Фаюра Наталя Дмитрівна, к.е.н., доцент

Горобець Тетяна Павлівна, студентка магістратури

Вінницький національний аграрний університет

ДІЯЛЬНІСТЬ СЕП В УКРАЇНІ В 2009-2010 РОКАХ І ПЕРСПЕКТИВИ ЇЇ РОЗВИТКУ

Вступ. Важлива роль своєчасного здійснення грошових платежів у забезпеченні функціонування економіки кожної країни обумовлює необхідність створення спеціальних платіжних систем, спроможних надати всім економічним агентам (фізичним та юридичним особам) можливість виконати свої платіжні зобов’язання.

Постановка проблеми: Встановлення в межах платіжної системи для всіх її учасників визначених законом норм та правил поведінки ставить їх у рівні умови, захищає інтереси кожного з них. Тому створення високоефективної, дієвої та надійної платіжної системи є одним із ключових економічних завдань держави.

Аналіз останніх досліджень і публікацій: Питанням створення і розвитку системи електронних платежів в Україні присвятили свої праці такі вітчизняні вчені-економісти., А.Береза, Івахненков С., Завгородній В., Титоренко Г., Малкова О., Політюк Л., Рибченко М.Ф.

Виклад основного матеріалу. Платіжна система в широкому розумінні — це сукупність визначених законом платіжних інструментів, норм, правил, а також механізмів та процедур їх застосування всіма суб’єктами грошового обороту.

СЕП забезпечує здійснення розрахунків у межах України між банками як за дорученнями клієнтів банків, так і за зобов’язаннями банків. Здійснення банком початкових платежів у файловому режимі є обов’язковим, а у режимі реального часу – за його вибором.

За станом на 1 січня 2010 року учасниками СЕП були 1315 установ, із них: 181 - банки України; 1070 - філії банків України; 28 - органи Державного  казначейства України; 36 - установи  Національного банку України[4; 168].

Учасники системи, враховуючи свої потреби, самостійно вирішують працювати їм за незалежним чи консолідованим кореспондентським рахунком. Так за станом на 1 січня 2010 року за незалежним кореспондентським  рахунком  працювали 119 банків (включаючи Національний банк України), що складало 65 % від загальної кількості банків – юридичних осіб, які є учасниками системи. Решта банків, а саме 63 комерційних банки, що складало 34,5 % від загальної кількості банків – юридичних осіб, які є учасниками системи, за станом на 1 січня 2010 року працювали за консолідованим кореспондентським рахунком.

На сьогодні виникла деяка суперечність між формою організації роботи СЕП та її апаратно-технічним забезпеченням, в якому комп’ютерна техніка і спеціалізовані апаратні засоби захисту інформації СЕП вже відпрацювали свій ресурс. Все це обумовило потребу оновлення програмно-апаратної бази, і втілення СЕП нового покоління – СЕП-2.

Слід наголосити, що у зв’язку з введенням у промислову експлуатацію СЕП-2 було зменшено кількість моделей обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку, а саме, вилучено 1, 2, 5 та 6 моделі. Сьогодні існують 3, 4, 7, 8 моделі. Основною перевагою роботи з використанням моделей консолідованого кореспондентського рахунку є можливість концентрації і управління ресурсами банку з розгалуженою системою філіалів в головному банкух[3;343].

Модель №3 «Консолідований кореспондентський рахунок комерційного банку без відкриття технічних рахунків філіям». Це – одна єдина модель, яка передбачає використання внутрішньої платіжної системи (ВПС) головним банком. Модель №4 «Консолідований кореспондентський рахунок з відкриттям технічних рахунків філіям». Модель №7 «Консолідований кореспондентський рахунок комерційного банку з відкриттям технічних рахунків філіям. Модель №8 «Консолідований кореспондентський рахунок комерційного банку». Впровадження 8 моделі в існуючій СЕП було викликано тим, що для банка з дуже великим обсягом платежів потрібно було розподілити обслуговування його філій між різними АРМ-2, забезпечивши при цьому механізми керування філіями з боку головного банка.

Розподіл учасників системи за моделями обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку був такий  (рис.1): за 3 моделлю працювали 48 банки; за 4 моделлю працювали 10 банків; за 7 моделлю працювали 5 банків. За єдиним казначейським рахунком (8 модель) працювало Державне казначейство України, на долю якого припадає 0,5 % від загальної кількості юридичних осіб, які є учасниками системи та 14,7 % від суми здійснених початкових платежів у 2009 році.

Рис.1. Розподіл учасників СЕП, що працювали за моделями обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку та незалежним кореспондентським рахунком за станом на 01.01.2010

За 2009 рік послугами СЕП у режимі реального часу скористалися 514 установ (39 % від загальної кількості учасників СЕП), з яких 32 учасники виконували платежі в цьому режимі, а саме 20 банків та 11 філій банків і Національний банк України з його установами.

За 2009 рік учасниками системи виконано 313310 тисяч початкових платежів та електронних розрахункових повідомлень на суму 6168083 млн. грн., що відповідно на 10 % та 23 % менше ніж за 2008 рік, із них: початкові платежі в файловому режимі – 310976 тис. шт.; початкові платежі в режимі реального часу – 246 тис. шт.; електронні розрахункові повідомлення - 2088 тис. шт[4;169].

Переважну більшість  початкових платежів, а саме 91 %  від загальної їх кількості, становили платежі, виконані банківськими установами. У розрізі груп банків згідно з групуванням банків за розміром регулятивного капіталу, кількість та сума початкових платежів, здійснених у СЕП банками I групи є найбільшою у загальному обсязі платежів, виконаних банками, і становить 69 % та 58 % відповідно (таблиця 1).

У порівнянні з 2008 роком кількість початкових платежів та електронних розрахункових повідомлень, виконаних через СЕП у файловому режимі, зменшилась на 10 %, за сумою – на 25 %. У режимі реального часу кількість початкових платежів та електронних розрахункових повідомлень зменшилась на 62,5 %, проте збільшилась за сумою на 17,6 % [6].

Таблиця 1.

Обсяг початкових платежів, виконаних банками через СЕП Національного банку України за 2009 рік

Групи банків	Кількість банків у групі	2009 рік
		кількість початкових платежів,(тис.шт)	% від "Усього"	сума початкових платежів (млн.грн.)	% від "Усього"
Банки I групи	18	193 120	69	2 806 125	58
Банки IІ групи	20	34 901	12	970 382	20
Банки IІІ групи	24	23 970	8	435 832	9
Банки IV групи	124	31 443	11	654 060	13
Разом	186	283 434	100	4 866 399	100

За 2009 рік кількість початкових платежів за сумою платежу до 1000 грн. склала 220760 тис. шт., або 71 % від загальної кількості платежів (таблиця 2).

Середньодобові показники роботи СЕП: - у 2009 році в середньому за день оброблялося 1248 тисяч початкових платежів та електронних розрахункових повідомлень на суму 24574 млн. грн., у тому числі середньодобова завантаженість становила: файловому режимі за кількістю - 1247 тисяч початкових платежів та електронних розрахункових повідомлень, за сумою - 22709 млн. грн., що відповідно менше на 10 % по кількісті та на 25 % по сумі, ніж у 2008 році; у режимі реального часу за кількістю одна тисяча початкових платежів та електронних розрахункових повідомлень, за сумою - 1865 млн. грн., що у 2 рази менше по кількості та на 18 % більше по сумі, ніж у минулому році; - середньоденний залишок коштів на рахунках учасників системи становив 21,45 млрд. гривень.

Станом на 30.03.2010 статистичні дані по НСМЕП Є наступними: кількість банків-членів НСМЕП - 57; емітовано карток – 2719322шт. ; встановлено терміналів – 5764шт ; обороти за 29.03.2010 становлять – 80038185 грн; наростаючі обороти НСМЕП – 104706562594грн; міжбанківські наростаючі обороти – 4479171940грн [5].

Висновки: У нашій країні ще недостатньо розвинена система замовлення і оплати товарів та послуг за допомогою Системи електронних платежів. Однак проведення реформації системи електронних платежів та поява СЕП нового покоління привела до змін, що мають велике практичне значення: централізація банківських ресурсів з одночасним підвищенням ролі головних банків при формуванні ресурсної бази та виконанні кредитно-інвестиційних операцій; делегування регіональним управлінням НБУ наглядових та довідково-консультаційних функцій; скорочення та спрощення документообігу та збільшення обсягів платежів у режимі реального часу.

Список використаної літератури:

1. « Про платіжні системи та переказ коштів в Україні » Закон України від 05.04.2001 року за № 2346 — III (із змінами і доповненнями)

2. Інструкція про міжбанківський переказ коштів в Україні в національній валюті, затверджена постановою Правління Національного банку України від 16.08.2006 № 320

3. Політюк Л.Г, Малкова, О.І., Особливості системи електронних платежів нового покоління в Україні // Науково-технічний збірник Східноукраїнського національний університету ім. В.Даля. – 2009 – №77. - 342-344.

4. Рибченко М.Ф. Оптимізація системи безготівкових розрахунків// Держава і регіони. Серія: Економіка і підприємництво. – 2009. - №2. – С.167-172

5. uk.wikipedia.org

6. www.bank.gov.ua