Економічні науки /10. Економіка підприємства

Голишевська А.А.

Науковий керівник: к.е.н., доцент Томчук О.Ф.

Вінницький національний аграрний університет, м. Вінниця, Україна

АНАЛІЗ ВИКОРИСТАННЯ ТРУДОВИХ РЕСУРСІВ І ВИТРАТ НА ОПЛАТУ ПРАЦІ ПРАЦІВНИКІВ ПІДПРИЄМСТВА

Згідно статті 43 Конституції України важливим складовим елементом конституційного права громадян України є право на працю. Тобто його реалізація, що надає громадянину можливість отримувати певні кошти, зароблені своєю працею. У зв'язку з цим заробітну плату слід розглядати як одне із найбільш важливих соціально-економічних явищ, оскільки, з одного боку, вона є основним джерелом доходів громадян України — найманих працівників, і тому може розглядатись як один із головних компонентів, що визначають рівень життя населення країни. З другого, для роботодавців витрати на заробітну плату є вагомою часткою загальних витрат виробництва, а тому її розмір має суттєве значення і для доходів роботодавця. Заробітна плата як показник, залежний безпосередньо від ефективності виробництва, продуктивності праці, конкурентоспроможності продукції, є не лише індикатором, який визначає загальний життєвий рівень працівників. Від її стану та форм реалізації, частки у валовому національному продукті багато в чому залежать також можливості розвитку економіки взагалі. Через формування сукупного попиту заробітна плата забезпечує не лише основи відтворення робочої сили а й стає дедалі вагомішим чинником відтворення суспільного виробництва.

Політика в області оплати праці є складовою частиною управління підприємством, і від неї значною мірою залежить ефективність його роботи, тому що заробітна плата є одним із найважливіших стимулів у раціональному використанні робочої сили. В умовах ринкової економіки підприємства шукають нові моделі оплати праці, що ламають зрівнялівку і дають простір розвитку особистої матеріальної зацікавленості. Проте перш ніж сконструювати механізм оплати праці в нових умовах, потрібно визначити, що ж таке заробітна плата [1, с.45-46].

У відповідності зі статтею 1 Закону України "Про оплату праці" від 24.03.1995 р. № 108/95-ВР заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку згідно з трудовим договором власник або уповноважений ним орган сплачує працівнику за виконану роботу або зроблені послуги. Слід визначити заробітну плату, як складову частину сукупної суспільної праці, національного доходу, які формуються на рівні суспільства, приховують зв'язок заробітної плати з безпосереднім джерелом її формування, із загальними результатами роботи трудового колективу.

Заробітна плата - це основна частина коштів, що направляються на споживання, що є часткою доходу (чиста продукція), що залежить від кінцевих результатів роботи колективу і розподіляється між працівниками відповідно до кількості і якості праці, що затрачена та реального трудового внеску кожного і розміру вкладеного капіталу [3,с.7].

Розмір мінімальної заробітної плати згідно Закону України від 20.10.2009 року № 1646-УІ складає: з 01.01.2010 по 31.03.2010 року - 869 грн.; з 01.04.2010 по 30.06.2010 року - 884 грн.; з 01.07.2010 по 30.09.2010 року - 888 грн.; з 01.10.2010 по 30.11.2010 року - 907 грн.; з 01.12.2010 по 31.12.2010 року - 922 грн.

Заробітна плата виступає як один із основних регуляторів ринку праці. Однак аналізу і оцінці впливу заробітних плат на ринок праці й, передусім, на зайнятість в Україні не приділяється належна увага, що призводить до негативних наслідків - прискореного зростання безробіття, руйнування мотивів і стимулів до праці, зубожіння більшості населення.

На етапі аналізу загального обсягу та динаміки оплати праці оцінюється загальний обсяг фонду оплати праці та аналізується абсолютна і відносна зміна його розміру порівняно з попередніми періодами. Це дає змогу визначити загальну тенденцію зміни обсягу витрат підприємства та оплати праці

персоналу. Складові аналізу формування та використання фонду оплати праці показані на рис. 1.

Рис. 1. Аналіз формування та використання фонду оплати праці

Проведення аналізу складу виплат із стимулювання персоналу дозволяє визначити та оцінити доцільність орієнтації системи матеріального стимулювання підприємства. Високий рівень та зростання питомої ваги основної заробітної плати свідчить про пріоритетність для підприємства таких принципів стимулювання, як гарантованість та стабільність рівня оплати праці. Зростання рівня додаткової заробітної плати є результатом підвищення уваги до зростання ефективності витрат на оплату праці. Зростання розміру інших заохочувальних та компенсаційних виплат визначає орієнтування системи матеріального стимулювання на результати діяльності підприємства, перш за все, отримання прибутку та участь у ньому найманих працівників, посилення уваги до «не грошових» форм заохочення та закріплення персоналу. Більш конкретні висновки дозволяє отримати аналіз форм стимулювання, які використовуються в межах кожного напрямку використання коштів.

Так, аналіз складу основної заробітної плати дозволяє встановити обсяги застосування (ступінь розповсюдження) окремих систем оплати праці (відрядної, погодинної, контрактної та інше). Аналіз складу додаткової заробітної плати дозволяє визначити активність підприємства у використанні окремих інструментів стимулювання продуктивності праці - преміювання, надбавок та доплат, одноразових заохочень тощо; визначити обсяги компенсаційних виплат, що застосовуються для компенсації працівникам особливих умов праці на даному підприємстві; оцінити розміри та визначити можливі причини зростання інших виплат, що включаються до складу додаткової оплати праці (оплата щорічних та додаткових відпусток, збереження заробітної плати в передбачених законодавством випадках тощо).

Аналіз складу інших заохочувальних та компенсаційних виплат дозволяє встановити, яку форму заохочення за рахунок прибутку вважати найбільш дієвою - виплату премій та інших грошових виплат, оплату акцій підприємства або участь в його викупі, надання соціальних та трудових пільг в не грошовій формі тощо. Оцінюючи доцільність вибору підприємства, слід враховувати такі фактори, як: склад персоналу підприємства, рівень основної та додаткової оплати праці, фінансове положення підприємства тощо.

На етапі аналізу рівня та динаміки середньої заробітної плати обчислюється її рівень в цілому по підприємству та по окремих категоріях персоналу, визначаються зміни, які відбуваються в значенні цих показників порівняно з попередніми періодами. Для обґрунтування висновку щодо виконання заробітною платою відтворювальних функцій середня заробітна плата визначається не тільки в грошовому вимірі, а й системою відносних показників: у коефіцієнті перевищення встановленого державою рівня мінімальної заробітної платні, прожиткового мінімуму, неоподаткованого мінімуму заробітної плати. В процесі аналізу також визначається реальна заробітна плата (шляхом коригування фактичної середньої плати на індекс зміни цін на товари та послуги) та аналізується динаміка її зміни. Такі методичні підходи дозволяють дати більш об'єктивний висновок щодо рівня та динаміки середньої заробітної плати. Доцільно також проводити порівняння рівня середньої заробітної плати, що склався на підприємстві, з середньо-галузевим рівнем заробітної плати та рівнем оплати праці на аналогічних підприємствах. Таке порівняння дозволяє визначити достатність витрат на стимулювання персоналу підприємства для забезпечення стабільності трудового колективу та реалізації його економічних інтересів.

Аналіз динаміки фонду оплати праці необхідно доповнити визначенням та кількісною оцінкою основних факторів, що обумовили зміну його розміру. Найважливішими факторами, вплив яких оцінюється кількісно є: зміна чисельності працівників торговельного підприємства; зміна рівня середньої заробітної плати; зміна рівня заробітної плати; вплив інфляційних процесів; зміни в складі персоналу підприємства.

Проведення аналізу складу виплат із стимулювання персоналу дозволяє визначити та оцінити доцільність орієнтації системи матеріального стимулювання підприємства. Високий рівень та зростання питомої ваги основної заробітної плати свідчить про пріоритетність для підприємства таких принципів стимулювання, як гарантованість та стабільність рівня оплати праці. Зростання рівня додаткової заробітної плати є результатом підвищення уваги до зростання ефективності витрат на оплату праці.

Більш конкретні висівки дозволяє отримати аналіз форм стимулювання, які використовуються в межах кожного напрямку використання коштів. Так, аналіз складу основної заробітної плати дозволяє встановити обсяги застосування окремих систем оплати праці (відрядної, погодинної, контрактної та інше). Аналіз складу додаткової заробітної плати дозволяє визначити активність підприємства у використанні окремих інструментів стимулювання продуктивності праці - преміювання, надбавок та доплат, одноразових заохочень тощо; визначити обсяги компенсаційних виплат, що застосовуються для компенсації працівникам особливих умов праці на даному підприємстві; оцінити розміри та визначити можливі причини зростання інших виплат, що включаються до складу додаткової оплати праці.

Аналіз складу інших заохочувальних та компенсаційних виплат дозволяє встановити, яку форму заохочення за рахунок прибутку вважати найбільш дієвою - виплату премій та інших грошових виплат, оплату акцій підприємства або участь в його викупі, надання соціальних та трудових пільг в не грошовій формі тощо. Оцінюючи доцільність вибору підприємства, слід враховувати такі фактори, як: склад персоналу підприємства, рівень основної та додаткової оплати праці, фінансове положення підприємства тощо. Сьогодні українське законодавство приділяє значну увагу питанням організації оплати праці. При цьому заробітна плата визначається як винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Таким чином, заробітна плата була, є і ще тривалий час буде важливим якісним показником економічного господарювання. Суспільством на заробітну плату покладено значні функції щодо розвитку та вдосконалення робочої сили людини - відтворювальну і стимулюючу. Розвиток соціально-трудових відносин багато в чому залежить від рівня оплати праці, удосконалення цих відносин, політика грошових доходів населення повинні грунтуватися на реальній вартості праці, щоб усунути існуючі, сьогодні, диспропорції на споживчому ринку, і в мотиваціях до праці.

Література

1. Конституція України (основний закон). Прийнята ВР України 28.06.1996р.

2. Колот A.M., Мотивація, стимулювання й оцінка персоналу. Навчальний посібник. - Київ: КНЕУ, -2008. - 224 с.

3. Про оплату праці. Закон України //BBP №17-1995р.