між прямими і непрямими податками, відмінності існують, але в сучасних умовах вони не дуже суттєві. Так чи інакше оподатковуються доходи споживачів - носіїв податків, тільки в одному  випадку в прямій формі, а в другому - в посередній.

         Загальнодержавні податки встановлюють вищі органи влади (іноді вищі органи управління).  Їх стягнення є обов’язковим на всій території країни, незалежно від того, до якого бюджету (державного чи місцевого) вони зараховуються. Місцеві органи влади не мають права, якщо це не передбачено відповідними законодавчими актами, скасовувати ці податки, або змінювати їхні ставки. Згідно з їх розподілом між ланками бюджетної системи загальнодержавні податки поділяються на три групи:    доходи державного (центрального) бюджету, доходи місцевих бюджетів і доходи, що розподіляються між державним та місцевими бюджетами. Розподіл податків між ланками бюджетної системи може мати сталий нормативний характер, наперед установлений законодавчими актами, а може відбуватись у формі бюджетного регулювання, коли відрахування до місцевих бюджетів провадяться за щорічними диференційованими нормативами залежно від потреб того чи іншого місцевого бюджету [8, с.47-50].

         Місцеві податки встановлюються місцевими органами влади та управління.  Слід розрізняти поняття місцевих податків від обсягу податкових доходів місцевих бюджетів, які включають повністю або частково загальнодержавні податки, а також місцеві податки і збори. Можливі різні варіанти встановлення  місцевих податків. По-перше, у вигляді надбавок до загальнодержавних податків. Рівень надбавки визначають місцеві органи відповідно до встановлених обмежень. По-друге, введення місцевих податків за переліком, що встановлюється вищими органами влади. Вибір податків здійснюється місцевими органами. При цьому можуть встановлюватись як єдині ставки, передбачені загальнодержавним законодавством, так і диференційовані, що встановлюються кожним місцевим органом влади чи управління окремо. По-третє, можливе впровадження місцевих податків на розсуд місцевих органів без будь-яких обмежень з боку центральної влади. Характер установлення місцевих податків залежить від рівня розвитку місцевого самоврядування і самофінансування, від того, який принцип покладений в основу побудови бюджетної системи - єдності чи автономності (повної чи обмеженої) [8, с.51].

Серед численних економічних проблем, які постали перед Україною у період переходу її від командно-адміністративної до ринкової форми ведення господарства, чільне місце посідає створення ефективної системи оподаткування юридичних і фізичних осіб. У цьому зацікавлена як держава, податкові органи, так і платники податків. Тому особливої актуальності набувають дослідження теоретичних, методологічних  і прагматичних підвалин податкової політики та формування податкової системи в державі.

Діюча сьогодні в Україні система оподаткування формувалась протягом незалежності України. Подальший розвиток ринкових відносин та поглиблення ринкових перетворень все більше підкреслюють наявні в ній недоліки.

На жаль, поки що діюча система оподаткування є не зовсім досконалою і не повністю відповідає вимогам часу. Сьогодні ще існують неузгодженості та протиріччя окремих норм податкових законів, їх нестабільність, безсистемне надання пільг та перекручування суті окремих видів податків [4, с.24].  

                                                                                                                                              

         Майбутнє України як держави з визначеним вектором інтеграції в європейську спільноту потребує вироблення відповідних підходів до вдосконалення податкової системи країни. На сьогодні в Україні відсутні механізми адаптації фінансової системи держави до технологій, притаманних високорозвиненим ринковим суспільно-економічним відносинам.

Особливе значення для забезпечення стабільності і передбачуваності податкової системи України має прийняття Податкового кодексу, який передбачає зменшення кількості податків, зниження ставок, утримання від  внесення частих змін у податкове законодавство, проведення політики скасування необґрунтовано великої кількості пільг, що негативно впливає на формування  податкових доходів  бюджету  і  порушує  принципи оподаткування [10, с.95].

Ефективність податкової системи значною мірою залежить від сприйняття її українськими платниками податків. Навіть за умови високої ефективності та дієвості податкових органів вони зможуть здійснити перевірку лише невеликої частки загальної кількості платників. Податкова система користуватиметься повагою, коли вона зрозуміла і справедлива. За таких умов вона матиме добрі шанси для забезпечення необхідного рівня податкових надходжень.

Зазначимо перспективи і основні завдання податкової реформи. Отже, метою податкової реформи є приведення податкової системи у відповідність з пріоритетами державної політики соціально-економічного розвитку, сприяння сталому економічному зростанню шляхом лібералізації податкової системи на основі виваженої інвестиційно-інноваційної політики, забезпечення достатнього обсягу сукупних податкових надходжень до бюджетів усіх рівнів на основі проведення збалансованої бюджетної політики, встановлення ліберального відношення до платників, які сумлінно виконують свої податкові зобов'язання, і посилення відповідальності за несплату податків [6, с.28].

Стратегічними цілями податкової реформи є:

-       підвищення конкурентоспроможності вітчизняного бізнесу;

-       легалізація тіньового сектору;

-       активізація інвестиційних процесів в економіці;

-       простота та зрозумілість податкових норм для суб'єктів господарювання;

-       скорочення витрат платників на нарахування і сплату податків та держави на їх адміністрування;

-       адаптація податкового законодавства України до законодавства ЄС;

-       забезпечення умов для добровільного виконання вимог податкового законодавства платниками податків;

-       запровадження інформаційно-аналітичної системи державної податкової служби в національному масштабі;

-       автоматизація процесів оподаткування із застосуванням сучасних технологій [6, с.29].

Основними завданнями податкової реформи є:

-       удосконалення інституційного середовища оподаткування, сприятливого для реалізації принципу рівності всіх платників перед законом, відповідального ставлення платників до виконання своїх податкових зобов'язань. Установлення чітких правил регулювання взаємних зобов'язань держави і платників податків, дієвого контролю за їх дотриманням;

-       підвищення регулюючого потенціалу системи оподаткування на основі запровадження інноваційно-інвестиційних преференцій;

-       підвищення фіскальної ефективності податків за рахунок розширення податкової бази, покращення адміністрування, зменшення масштабів ухилення від сплати податків, формування доходів бюджетів усіх рівнів на основі проведення збалансованої бюджетної політики на середньострокову перспективу;

-       поетапне зниження податкового навантаження на платників;

-       стимулювання зміцнення позицій вітчизняного бізнесу в конкурентній боротьбі за рахунок зменшення частки податків у витратах;

-       зближення податкового та бухгалтерського обліку;

-       гармонізація податкового, валютного, митно-тарифного, зовнішньо-економічного та цивільного законодавства;

-       зменшення кількості контролюючих органів з одночасним створенням єдиних правил контролю за нарахуванням та сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів);

-        забезпечення проведення заходів щодо легалізації доходів та майна, одержаних з порушенням податкового законодавства [5, с.27].

Висновок. Отже, метою податкової реформи є приведення податкової системи у відповідність з пріоритетами державної політики соціально-економічного розвитку, сприяння сталому економічному зростанню шляхом лібералізації податкової системи на основі виваженої інвестиційно-інноваційної політики, забезпечення достатнього обсягу сукупних податкових надходжень до бюджетів усіх рівнів на основі проведення збалансованої бюджетної політики, встановлення ліберального відношення до платників, які сумлінно виконують свої податкові зобов'язання, і посилення відповідальності за несплату податків.

 

Список використаної літератури

1.     Закон України «Про систему оподаткування» в редакції Закону № 77/97-ВР від 18.02.97 із змінами і доповненнями відповідно до Закону № 906-IV від 05.06.2003 // Відомості Верховної Ради України - 1997.    № 16. - Ст. 119; 2003. - № 33-34. - Ст.267.

2.     Закон України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» N 835-VI, 26.12.2008р.

3.     Закон України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» N 107-VI, 28.12.2007р.

4.     Безкревна А.В. Перспективи розвитку податкової системи: зарубіжний досвід // Формування ринкових відносин в Україні. 2008. - №1. – С. 21-27.

5.     Матичак П. Проблеми реформування податкової системи та шляхи її вирішення // Економіст. 2008. - №9. – С. 26-27.

6.     Огліх В. Шляхи реформування податкової системи України у напрямку забезпечення сталого економічного розвитку // Економіст. 2007. - №11. – С. 26-29.

7.     Соломенко С.М. Ефективність функціонування податкової системи України // Формування ринкових відносин в Україні. 2007. - №10. – С. 19-25.

8.     Ткаченко В. Особливості структури податкової системи України // Економіст. 2008. - №9. – С. 46-53.

9.     Угровецький О.П. Податкова система України: характерні особливості // Наше право. 2008. - №1. – С. 34-35.

10. Ференс О. Реформування податкової системи України // Юридичний журнал. 2007. - №11. – С. 95.