Бережний В.М., Кравчук Ю.Б., Криворучко О.В.

Харківський національний автомобільно-дорожній університет

Конкурентне середовище на ринку праці

Анотація. В даній статті проведено дослідження конкурентного середовища на ринку праці, чинників що на нього впливають, визначено перспективи розвитку.

Постановка проблеми у загальному вигляді і її зв'язок з важливими науковими та практичними завданнями. Важливою умовою формування й функціонування ринку праці є відповідність працівника вимогам робочого місця, а запропонованого місця – інтересам працівника [3].

Посилення глобалізаційних тенденцій розвитку світової економіки обумовлює можливість отримання країнами стійких конкурентних переваг за умов суттєвого підвищення ролі інноваційної складової економічного розвитку. Поступова трансформація розвитку науки та сучасних технологій інформатизації суспільства у вирішальний фактор економічного зростання передбачає необхідність формування нового типу працівника – конкурентоспроможного, мотивованого до інтелектуально-професійного зростання та здатного обслуговувати новітнє технологічне устаткування. Саме підготовка та використання конкурентоспроможної робочої сили, здатної розробляти, впроваджувати та обслуговувати інноваційно-орієнтовані технології, ефективно працювати в умовах загострення конкуренції, дозволить країні реалізувати існуючі конкурентні переваги.

Аналіз останніх досліджень і публікацій, у яких започатковано вирішення проблеми. Проблемам розвитку конкурентних відносин у сфері праці приділяється достатньо уваги з боку провідних зарубіжних та вітчизняних науковців. Зокрема, вагомим є внесок таких вітчизняних вчених як Богині Д.П., Грішнової О.А., Кравченко І.С., Краснова Ю.М., Лібанової Е.М., Петрової І.Л., Петюха В.М., Семикіної М.В., Цимбала О.І. та закордонних вчених, як М.Портер, Г.Стендінг, І. Бушмаріна, М. Бухалкова, Р. Капелюшникова. Однак деякі аспекти розвитку конкуренції, пов’язані зі специфікою формування конкурентного середовища на ринку праці, дотепер залишаються недостатньо дослідженими.

Виклад основного матеріалу. Чинники формування конкурентного середовища на ринку праці на мікро-, мезо-, макрорівні та мегарівні обумовлюють інтенсивність та ефективність цього процесу. Класифікувати ці чинники доцільно з визначенням їх пріоритетності, що передбачає виділення чинників ендогенного та екзогенного впливу залежно від характеру їх впливу на конкурентне середовище, мають бути згруповані у макроекономічний, регуляторний та інституційний блоки, а екзогенні чинники, пов’язані із впливом зовнішнього середовища, можуть бути виділені у зовнішньо-кон’юнктурний блок [1, 2].

Визначальне значення макроекономічного впливу на формування конкурентного середовища на ринку праці обумовлене пріоритетом у формуванні попиту на виробничі ресурси обсягів робочої сили. Рівень технічного забезпечення і технологічного розвитку сфери виробництва та сфери надання послуг виступає економічним підґрунтям для формування вимог до конкурентоспроможності робочої сили, і тому значною мірою визначає характер розвитку конкурентних відносин на ринку праці.

Саме підвищення техноємності застосовуваних технологій, активізація капіталоутворення та впровадження інновацій, поряд з іншими чинниками, має створити фундамент для забезпечення стійкого економічного зростання та поліпшення стану загального конкурентного середовища в економіці.

На виконання Указу Президента України щодо вдосконалення системи управління у сфері інноваційної діяльності та оцінки наявного технологічного потенціалу виробництва конкурентоспроможної високотехнологічної продукції та послуг, ДП «Державний інститут комплексних техніко-економічних досліджень» Мінпромполітики України спільно з фахівцями Міністерства промислової політики України та за участю Держкомстату було розроблено Методику ідентифікації українських високотехнологічних промислових підприємств. Державним комітетом статистики України було проведено статистичне спостереження юридичних осіб усіх організаційно-правових форм господарювання, які виконували роботи в галузі переробної промисловості (незалежно від основного виду діяльності), кількість яких становила 7639 підприємств (форма №1-технологія). Згідно з даними спостереження, основний фактор, що перешкоджав провадженню передових технологій, — обмеженість фінансування, про що зазначили 44% підприємств. Майже в однаковій мірі заважали впроваджувати передові промислові технології такі фактори як низькокваліфікований персонал (3,4%), неспроможність керівників різного рівня оцінити нові технології (4,9%), організаційні та правові проблеми (5,2%) та відсутність науково-технічної підтримки з боку інших організацій (4,2%) [4].

Не менш важливим економічним підґрунтям формування конкурентного середовища є регуляторний вплив держави, що здійснюється за різними напрямками, а саме, політика зайнятості, соціальна, гендерна, фіскальна, науково-освітня політика, в рамках яких застосовуються важелі прямого чи опосередкованого впливу на розвиток внутрішнього ринку праці. Але цей вплив позначається на умовах та інтенсивності конкуренції робочої сили, і на її конкурентоспроможності.

Щодо заходів державної політики зайнятості необхідно зазначити, що вони можуть як стимулювати ринкову конкуренцію, так і не здійснювати значного впливу на неї. Проте в цілому достатньо високий рівень зайнятості населення є ознакою того, що посиленої конкурентної боротьби за робочі місця немає, адже значна частина населення працевлаштована. Це свідчить що конкурентне середовище на ринку праці не агресивне, сприятливе для задоволення пропозиції навіть з боку представників таких «конкуренто вразливих» категорій робочої сили, як молодь, пенсіонери, люди з особливими потребами.

Значущі наслідки для розвитку конкурентного середовища на ринку праці має реалізація відповідних заходів соціальної політики держави. Адже переважним мотивом пошуків певними категоріями населення є недостатня величина соціальних трансфертів.

Вихід осіб, які отримують соціальну допомогу по безробіттю, на ринок праці і відповідне посилення ринкової конкуренції безпосередньо залежить від достатності величини цієї допомоги (з погляду задоволення мінімальних споживчих потреб). Незначний розмір соціальної допомоги по безробіттю (порівняно з прожитковим мінімумом) стимулює пошуки роботи офіційно зареєстрованими безробітними, а істотний – веде до виникнення явища „соціального утриманства”.

Зважаючи на те, що середній розмір допомоги по безробіттю дотепер залишається незначним (у грудні 2009 р. - 655,56 грн., що дорівнює 88,1% законодавчо визначеного розміру мінімальної заробітної плати (744 грн.)), можна зробити висновок про відсутність дієвої мотивації до реєстрації у Державному центрі зайнятості з метою отримання доходу протягом достатньо тривалого проміжку часу [4].

Вагомий вплив на гостроту конкуренції за вакантні робочі місця справляє відповідність рівнів оплати праці та забезпечення гідних життєвих стандартів. Проте, слід врахувати, що у більшості трансформаційних економік, а також у фазі кризи (сучасна світова економічна криза), величина прожиткового мінімуму не відповідає фактичному рівню необхідних потреб працездатної людини, є значно нижчою за нього, оскільки має бютжетно обумовлений, а не економічно обьективний характер. Проблематичність визначення величини прожиткового мінімуму ускладнює вибір адекватних показників ефекту реалізації соціальної політику уряду, що істотно впливає на процес формування конкретного середовища на ринку праці країни.

Вагомий внесок у розвиток конкурентного середовища на внутрішньому ринку праці держава вносить шляхом проведення відповідної науково-освітньої політики. Особливої актуальності державне регулювання в сфері освіти та науки набуває у контексті переходу багатьох країн до концепції формування економіки знань. Здобуття високого освітнього рівня, постійне удосконалення професійних навичок, накопичення творчого потенціалу – це основні компоненти створення людського капіталу та зростання конкурентоспроможності робочої сили в сучасних ринкових умовах.

Дія зовнішньо-кон’юнктурного чинника впливу на формування конкурентного середовища проявляється через взаємодію з ринками праці інших країн, міграційні процеси, оскільки притік іноземної робочої сили на внутрішній ринок посилює інтенсивність конкуренції на ньому, тоді як відплив вітчизняних працівників за кордон знижує її.

Висновки. На поточний момент основним результатом формування конкурентного середовища вітчизняного ринку праці під дією перелічених чинників стало посилення його агресивності, тобто загострення конкуренції між претендентами на вакантні робочі місця. Стрімко підвищуються вимоги роботодавців щодо конкурентоспроможності найманих працівників. Загострення конкуренції на ринку праці для кожного найманого працівника зрештою означає, що його конкурентна позиція на ринку праці стала більш вразливою, і її збереження та зміцнення мотивує до постійного підвищення власної конкурентоспроможності.

Література:

1. Лісогор Л. Конкурентність ринку праці: механізми реалізації: Монографія. – К.: ДУ „Інститут економіки та прогнозування ” НАН України. – 2005. - 168 с.

2. Лісогор Л.С. Чинники формування конкурентного середовища на ринку праці // Демографія та соціальна економіка. – 2008. – № 2(10). – с. 104-114.

3. Мотивація праці в ринковій економіці: проблеми теорії і практики: Монографія / Богиня Д.П., Долгова Л.І., Куліков Г.Т. та ін. – К.: Ін-т економіки НАН України, 1997.

4. http://ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2008/ibd/obstej.htm