Економічні науки /14 Економічна теорія

Сапріянчук О.П. Науковий керівник: Кравчук І.П.

Буковинська державна фінансова академія

Конкуренція як економічна категорія

Проблема конкуренції в економічній науці не є новою. Науковці різних країн дослідили такі питання, як поняття конкуренції, форми та методи конкурентної боротьби, механізм конкуренції тощо. Але, поза сумнівом, дослідження конкуренції є актуальним і сьогодні. Це пояснюється тим, що для країн із розвинутою економікою конкурентне середовище є обов’язковою умовою і сутнісною рисою існування.

На сучасному етапі конкуренція є важливим та дієвим механізмом, який забезпечує високу ефективність, пропорційність та динамічність ринкових відносин як у галузі виробництва, так і реалізації товарів чи послуг. Конкуренція – економічне змагання виробників однакових видів продукції на ринку за залучення більшої кількості покупців та одержання максимального доходу в короткостроковому або довгострокових періодах.

Мінливі конкурентні умови потребують від підприємств вчасного відповідного реагування на зміни, що відбулися. Конкуренція є визначальним фактором впорядкування цін, стимулом інноваційних процесів (запровадження у виробництво нових винаходів та технологій). Вона сприяє витісненню з виробництва неефективних підприємств, раціональному використанні ресурсів, запобігає диктатури виробниками по відношенню до споживача.

Вагомий внесок у дослідження сутності та проявів конкуренції зробили такі зарубіжні вчені, як М. Портер, Ф. Хаєк, Й.Шумпетер, які розробили фундаментальні положення теорії економічної конкуренції. Проблеми конкуренції також досліджували такі українські та російські фахівці як: Г.Азоєв, Р.Грецький [3], П. Пуцентейло [4], Ю.Хвесик [5], Ю.Юданов та інші.

Метою даної статті є дослідження сутності та форм конкуренції, які є в Україні та її вплив на підприємства та споживачів.

У кожній ринковій економіці існує небезпека того, що учасники конкурентної боротьби спробують ухилитися від обов’язкових норм і ризику, пов’язаних з вільною конкуренцією, вдаючись, наприклад, до змови при ціні чи до імітації товарних знаків. Тому держава повинна видавати нормативні документи, які регламентують правила конкурентної боротьби. Наприклад, в Україні діє Закон України «Про захист економічної конкуренції», який визначає правові засади підтримки й захисту економічної конкуренції, обмеження монополізму в господарській діяльності та спрямований на забезпечення ефективного функціонування економіки держави [2, с.6].

У процесі конкурентної боротьби учасники переслідують однакові цілі – максимізація прибутку за рахунок завоювання переваг споживачів. Однак способи й шляхи досягнення цієї загальної мети різні. Тому в конкурентній боротьбі перемагає той, хто раніше від інших домігся певних конкурентних переваг і захопив стійкий сегмент ринку. Але завоювання переваг – це тільки початок, набагато складніше втриматися на ринку, зберігаючи свої первісні позиції [4, с.123].

В економічній літературі виділяють такі форми конкуренції як:

- досконала, при такій формі конкуренції ринок складається з великої кількості конкурентів, кожен з них суттєво не може вплинути на ціну, оскільки його частка на ринку не значна. До даної форми конкуренції відносять таку модель ринку, як чиста конкуренція.

- недосконала - це така ситуація на ринку, коли конкурент може впливати на ціну. До неї відносять такі моделі ринків : монополістична конкуренція, олігополія, монополія

В Україні існують обидві форми конкуренції і усі моделі ринків, проте Антимонопольний Комітет України бореться з тим, щоб ціни у монополістів, були економічно обґрунтованими. Також у Господарському кодексі України визначено, що антимонопольна конкурентна політика держави – це політика, яка спрямована на створення оптимального конкурентного середовища діяльності суб’єктів господарювання, забезпечення їх взаємодії на умовах запобігання проявам дискримінації одних суб’єктів іншими, насамперед у сфері монопольного ціноутворення та за рахунок зниження якості продукції, послуг, сприяння зростанню ефективної соціально орієнтовної економіки [1,с.12].

Конкуренцію потрібно розглядати як багатогранну категорію. По-перше, конкуренція – це різновид соціального регулятора, що визначає поводження різних суб’єктів. У цій якості конкуренція виконує регулюючі функції, формує економічні і суспільні пропорції, впливає на поводження людей. Особливо це чітко видно в економіці, зокрема на прикладі регулювання цін. Саме конкуренція (а не адміністративне встановлення) у більшості випадків є найбільшим природним і в силу цього ефективним регулятором цін на ринку.

По-друге, передумовою для конкуренції служить свобода економічної діяльності (воля договору, воля конкуренції, воля підприємництва), гарантована Конституцією України.

По-третє, конкуренція є передумовою реалізації прав споживачів (наприклад, права на вибір товарів (робіт, послуг) чи на одержання інформації). Відсутність конкуренції на ринку фактично перетворює багато з цих прав на фікцію чи істотно їх обмежує. Поводження споживачів вважається важливим елементом конкурентної боротьби. Не випадково в законодавстві ряду різних країн споживач розглядається як учасник процесу конкуренції [5,с.56].

Отже, можна зробити висновок, що конкуренція відіграє важливу роль для підприємств та споживачів. На жаль, в Україні конкуренція проявляється в тому, що не завжди для лідерства на ринку підприємство використовує нецінові методи, а здебільшого виробник переслідує мету зменшити ціну, при цьому скорочує певні витрати, що впливають на якість продукції, а споживачі купляють товар як за найменшою ціною не думаючи про якість товарів. Також проблемою є те, що певні підприємства є конкурентоспроможними на вітчизняному ринку, але на світовому ринку вони не займають високі позиції, тому для того, щоб вийти на світовий ринок товарів і послуг потрібно покращувати якість продукції та рекламу.

Реклама як інструмент нецінової конкуренції дієва та ефективна: формує ринок та ідентифікує товар певного суб’єкта господарювання, збільшує інформованість покупців,спонукає споживачів до купівлі товару. Проблемою є те, що довгий час на вітчизняному ринку переважало використання класичного інструменту конкурентної боротьби – зниження ціни, а можливості нецінової конкуренції, зокрема реклами були обмеженими. Багато керівників підприємств в Україні недооцінюють важливість реклами для бізнесу, дехто з них вважає, що витрачені гроші на рекламу – «гроші викинуті на вітер». Водночас розвинуті країни витрачають величезні суми грошей на рекламу, які їм потім повертаються у вигляді куплених товарів чи послуг.

Для того, щоб конкуренція в Україні набула розвитку необхідно:

1. збільшити вплив нецінових методів конкурентної боротьби;

2. розвинути малий та середній бізнес, за допомогою якого можна збільшити рівень конкурентної боротьби між суб’єктами господарювання та знизити ціну та покращити рівень обслуговування для споживачів;

3. створення споживачами різних організацій по дослідженню якості продукції та наданню рекомендацій виробникам по покращенню продукції чи послуг;

4. потрібно застосовувати інтелектуальні здобутки для розвитку підприємств та для лідерства на ринку.

Конкуренція є насамперед змагальною взаємодією суб’єктів господарювання, яка супроводжується процвітанням одних і занепадом та банкрутством інших.

Література:

1. Господарський кодекс України: станом на 1 лютого 2010/ Верховна Рада України. – К.:ПАЛИВОДА А.В., 2010. – 192 с. – Кодекси України

2. Закон України Про захист економічної конкуренції: Закон Украни від 11.01.2001 р. №2210 – III // Від Верховної Ради. - 2001. - №12. - С.64.

3. Грецький Р. Теоретичні підходи до визначення природи та сутності конкуренції / Р.Грецький // Формування ринкових відносин в Україні. - 2007. - №12. - С. 35-38.

4. Пуцентейло П. Конкуренція як економічна категорія / П. Пуцентейло // Економіка АПК. - 2007. - №4. - С.122-126.

5. Хвесик Ю. Сутність конкуренції та фактори впливу на стан ринкового конкурентного середовища / Ю. Хвесик // Інвестиції:практика та досвід. - 2009. - №4. - С. 53-56.