Економіка/3 Фінансові відносини

Л.В. Голишевська, А.А. Андрущак

Вінницький національний аграрний університет, Україна

 

РОЛЬ ФІСКАЛЬНОЇ ТА РЕГУЛЮЮЧОЇ ФУНКЦІЇ ПОДАТКІВ В ЕКОНОМІЦІ ДЕРЖАВИ

 

В сучасній економічній теорії оподаткування юридичних і фізичних осіб розглядається як важливе фінансове джерело не тільки наповнення дер­жавного бюджету, а й як інструмент регулювання економічного розвитку окремих підприємств, галузей, територій, регіонів та національної системи господарювання в цілому.

Місце і роль податків у структурі інструментів державного регулювання економічного розвитку визначається перш за все станом економічної системи. Однак, делегуючи податковій системі тільки завдання отримання і зосередження в руках держави фінансових ресурсів, тобто використовувати податкову систему виключно як інструмент фіскальної та регулюючої політики, держава ризикує в майбутньому втратити можливі джерела доходів, оскільки, оскільки ігноруючи регулюючі впливи податків, держава не враховує реакцію платників податків на дестимулюючі ефекти оподаткування.

Податки виступають як спосіб розподілу і перерозподілу доходів між суб’єктами господарювання внаслідок чого здатні стимулювати або навпаки стримувати розвиток економічних процесів [2, с. 12].

На сьогоднішній день вчені неодноразово підходять до трактування сутності податків та ролі їх функцій у економіці держави. Дослідженням цього питання присвячена велика кількість праць як вітчизняних, так і зарубіжних вчених. Серед них праці О. Василика, В. Вишневського, О. Данілова, Ю. Іванова, А. Крисоватого, В. Мельника, П. Мельника, Д. Черніка, А. Соколовської, В. Федосова та інших. Так, В. Федосов, В. Опарін, В. Мельник трактують податки як частину економічних відносин, пов’язану зі створенням централізованих фондів фінансових ресурсів. В. Андрущенко, О. Данілов, О. Василик, В. Мочерний розглядають податки як обов’язкові платежі на користь держави для того, щоб вона могла виконувати свої функції. Існує також позиція, що податки – це примусове стягнення коштів на користь держави на законних підставах. Безумовно, всі визначені сутності податків як економічної категорії різні, але всі без винятку вони підкреслюють його головне призначення – мобілізацію фінансових ресурсів, тобто акцентують увагу на його фіскальній та регулюючій функції.

Податки є однією з найважливіших фінансових катего­рій. Історично - це найдавніша форма фінансових відносин між державою і членами суспільства. Саме виникнення держави спричинило і появу платежів та внесків до державної скарбниці для фінансового забезпечення виконання державою її функцій. Спочатку ці внески провадились у на­туральній формі, а з розвитком товарно-грошових відносин відбувся поступовий перехід до грошової форми оподатку­вання.

Законом України "Про систему оподаткування" визначено, що під податком і збором (обов'язковим платежем) до бюджетів та державних цільових фондів слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування [5].

Одними із головних функцій податків є фіскальна та регулююча функції. Вплив цих функцій на різні сфери економічного і соціального життя надзвичайно різноманітні. Податки традиційно використовуються як засіб демографічної політики: різні держави за допомогою податкових пільг намагаються або стимулювати, або стримувати зростання населення. У багатьох країнах податки розглядаються як засіб залучення капіталу в відсталі і низькорозвинуті регіони, а також для витіснення промислового виробництва з гіпертрофованих мегаполісів.

Фіскальна функція - є найважливішою, оскільки згідно з цією функцією податки виконують своє головне призначення - наповнення доходної частини бюджету, доходів держави для задоволення потреб суспільства. Основна ознака цієї функції - її стабільність, що дозволяє формувати надходження податків до бюджету на постійній, стабільній засаді.

Фиск (від латинського «fiscus», букв.  - кошик) у Древньому Римі військова каса, де зберігалися гроші, призначені до видачі.  З кінця I сторіччя до н.е. фиском стала називатися приватна скарбниця імператора, що знаходилася у веденні чиновників і пополняемая прибутками з імператорських провінцій.  З IV сторіччя н.е. фиск - єдиний загальнодержавний центр Римської імперії, куди стікалися усі види прибутків, податків і зборів, провадилися державні витрати і т.д.  (звідси позначення терміном «фиск» державної скарбниці).

За допомогою фіскальної функції реалізується основне суспільне призначення податків - формування фінансових ресурсів держави, що акумулюються в бюджетній системі й позабюджетних фондах, для здійснення власних функцій. Сутність фіскальної функції полягає в кількісному зіставленні податкових надходжень із потребами держави у фінансових ресурсах, оцінці ефективності кожного податкового каналу й податкового пресу в цілому [4, с.72-73].

Справа в тому, що фіскальна складова податку виявляє себе не тільки у сфері державного регулювання соціально-економічних процесів з допомогою податків, пільг тощо, а й у сфері суб’єктивно-ринкових відносин, тобто як діяльність людей, які свідомо спрямовують свій потенціал на досягнення кращих реальних економічних цілей в умовах діючої системи оподаткування.

На наш погляд, трактування фіскальної функції податків на макрорівні є дискусійним, оскільки сам по собі податок є економічним збитком для платника, тому мінімізувати збиток можна шляхом мінімізації податків. Така мінімізація може відбуватися незаконним шляхом або законним – шляхом надання певних преференцій, але це більше сфера прояву регулюючої функції.

Фіскальна функція є дуже важливою для характеристики по­датків, їх суспільного призначення. Для здійснення цієї функції важливе значення має постійність і стабільність надходження коштів. З огляду на цю функцію держава повинна отримувати не просто достатньо податків, але головне - надійних. Податкові надходження мають бути постійними і стабільними. Постійність означає, що податки мають надходити до бюджету не у вигляді разових платежів з невизначеними термінами, а рівномірно протягом бюджетного року в чітко встановлені строки.

З підвищенням ролі держави зростає значення регулюючої фун­кції податків. Ця функція реалізується через вплив податків на різ­ні сторони діяльності суб'єктів господарювання. Регулююча функція виявляється в наданні пільг з оподаткування окремим галузям та виробникам, враховуючи їх перспективи, діяльність, рівень прибутковості та інше [3, с.53].

У процесі реалізації регулюючої функції податків виявляється її вплив на такі показники фінансово-господарської діяльності підпри­ємств: собівартість продукції, прибуток від реалізації, балансовий прибуток, обсяг реалізації, виручка від реалізації, чистий прибуток, швидкість обертання оборотних коштів, платоспроможність, фінан­сова стійкість, іммобілізація оборотних коштів, обсяг отриманих кредитів

Регулююча функція податків знаходить свій вияв у диференціації умов оподаткування. Стягуючи податки, держава завжди впливає на поведінку економічних суб'єктів - фізичних і юридичних осіб. Держава може встановлювати різні умови оподаткування для різних категорій платників, для здійснення одних і тих самих видів діяльності на окремих територіях. Конкретні умови оподаткування можуть або сприяти, або перешкоджати концентрації виробництва і капіталу [1, с.27].

Податки впливають на рівень і структуру сукупного попиту, вони можуть сприяти розширенню виробництва в окремих галузях чи гальмувати його. Через податки держава регулює фінансово-господарську діяльність організацій і громадян, а також за джерелами доходів і витратами. Завдяки грошовій оцінці сум податків можливо кількісне зіставлення показників доходів з потребами держави у фінансових ресурсах. Завдяки регулюючій функції оцінюється ефективність податкової системи, забезпечується контроль за видами діяльності і фінансових потоків. Крім того, через цю функцію оподатковування виявляється необхідність внесення змін у податкову систему і бюджетну політику. Оскільки регулююча функція податків є об'єктивним явищем, то вплив податків відбувається незалежно від волі держави, яка їх встановлює. Держава може сві­домо використовувати їх з метою регулювання певних про­порцій у соціально-економічному житті суспільства.

Таким чином, з усього цього визначеного можна зробити висновок, що ре­гулююча та фіскальна функції податків є важливими інструментами регу­лювання розвитку економіки держави. Оскільки при допомозі регулюючих ефектів податків можна стимулювати підприємства до розширення масштабів своєї діяльності та її удосконалення. Також ми бачимо, що справляючи вплив на недобросовісних платників через підсистему адміністрування податків, держава тим самим сприяє прояву регулюючої функції податків. А якщо розглядати фіскальні ефекти податків то можна побачити, що вони виконують наповнення доходної частини бюджету для задоволення потреб суспільства, формують централізовані фінансові ресурси для виконання державою її головних та другорядних функцій.

Література:

1.     Атамчук О.В. Регулююча функція податків та регуляторний потенціал податкової системи // Економічна наука. – 2009.- №10 С. 26-29

2.     Беспала Н.О. Сутність податків та їх роль у механізмі державного управління соціально-економічним розвитком країни // Держава та регіони. – 2009.-№1 С. 10-15

3.     Борейко В. Напрями посилення регулюючої функції податків // Економіка України.-2009.-№1 С. 50-57

4.     Ковальчук К., Рева Т. Функції податків та їх реалізація в податковій системі України // Вища школа. – 2009. - №3 С. 70-83

5.     Про систему оподаткування: Закон України в редакції Закону №77/ 97-ВР від 18.02.1997 р. із змінами і доповненнями // www.sta.gov.ua