Економічні
науки/Економіка промисловості
Магістрант Ковальов О. М., к.т.н. Лобоцька Л.Л
Одеська національна академія харчових технологій
Стан та перспективи експорту продукції
кондитерської промисловості України
Експортний
потенціал країни є однією з найважливіших складових її конкурентоспроможності
[1]. Індикаторами високого рівня конкурентоспро-можності країни вважають високі
показники ВНП та ВВП, національного доходу, відсутність бюджетного дефіциту,
позитивне сальдо зовнішньо-економічного торговельного балансу, дієвість
фінансово-кредитних важелів [2]. Висовка конкурентоспроможність країни
забезпечує їй місце для вступу до економічно розвинених співтовариств.
Дослідження,
проведені Т. Мельник [3], показали, що за рівнем ВВП на одну особу, експорту та
імпорту Україна наближається до 5-го
і 6-го (з семи) кластерів. Ці кластери
об’єднують 137 країн світу, які формують 24 % світового ВВП і де
проживає 81 % населення. Автор показує, що Україна може переміститися у вищі
кластери, якщо в структурі її експорту буде переважати готова продукція,
особливо таких груп товарів, компаративні перваги яких мають тенденціїї до
зростання. До них, зокрема, відноситься продукція кондитерської промисловості.
Кондитерська
галузь України є конкурентоздатною на внутрішньому ринку, вона посилює свої
позиції і на зовнішніх ринках. Але
розвиток кондитерської промисловості у період трансформації економіки проходить
у складних умовах. Рівень виробництва у 1111 тис. т у 1990 р. підприємства
галузі змогли перевищити лише у 2008 р., табл. 1, [4,5].
З
табл. 1 слідує, що за останні роки спостерігається стабільне зростання об’ємів
виробництва. Розвиток кондитерської промисловоств забезпечується
Таблиця
1. Динаміка обсягів виробництва кондитерської продукції в Україні, тис.т
|
Рік |
1990 |
1995 |
2000 |
2002 |
2003 |
2004 |
2005 |
2006 |
2007 |
2008 |
|
Випуск |
1111 |
314 |
667 |
756,5 |
843,6 |
939,8 |
998,7 |
1011,2 |
1084,4 |
1115,6 |
завдяки впровадженню нових
технологій, сучасного технологічного обладнання, автоматизації виробництва,
прогресивних методів управління. За даними Держкомстату України, інвестиції в
розвиток підприємств кондитерської промисловості складають щорічно більше 200
млн.грн., всі підприємства галузі є приватними, де активно залучаєтьс капітал
нерезидентів.
У
2008 р. виробництво кондитерської продукції в Україні здійснювали 28
спеціалізованих підприємств, питома вага яких складає приблизно 60 %, і біля
800 малих і середніх підприємств місцевої харчової промисловості. Лідерами у
виробництві є: ДП „Кондитерська корпорація „Рошен” (21,4%), ЗАТ „АВК” (8,4 %), ЗАТ „ВО КОНТІ” (12,8 %),
корпорація „Бісквіт-шоколад” (5,5 %), ВАТ „Полтавакондитер” (4,6 %). Асортимент кондитерських виробів охоплює 20
груп солодощів. Споживання кондитерських виробів на душу населення у 2008 р.
склало 17,4 кг на рік при нормі 15,4 кг. Тому
внутрішній ринок забезпечується цією продукцією повністю.
У
2009 кризовому році більшість підприємств
знизили обсяги виробництва. За статистичними даними об'єднання Укркондитер, загальний
обсяг випуску продукції на
спеціалізованих підприємствах знизився з 669,6 тис. т у 2008 р. до 640,1 тис. т (або на 4,4 %) у 2009 р.
Найбільше
скорочення випуску спостерігалося у Львові (на 22,5%), Полтаві (на 26,4 %). Але
в Одесі випуск збільшився на 5,5 %, Винниці – на 27,4%, Харківській кондитерській
фабриці – на 11,4 %. Це свідчить про значні резерви у кондитерській
промисловості.
Падіння
обсягів виробництва у 2009 р. зумовлено перш за все кризовими явищами в
економіці, що призвело до зниження купівельної спроможності населення. Суттєво
негативну роль зіграло і різке підвищення цін на цукор – у 1,8 рази - порівняно
з 2008 р., що зумовлено зменшенням загального виробництва цукру – на 25,4
% як за рахунок скорочення площі
збирання – на 15,3 %, так і зменшення
урожайності – на 11,96 %.
У
2008 р. експорт кондитерської продукціїї становив 368,3 тис. т (33 %) на суму
802,5 млн. дол. США. Експорт здійснено до 46 країн світу, у тому числі до ЄС –
12,5 тис. т (3,39 %) , 137,3 тис. т (37,3 %) – до РФ . Значні експортні
поставки мали місце до Казахстану – 20,4 %.
Далі ідуть Азербайджан – 7,7 %, Грузія – 6,1 %, Молдова – 5,2 %.
У
2009 р. експорт кондитерських виробів з цукру, включаючи білий шоколад без
вмісту какао, становив 88,88 тис. т на суму 128,08 млн. дол. США. Основними
імпортерами продукції у кількісному вимірі були: РФ – 24,53 %, Казахстан –
17,72 %, Азербайджан – 12,06 % . В цілому на країни СНД припадає 80,68 % от загальних обсягів
експорту, на країни Європи – відповідно 7,29 % Азії – 11,48 %. Отже,
перспективними ринками збуту цієї продукції є Російська Федерація, Казахстан,
Азербайджан, країни Азії.
Для
укріплення експортних позицій України у кондитерської промисловості необхідно сворити і підтримувати сприятливі
економічні умови для її підприємств. Аналіз цінової стратегії підприємств
галузі показав, що ціни на продукцію зростають перш за все за рахунок зростання
цін на основну сировину – цукор, какао-боби.
Якщо на другий вид сировини
країна має обмежений вплив, то виробництво цукру у достатній кількості і за
реальними цінами – можливо. Але слід
підкреслити, що підприємства знаходять можливість не підвищувати значно ціни на
свою продукцію, проводячи велику роботу до пристосування виробництва до плинних
умов ринку. За рахунок оптимізації виробничої програми, широкого асортименту,
гнучкої цінової політики на окремі види вироб, зниження витрат на допоміжні
операції тощо підприємство може досягати високих фінансових результатів при
забезпеченні попиту населення на продукцію.
Значних
фінансових результатів можна також досягнути шляхом розширення експорту.
Незважаючи на фінансову кризу, підприємства-лідери у 2009 р. покращили свої
показники господарчої діяльності. Так, Корпорація „Бісквіт-Шоколад” збільшила
обсяг виробництва на 4 % - до 59,5 тис. т, у вартісному виразі це становило 683,4
млн. грн. На 2 % фабрика збільшила
експорт, він становив 19,2 тис.т. Основний приріст було досягнуто за рахунок
шоколадних виробів, цукерок, карамелі [5].
Отже,
зусиллями самих підприємств кондитерської галузі, а також за умов ефективної
державної політики можна забезпечити зростання ВВП, зокрема за рахунок експорту продукції. Державна
протекціоністська політика повинна проводитися перш за все у цукровій
промисловості – від вирощування сировини до отримання готової продукції. Для
забезпечення постійного оновлення технічної бази підприємств потрібно
знижуватки податки на імпортоване обладнання, якщо країна не має аналогічних
зразків. Треба посилити зовнішньо-економічну діяльність у країнах світу для
отримання замовлень на продукцію, навіть ставити задачу побудови дочірніх
підприємств в країнах-імпортерах по випуску готової продукції, а також по
вирощуванню сировини для себе. Прикладом може слугувати рішення Корпорація
„Рошен”
побудувати кондитерську фабрику у
м. Ліпецьку РФ.
Література
1. Фатхутдінов Р.А., Осовська Г.В. Управління
конкурентоздатністю організації: Підручник. - К.: "Кондор", 2009. -
470 с.
2. Гетьман О.О., Шаповал В.М. Економічна
діагностика: Навчальний посібник для ВНЗ. - Київ, Центр навчальної літератури,
2007. - 307 с.
3. Мельник Т. Експортні стратегії України:
позиціонування у глобалізованому торговельному просторі //Економіст. – 2009.- №
12. С. 56-59