Хижняк Т.В.

Науковий керівник - Новодворська В.В.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

Вдосконалення аналізу витрат комерційного банку

Фінансова стабільність комерційного банку в сучасних умовах світової економічної кризи є питанням його виживання, оскільки банкрутство в умовах ринку виступає вірогідним результатом його діяльності нарівні з іншими можливостями. Для визначення надійності комерційного банку одне із основних мість займає ефективний аналіз виртат банку.

Багато авторів розглядали питання аналізу витрат банківських установ серед них такі як: Кужельний М.В., Васюренко О.В., Гагаріна С.А., Кіндрацька Л.М., Чумаченко М. Г., Бутинець Ф. Ф., Мороз А. М. та багато інших. Проте, цілий ряд питань, що потребують нагального вирішення залишаються поза увагою.

Тому дана публікація присвячена розгляду аналізу витрат комерційного банку. Метою аналізу є оцінка поточного стану витрат банку і розробка рекомендацій та шляхів оптимізації їх обсягу і структури.

Завдання аналізу витрат визначаються його метою і місцем у системі управління діяльністю банку. Основними завданнями аналізу витрат комерційного банку є:
- оцінка виконання кошторису витрат;
- аналіз структури витрат;
- аналіз динаміки витрат в цілому, за складом та структурою;
- оцінка впливу факторів на утворення витрат в цілому та за видами витрат;
- аналіз рівня витрат комерційного банку;
- визначення тенденцій зміни абсолютного обсягу, структури і рівня витрат за тривалий період;
- оцінка співвідношення витрат та доходів комерційного банку і визначення прибутку (збитку) комерційного банку до оподаткування (2).
Метод економічного аналізу – це спосіб системного, комплексного вивчення, вимірювання і узагальнення впливу окремих факторів на зміну заданих парамертів і динаміку фінансово-господарського розвитку, який передбачає обробку спеціальними прийомами показників плану, звітності та інших джерел інформації.
Ознаки методу (ідентифікація, вимірювання і узагальнення) проявляються у конкретних методах. Тому методика є сукупністю конкретних, багаторазово вживаних прийомів, способів і засобів, які використовуються у процесі аналізу в попереньо заданій послідовності для досягнення поставленої мети.

Оскільки витрати - це зменшення економічної вигоди у звітний період у формі відпливу або використання активів, виникнення заборгованості, що веде до зменшення власного капіталу і не є розподіленням між акціонерами (1). Тому сьогодні актуальним є розроблення методів оцінки, зіставлення та відбору даних, що характеризують результативність діяльності банку, отриманих із різних джерел. Для інформаційного забезпечення аналізу витрат можна використовувати всі види нормативної, облікової, директивної, фінансової, статистичної, довідкової та методичної інформації. Проте базовою інформацією для фінансового аналізу є дані:

- звіту про фінансові результати, який відображає величину витратних статей, згрупованих за їх характером та основними напрямами;

- балансу (з примітками), який розкриває наявність та напрями розміщення фінансових ресурсів банку на даний момент часу;

- фінансового плану комерційного банку щодо очікуваних витрат періоду, який аналізується.

Доцільно використовувати для аналізу витрат такі відносні показники, як: коефіцієнти розподілу, що визначають, яку частину від групи абсолютних показників становить той чи інший абсолютний показник фінансового стану; коефіцієнти кореляції, які визначають відношення між різними по суті абсолютними показниками фінансового стану або їх лінійними комбінаціями, що мають різну економічну значимість. Сукупність таких прийомів аналізу дає змогу здійснити кількісне та якісне оцінювання витрат банку.

При аналізі витрат банку, на початку необхідно розрахувати загальну суму витрат банку, отриману їм за визначений період, із поділом її на види збитків, що зявилися від проведення різних видів банківських операцій. Це дозволяє визначити збиткові види діяльності банку виходячи з питомої ваги визначених статей витрат у їхній загальній сумі.
Валові витрати можна розділити на процентні та непроцентні.
  Процентні витрати включають:
- відсотки сплачені по депозитах підприємств;
- відсотки сплачені по депозитах населення;
- відсотки сплачені по міжбанківських кредитах і депозитах;
- відсотки сплачені по залишках на розрахункових рахунках клієнтів.
  Непроцентні витрати включають:
- комісійні (по послугах і кореспондентським відношенням);
- витрати по операціях із цінними паперами;
- витрати по операціях на валютному ринку;
- заробітна плата й інші витрати (нарахування на фонд оплати праці і премії); 
- інші операційні й адміністративні витрати.
  Витрати банку на утримання і експлуатацію будинків і устаткування, оплату персоналу і соціальні заходи носять відносно постійний характер. Їхня питома вага в загальній сумі витрат банків, як правило, дуже значна. Зріст операційних витрат не тільки відбиває несприятливий стан конюктури ринку, на якому банки залучають ресурси, але і може свідчити про погіршення керування активно-пасивними операціями.
 У ході виконання аналізу витрат банку необхідно не тільки проаналізувати в динаміці абсолютні і відносні розміри витрат ( у цілому і по групах витрат), але і виділити основні причини, що вплинули на їхній рівень із тим, щоб прийняти необхідні управлінські рішення, які б дозволили знизити витрати банку, що, у свою чергу, буде сприяти поліпшенню структури ресурсної бази, тобто збільшенню частки розрахункових рахунків і інших депозитних рахунків клієнтів і скороченню частки дорогих депозитних інструментів (наприклад: міжбанківських кредитів), і оптимальному скороченню непроцентних витрат.

Періодичне проведення аналізу банківської діяльності є обов’язковою умовою успішної комерційної діяльності банківскої установи. Результати аналізу слугують необхідним інформаційним джерелом для працівників та клієнтів банку. За допомогою цих даних приймаються управлінські рішення щодо регулювання витрат банківської установи.

Аналіз витрат комерційного банку передбачає врахування специфічних умов, пов’язаних з місцем, яке посідають банки в ринковій системі взаємовідносин. Методики, що застосовуються зарубіжними банками, не можуть повною мірою відповідати вимогам аналізу витрат українських банків, оскільки умови їх функціонування суттєво відрізняються. Для української банківської системи характерні нестабільність, високий рівень інфляції та ризику, що суттєво впливає на використання фінансових інструментів, політичну та загальну соціально-економічну ситуацію. У зв’язку з цим особливого значення набуває попередня діагностика негативних тенденцій у діяльності банків.

Таким чином, основними завданнями сучасного аналізу витрат є всебічне вивчення фінансово-господарської діяльності банків, використання системного підходу до різних видів аналізу та виявлення резервів підвищення ефективності їх роботи. Метою такого аналізу є підвищення ефективності управлінського процесу, який направлений на зростання ринкової вартості банківської установи.

Список використаних джерел

1. Васюренко О.В. Облік і аудит у банках: Навчальний посібник, 2-е вид., перероб. і допов. – К.: Знання, 2008. – 623 с.

2. Гагаріна С.А., Нетребчук Л.О. Облік та аналіз діяльності комерційного банку: Навч. посіб.- К.: КНТЕУ, 2003.-308 с.