Економічні науки/9. Економіка промисловості

Запорожець Т.В.

Національний гірничий університет, Україна

Проблеми оновлення основних фондів на промислових підприємствах України

Стабілізація національної економіки і забезпечення її стійкого зростання потребують удосконалення управління фінансами суб’єктів господарювання. Досягнення прибутковості вітчизняних промислових підприємств неможливе без упровадження інноваційних технологій, оновлення існуючих основних фондів, що вимагає масштабного залучення ними додаткового капіталу. Питання формування та ефективного використання основних фондів стають основою фінансової стратегії будь-якого підприємства.

Знос основних фондів на підприємствах більшості видів економічної діяльності в Україні у 2008 році досяг критичного рівня (276,56 млрд. грн., або 67,3% від загального обсягу основних фондів по промисловості). Знос технологічного устаткування, машин і механізмів, за офіційними даними складає: гірнодобувна промисловість-45,9%, оброблювальна- 55,3%, енергетика-57,9%, будівництво-55,8%. [3]

Внаслідок несприятливого стану парку устаткування є неможливим зростання економічних и соціальних показників розвитку країни, зниження технологічних та екологічних ризиків, підвищення конкурентноспроможності вітчизняної продукції, спостерігається збільшення енергомісткості і матеріаломісткості виробництва, заглиблення соціальних проблем.

Суттєвий вплив здійснює технічний стан основних фондів на ефективність екнономічної діяльності промислових підприємств.(рис.1)

Рис.1. Співставлення темпів росту індексів зносу основних фондів та рентабельності операційної діяльності промислових підприємств України[2]

Як свідчить проведене дослідження, динаміка індексів зносу основних фондів та показників рентабельності операційної діяльності знаходяться у зворотній залежності, тобто значне підвищення зносу основних фондів сприяє тенденції зниження рентабельності.

В структурі активів промислових підприємств спостерігається зниження частки основних фондів від 55% у 2004 р. до 51% у 2008 р., що свідчить про зменшення обсягу інвестування в основні фонди. [4]

В цілому по Україні, об'єм інвестицій для відновлення згашених основних фондів складає, по різних оцінках, від $90 млрд. до $106 млрд., при цьому від $36,8 млрд. до $48 млрд. повинне бути направлене в різні галузі промисловості( порядка $19,4 млрд. в оброблювальну, $10,5 млрд.-в енергетичну, і $5,5 млрд. дол.-в добувну галузі). Критичний об'єм інвестицій оцінюється на рівні $16 млрд.

Одним із інструментів вирішення проблеми оновлення морально та технічно застарілого устаткування промислових підприємств в період економічних потрясінь та низької платоспроможності є фінансовий лізинг. Він дозволяє орендареві гнучко вирішувати свої виробничі завдання через тимчасове використання, а не придбання особливо дорогої, з найбільшим ризиком морального старіння техніки, обладнання та машин. Лізинг відкриває доступ до найпередовішої техніки і дає можливість розв'язати протиріччя між необхідністю використання такої техніки та її моральним старінням.

З ціллю стимулювання інтенсивного оновлення засобів виробництва і подолання морального зносу технічних засобів доцільно користуватись досвідом таких економічно розвинених країн, як США, Великобританії, Німеччини, Франції, Японії, Іспанії, які використовують амортизаційне законодавство, що передбачає прискорені норми амортизації обладнання.

В США для стимулювання розвитку активної частини основних фондів використовується податковий інвестиційний кредит, який вираховується із суми обчисленого податку на прибуток та йде на придбання нових машин та устаткування. Інвестиційна знижка скорочує податкові платежі на 19,5-49,7%, але держава виправдано йде на таке скорочення. У Швеції використовується державна система податкових пільг на інвестиційні резерви, що передбачає резервування інвестиційних коштів у розмірі 40% комерційних доходів, які не підлягають оподаткуванню.[1]

Таким чином, за сучасних обставин кризи відтворення вітчизняної економіки підкреслюється необхідність посилення впливу держави на створення сприятливого інвестиційного клімату, який би активізував надходження інвестицій в основні фонди промислових підприємств.

Литература:

1. Черваньов Д.М., Нейкова Л.І. Менеджмент інноваційно-інвестиційного розвитку підприємств України.-К.:Т-во «Знання», КОО, 1999- 514 с.

2. Статистичний щорічник України за 2008 рік / Держкомстат України. – К.: Техніка , 2009.

3. Офіційний сайт Міністерства промислової політики України // [Електронний ресурс]/ Спосіб доступу: http://industry.kmu.gov.ua

4. Офіційний сайт Державного комітету статистики України // [Електронний ресурс]/ Спосіб доступу: www.ukrstat.gov.ua