Коваль Л.В. Васалатій Н.С.
Вінницький національний аграрний
університет
РИЗИКИ ЕКСПОРТНОГО
ПОТЕНЦІАЛУ В УКРАЇНІ
На сучасному етапі розвитку
новітніх технологій збільшується конкурентоспроможність підприємств та більш
висока якість їхньої продукції. Але запроваджуючи новітні технології
підприємство у перші роки несе значні втрати, які згодом перекриються доходами.Тому
важливим є питання розгляду ризиків експорту в аграрному секторі.
Стан експортного агропродовольчого
потенціалу регіонів потребує глибокого наукового осмислення та здійснення практичних кроків на шляху його зростання. Цій
проблемі присвячені творчі пошуки багатьох
науковців. Серед них праці А. Скрипника, Т. Зінчук, Р.П.Мудрак, В.І. Іртиш.
Проте складність проблеми зумовлює
необхідність проведення подальших досліджень на шляху до її розв'язання.
При дослідженні ризиків
експортного потенціалу доцільно більш детально приділити увагу впливу
фінансової кризи на експорт в сільському господарстві.
Експорт - вивіз за кордон товарів, послуг і капіталу для реалізації на
зовнішніх ринках. Розрізняють:
· експорт товарів, тобто
вивіз матеріальних благ, надання іноземному партнерові послуг виробничого
характеру або споживчого призначення;
· експорт капіталу, тобто
вкладення капіталу за межами даної країни (будівництво і експлуатація
відповідних підприємств і об'єктів) з метою одержання більше високої норми
прибутку. [4]
Одна із специфічних рис міжнародних розрахунків – це відсутність
загальноприйнятого для всіх країн платіжного засобу. Національна валюта не завжди
може бути законним платіжним засобом в інших країнах, тому використовується
девізи – платіжні засоби в іноземній валюті, представлені різноманітними
кредитними знаряддями міжнародних розрахунків, до яких входять векселі, чеки,
перекази, платіжні доручення тощо. [2]
Застосування різних видів валютних розрахунків сприяє швидкому розрахунку,
а особливо при зміні курсової різниці зменшенню валютних ризиків. При
розрахунку іноземною валютою залучають банк, який слугує кореспондентом при
здійсненні платіжного доручення. Такий розрахунок можна навести схематично.
(рис. 1)
Рис. 1.
Залучення банку – кореспондента при здійсненні платіжного доручення
На операції експорту та реекспорту впливають певні фактори, тобто існує
залежність від ризиків аграрного сектору.
Звичайно,
що серед причин, що впливають на ризики аграрного сектору, є
ті, що визначають ризики української економіки в цілому. До таких ризиків у
першу чергу слід віднести: політичні ризики втрати
відсутності заповзятливості влади; корупційні ризики, що
створюють нерівні можливості для розвитку бізнесу, податкові ризики —
можливості змін податкового законодавства у напрямку зростання
податкового навантаження; курсові ризики, що суттєво впливають
на ЗЕД країни тощо.[1]
Здійснення
експортних операцій пов’язане з певними ризиками. Часто імпортеру доводиться
пропонувати широкі гарантії своєї здатності виконувати фінансові зобов’язання
перед експортером, а експортеру вкрай важливо знати, що імпортер зможе їх
виконати, тобто здійснити платіж. [2]
На основі
досліджень різними вченими експорту була сформована світова класифікація
аграрних ризиків.
Загальновизнана
у світі класифікація аграрних ризиків:
1)ризик
урожайності, що відображає непередбачений і
негативний вплив погодних умов на урожайність.
2)ціновий
ризик. Ціни на продукцію аграрного сектору мають значний рівень
волатильності, тому цілком можливо, що очікуваний рівень цін, що забезпечує
рентабельність виробництва даної культури, не буде
зафіксованим в очікуваний термін.
3)фінансовий
ризик, що визначається непередбаченою зміною умов кредитування
аграрного сектору. [1]
Експорт
доцільний тоді, коли виробництво більше споживання. У зв’язку з прямою залежністю
експортних операцій від ризиків в аграрній сфері, необхідна постійна підтримка
держави в даній сфері.
Характеризуючи аграрні ризики
потрібно зазначити, що оскільки ризик урожайності залежить від зміни
температури та вологості, то для зменшення цього ризику потрібно зменшити
сплату урожайності фіксованого обсягу.
Щодо цінового ризику, то його
зменшення здійснюється за допомогою укладання різноманітних контрактів. На
сучасному етапі розвитку економіки на першому місті стає курсовий ризик, який
тісно взаємодіє із національною валютою.
Отже, на сучасному етапі розвитку
економіки в Україні, вітчизняний експортер зобов’язаний акцентувати свою увагу
на фінансові ризики. І тому для їх подолання експортер змушений консультуватись
з банківськими фахівцями з питань законодавства та шляхів подолання ризиків.
Список
використаної літератури
1.
А. Скрипник, Т.Зінчук Експортний потенціал та ризики аграрного сектору
України // Економіст. - №11. – 2009. – С.16 – 20.
2.
В.Курищук Державна фінансова підтримка експортної діяльності в Україні //
Економіст. - № 6. – 2009. – С.38 – 41.
3.
В. Баранова Реекспорт і реімпорт: міф чи реальність? // Податкове
планування. - №8(70). – 2006. – С.71 – 73.
4.
http://uk.wikipedia.org/wiki/Експорт