Ковальська
Е. К.
Наук.
кер. – Заєць К. Д.
Буковинська державна фінансова
академія, Україна, м. Чернівці
Проблеми зайнятості населення в Україні
Перехід
України до ринкових відносин загострив проблеми зайнятості населення та
відтворення трудового потенціалу. Світова фінансова криза, згортання
виробництва, фінансова й матеріальна заборгованість, проблеми в реалізації
продукції – усе це спричинило масові звільнення працівників. Лави безробітних
почали поповнювати люди, які ще донедавна вважали своє трудове становище міцним
і стабільним. Сьогодні в Україні спостерігається неповна зайнятість і приховане
безробіття на тлі подальшого зниження продуктивності праці.
Сучасний стан
розвитку економіки ставить підвищені вимоги до якості робочої сили, її конкурентоспроможності.
І в результаті ми маємо: інтенсифікацію виробництва, трансформацію професій,
впровадження у виробництво нових засобів, матеріалів, інноваційних технологій,
підвищення вимог до професійних якостей працівника, рівня його знань та
навичок. Поряд з цим спостерігається і збільшення професійно-кваліфікаційного
дисбалансу, зниження цінності та престижності професійної освіти,
перенасиченість ринку праці спеціалістами з вищою освітою та дефіцит робітничих
кадрів. Так, на одного випускника робітничої професії припадає два випускника з
вищою освітою.
Значна
кількість вітчизняних та зарубіжних вчених приділяли свою увагу дослідженню
проблеми зайнятості населення та відтворення робочого потенціалу.
Зокрема
Єлейно І. В. у своїх наукових дослідженнях окреслювала політику зайнятості у
перехідні економічній системі України [1], Терехов І. О. визначив основні
аспекти державного регулювання зайнятості в Україні [2].
Незважаючи на
велику кількість наукових праць
вітчизняних авторів щодо проблеми зайнятості населення в Україні, необхідно
зауважити, що існує доцільність розгляду даного питання і в майбутньому.
Розвиток
сучасної української економіки вимагає оперативної й адекватної адаптації
працівників до ринку праці, особливо у випадках втрати ними місця роботи і
професійної перепідготовки. Протиріччя між потребами ринку праці і фактичним
рівнем професійної підготовки фахівців, їх недостатня кваліфікація та
непристосованість до вимог професійної діяльності в ринкових умовах обумовлюють
виникнення і зростання безробіття серед працездатного населення [4].
Кількість
незайнятих громадян, які перебували на обліку в державній службі зайнятості,
зросла з 542,8 тис. осіб на 1 січня до 545,6 тис. осіб на 1 лютого 2010р. Впродовж січня 2010р.
за допомогою в працевлаштуванні до цієї установи звернулося 89,2 тис.
незайнятих громадян (у січні 2009р. – 157,5 тис. осіб).
Найвищий
рівень зареєстрованого безробіття спостерігався у Полтавській області (3,5%), а
найнижчий – у м. Києві (0,3%) [5].
Жорсткі
вимоги сучасних роботодавців передбачають наявність у працівників здатності
виробляти конкурентоспроможну продукцію. Ринкова економіка вимагає, щоб кожен
працівник володів «базовими компетенціями», тобто наскрізними знаннями і
вміннями, потрібними для роботи у будь-яких підрозділах різних галузей
виробництва. Належний рівень виробничої культури, корпоративна солідарність,
єдність у зусиллях, спрямованих на забезпечення конкурентоспроможної продукції
– ось ті якості, якими має володіти сьогоднішній фахівець [4].
Тому найбільша
потреба підприємств була у кваліфікованих робітниках з інструментом (17,3% від
загальної кількості вільних робочих місць на кінець грудня 2009р.), працівниках
найпростіших професій у сфері торгівлі, послуг, промисловості, будівництва та
транспорту (15,3%) і робітниках з обслуговування, експлуатації та контролювання
за роботою технологічного устаткування, складання устаткування та машин (11,6%)
[5].
Проте, не всі
працездатні безробітні здатні швидко адаптуватися до нових умов професійної
діяльності і це, звичайно, сприяє втраті роботи, а відтак і збільшення
кількості безробітних.
Однак з
початку осені в Україні стала зростати кількість робочих місць і, за даними
президента рекрутингового порталу SuperJob Олексія Захарова, в
2010-му році це число виросте ще більш ніж на 20%.
Нарощують
обсяги виробництва і відкривають нові виробництва з набором штату промислові
підприємства, що спеціалізуються на виробництві продуктів харчування.
Нову роботу в
2010-му році забезпечать і замовлення, пов'язані з будівництвом об'єктів для
проведення Євро-2012. Крім цього, поступово оживає будівництво торгових
центрів, куди девелоперські компанії в 2010-му році будуть активно вкладати
гроші й залучати нових співробітників — зварників, монтажників, бетонників,
інженерів-будівельників.
Також
збільшиться й кількість заявок на банківські професії. У 2010-му активно будуть
підшукуватися кризові менеджери, фахівці по роботі з позичальниками
(проблемними кредитами). Також активно шукатимуть бухгалтерів, фінансових
аналітиків, комерційних директорів.
До 70% всіх
вакансій в 2010-му році складатимуть фахівці в торгівлі. Потреба в них буде
вищою, ніж в 2009-му, на 20%. Однак такі фахівці будуть потрібні в торгові
центри широкого продажу споживчих товарів, а не в автофірми чи компанії по
збуту побутової техніки. Саме останні не матимуть потреби в нових кадрах —
криза там буде тривати [3].
Але за
сприяння державної служби зайнятості у січні 2010р. було працевлаштовано 29,5
тис. осіб, що менше на 15,1%, ніж у грудні 2009р., та на 25%, ніж у січні
2009р. Серед працевлаштованих незайнятих осіб жінки становили 50,7%, а молодь у
віці до 35 років – 54,1%. Відповідно, рівень працевлаштування відповідних груп
незайнятих громадян у січні 2010 році порівняно з груднем 2009р. скоротився на
0,6 відсоткового пункта і становив 4,7%. Скорочення зазначеного показника за
вказаний період спостерігалося у більшості регіонів країни.
У 2009р.
кожний п’ятий незайнятий був працевлаштований на підприємства сільського
господарства, мисливства та лісового господарства, переробної промисловості, а
також торгівлі та ремонту автомобілів, побутових виробів і предметів особистого
вжитку. Разом з тим, порівняно з 2008р., спостерігалось зниження обсягів
працевлаштування незайнятого населення (на 35,2%, або на 381,4 тис. осіб),
зокрема на підприємствах торгівлі та ремонту автомобілів, побутових виробів і
предметів особистого вжитку – на 103,0 тис. осіб, переробної промисловості – на
95,9 тис. осіб, у сільському господарстві, мисливстві та лісовому господарстві
– на 50,7 тис. осіб [5].
Отже, активна
політика, яку проводив уряд через розширення сфери застосування праці шляхом
створення робочих місць, заходи зі сприяння розвитку підприємництва, а також
будівництво нових об’єктів для проведення на території України Євро-2012,
забезпечить значну частину незайнятого населення у 2010 році новими робочими
місцями.
Список використаної літератури
1. Єлейко
Ірина Василівна. Політика зайнятості у перехідній економічній системі України:
Дис. канд. екон. наук: 08.01.01 / Львівський національний ун-т ім. І.Франка. -
Л., 2002. - 194арк. - Бібліогр.: арк. 176-188.
2. Терехов Ігор Олександрович. Державне
регулювання зайнятості в Україні : дис... канд. наук з держ. управління:
25.00.02 / Гуманітарний ун-т "Запорізький ін-т держ. та муніципального
управління". — Запоріжжя, 2007. — 190арк. — Бібліогр.: арк. 171-184.
3.
Зайнятість: випробувана кризою// Урядовий кур’єр – 2010. №14 (26 січня). – с.
6.
4. www.dcz.gov.ua – Державна служба
зайнятості.
5. www.ukrstat.gov.ua – Держкомстат України.