Економічні науки/15.Державне регулювання економіки

Татарчук М.І., ас. Даценко Г.В.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна

Основні проблеми господарського контролю в Україні та шляхи їх подолання

Господарський контроль відіграє важливу роль у забезпеченні функціонування економіки будь-якої країни. Він є складною та багаторівневою системою, яка розвивається згідно з основними принципами функціонування економічних систем.

У сучасних умовах господарювання контроль визначається як постійно діюча, науково обґрунтована і добре продумана система активного спостереження і перевірки процесів виробництва, розподілу, обміну і виробничого споживання [1, c.22]. Актуальність теми обумовлена набуттям господарським контролем особливого значення – регулятивної ролі по відношенню до економічних процесів на всіх рівнях господарювання.

Темпи розвитку сучасної економіки не відповідають можливостям контролюючих органів пристосуватися до відповідних змін через виникаючі проблеми в окремих видах господарського контролю, недосконалість систем контролю на різних рівнях тощо. Метою написання статті є потреба в перегляді багатьох теоретичних та практичних положень, що зумовлює проведення ґрунтовних досліджень і розробку рекомендацій щодо поліпшення організації господарського контролю в Україні.

Державному господарському контролю характерні такі проблеми, як недосконалість організаційної структури контролю, відсутність єдиної концепції контролю, недотримання принципу гласності контролю, відсутність єдиної інформаційної та методологічної бази контролю, недосконалість нормативно-правового забезпечення діяльності суб’єктів контролю [1, c.24]. Вирішенню цих проблем можуть сприяти такі заходи, як створення єдиної інформаційної бази даних про господарські правопорушення з метою ефективної координації органів держаного контролю, удосконалення правової бази, передбачення функціональних обов’язків й механізмів взаємодії різних суб’єктів контролю, розроблення єдиного плану заходів, що зробить більш ефективним процес контролювання і дасть змогу уникнути дублювання заходів, посилення механізми регулювання аудиторської діяльності з метою недопущення шахрайства аудиторських фірм.

У внутрішньогосподарському контролі виявляються такі проблеми: неоднозначність визначення елементів контролю, різноплановість показників економічної ефективності контролю, які наводяться в існуючих методиках, відсутність зовнішнього нормативного регулювання питань функціонування системи контролю, що потребує стандартизації його на підприємстві тощо. Для підвищення ефективності системи внутрішньогосподарського контролю потрібно запровадити стандартизацію діяльності органів внутрішньо-господарського контролю для недопущення дублювання функцій бухгалтерського обліку та контролю, забезпечити незалежність контролю на підприємстві, розробити методики оцінки ефективності внутрішньо-господарського контролю на підприємствах різних форм власності [ 3, c.120].

Аудиторський контроль характеризується недостатньою об’єктивністю аудиторських висновків та проблемою незалежності аудиторів. Подоланню цих проблем може сприяти ротація аудиторських фірм для корпорацій із метою об’єктивності аудиторських висновків та перехід від адміністративного механізму регулювання аудиту до економічного.

Суспільному контролю притаманні наступні недоліки: слабкість інституцій громадського суспільства, відсутність громадської експертизи проектів нормативно-правових актів, концепцій і програм із питань господарського контролю [2, c.237]. Виправити такі проблеми можливо за допомогою залучення засобів масової інформації до проблем господарського контролю, створенням громадської експертної ради при органах виконавчої влади, які діють у сфері господарського контролю, а також проведенням громадських експертиз проектів нормативно-правових актів і програм із питань господарського контролю.

Виходячи із недоліків, що були перелічені стає можливим виділення спільних проблем, які потребують розв’язання в межах удосконалення господарського контролю загалом, зокрема: проблема стандартизації, зумовлена схожістю стандартів контролю, процедур їх створення, оновлення і використання для всіх видів господарського контролю (за винятком суспільного), проблема оцінки якості системи контролю і створення методичних рекомендацій щодо оцінки ефективності систем контролю, проблема реальної можливості змови між органами контролю і підприємствами для будь-якого виду контролю, проблема підвищення рівня незалежності та об'єктивності контролю.

Розв’язання зазначених проблем сприятиме подальшому вдосконаленню національної системи господарського контролю. Внаслідок чого підвищиться ефективність господарської діяльності економічних суб’єктів, у тому числі за рахунок ефективної організації систем внутрішньогосподарського контролю. Також відбудеться удосконалення законодавчих актів, які регламентують організацію державного і регулюють діяльність внутрішньогосподарського контролю та зовнішнього аудиту. Це у свою чергу посприяє встановленню правопорядку та прозорості процесів розвитку і контролю господарської діяльності в Україні, а також зростанню довіри суспільства до органів державного контролю.

Література:

1. Виговська Н. Г. Господарський, фінансово-господарський та економічний контроль // Статистика України. – 2008. – № 4. – С. 21–26.

2. Максимова В.Ф. Господарський контроль в соціально орієнтованій економіці // Актуальні проблеми економіки. – 2008. – № 4. – С. 235–241.

3. Петрук О. М., Виговська Н. Г. Модернізація системи господарського контролю в Україні // Фінанси України. – 2009. – № 8. – С. 118–124.