Економічні науки / 15. Державне регулювання економіки

Ярова Ю. Ю.

Науковий керівник Даценко Г. В.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна

Значення державного фінансового контролю в забезпеченні економічної ефективності

На сьогодні більшість фахівців і науковців визнають самостійність існування такої форми економічного контролю, як фінансова. У першу чергу фінансовий контроль асоціюється зі сферою державного управління, оскільки саме використання бюджетних кошті знаходиться в зоні пильної уваги державних органів контролю та громадських організацій. Способи та напрями використання приватних грошових коштів контролюються переважно самими їх власниками, тому фінансовий контроль у реальному секторі економіки розглядається як галузь економічної науки. Поки що з багатьох теоретичних питань державного фінансового контролю відсутня методологічна єдність, а це негативно впливає на практику його організації.

Метою дослідження є обґрунтування місця державного фінансового контролю в забезпеченні функціонування фінансового механізму економіки – контролю державних і громадських органів за дотриманням державними підприємствами, установами, організаціями фінансово-господарського законодавства при формуванні бюджетів і використанні бюджетних коштів.

Опрацюванням теорії державного фінансового контролю займалися українські вчені-економісти М. Чумаченко, С. Голов, М. Пушкар С. Петренко, М. Лучко, О. Десятник. Крім того, пошуком шляхів розв’язання проблем, які існують у діючій системі державного фінансового контролю, переймалися економісти-практики: І. Стефанюк, Н. Рубан, О. Байбекова, М. Бариніна-Закірова та ін.

Трансформаційні процеси в українському суспільстві зумовлюють необхідність вирішення важливого завдання - вдосконалення організаційного забезпечення ефективності фінансового контролю діяльності органів державного управління. Це вимагає переосмислення ролі держави у здійсненні фінансового контролю взагалі і органів державного управління зокрема, концепції зовнішнього та внутрішнього фінансового контролю, взаємозв’язків структурних елементів державного контролю як цілісної системи [1].

Під економічної ефективністю розуміють співвідношення між використаними ресурсами та досягнутими результатами. Ефективність використання бюджетних коштів є результатом зусиль по виконанню постановлених завдань, але найбільшою мірою вона залежить саме від управління видатками, яке відіграє визначальну роль у бюджетному процесі.

В основу виміру ефективності використання бюджетних коштів покладено обсяги коштів, необхідних для виконання державними установами своїх функцій з управління підвладними об’єктами. З точки зору забезпечення ефективності видатків досягнуті результати повинні задовольняти вимоги споживачів громадських послуг.

Одним із найважливіших чинників успішного управління бюджетними ресурсами є здійснення загальної оцінки фінансового стану місцевого бюджету, що за своїм змістом відображає підсумки фінансової діяльності виконавчих органів влади. Оцінка фінансового стану бюджету є неодмінним елементом бюджетного процесу на його завершальній стадії при підвищенні підсумків виконання бюджету.

Результати діяльності з управління бюджетними ресурсами цікавлять не тільки представників органів влади, а також місцеве населення, платників податків та інвесторів, тому що така оцінка є індикатором розвитку місцевого бюджету.

У ході оцінки виконання бюджету здійснюється аналіз бюджетних зобов’язань і вивчається структура його активів і пасивів на поточну дату. Знання показників поточного та попереднього стану бюджету дозволяє здійснити загальну оцінку перспектив розвитку теорії, виявити його потенціальну фінансову спроможність і можливі фінансові ризики. Така оцінка є основою для кращого розуміння поточної фінансової ситуації, показником ступеня ефективності управління бюджетними ресурсами та індикатором інвестиційної привабливості для потенційних інвесторів (кредиторів).

Достатньо вживаним критерієм класифікації державного фінансового контролю є методи контролю, тобто конкретні способи і прийоми виконання контрольних функцій, до яких належать: аудит, обстеження, моніторинг, ревізія.

Аудит є різновидом державного фінансового контролю і полягає в перевірці та аналізі фінансового стану щодо законного та ефективного використання державних чи комунальних коштів і майна, інших активів держави, правильності ведення бухгалтерського обліку і достовірності фінансової звітності, функціонування системи внутрішнього контролю [2].

Обстеження – ознайомлення на місці з окремими ділянками фінансової роботи. У ході обстеження зіставляються фактичні показники з нормативними [2].

Фінансовий моніторинг – це проведення постійного контролю за фінансовим станом господарського суб’єкта [2].

Ревізія – повне, глибоке і всебічне обстеження фінансової діяльності господарського суб’єкта з метою перевірки її законності, доцільності й ефективності [3].

Державний фінансовий контроль є важливим елементом управлінської діяльності, організаційного керівництва, однією із форм втілення в життя прийнятих державними органами рішень. Основними завданнями фінансового контролю є такі: перевірка виконання фінансових зобов’язань органами самоврядування, організаціями, підприємствами, установами і громадянами, перед державою; перевірка правильності використання державними, муніципальними підприємствами, установами, організаціями коштів державного бюджету, які перебувають в їхньому господарському віданні або оперативному управлінні; перевірка дотримання правил здійснення фінансових операцій, розрахунків і зберігання коштів юридичними особами; виявлення внутрішніх резервів, підвищення рентабельності виробництва й ефективного використання коштів; ліквідація і попередження порушень фінансової дисципліни.

Отже, нині змінюються призначення, процедури, а в деяких галузях і масштаби виконання управлінсько-контрольної функції, проте її значення для держави в цілому не зменшується. Крім того, потреба в державному регулюванні й контролі підсилюється економічними умовами, наявність низки нерозв’язаних проблем, що перешкоджають створенню міцної фінансової системи: низькою платіжною дисципліною, невиправданим наданням пільг, недотриманням вимог законодавства щодо цільового використання бюджетних коштів тощо. Аналіз впливу фінансового контролю на ефективність організації економіки, уточнення узагальнень змісту державного фінансового контролю як фінансово-економічної категорії науки "державне управління", оцінка контрольних функцій, які здійснюються різними контролюючими органами у державі, дають змогу зробити висновок, що в Україні давно назріла потреба в розробленні нормативно-правової бази регулювання фінансово-контрольної діяльності держави.

Література:

1. Рибачук В. Л. Удосконалення організаційного забезпечення ефективності фінансового контролю діяльності органів державного управління // Фінансовий контроль. – 2008. - № 4. – С. 15-22.

2. Панасовська С. Г. Роль державного фінансового контролю в забезпеченні економічної ефективності // Фінанси. – 2009. - №3. – С. 19-23.

3. Діденко С. О. Економічна роль державного фінансового контролю // Запитання економіки. – 2008. – №9. – С. 17-24.