Студентка 5-го курсу 5-ї групи ф-ту “Економіки та права”

Фенько А. І.

Харківський національний економічний університет

Визначення конкурентоспроможності підприємства на основі комплексного аналізу

Конкуренція є найважливішим елементом ринкової економіки, який забезпечує її ефективне функціонування. В даний період склалися такі умови ринкових відносин, при яких відбувається загострення конкуренції товаровиробників, скорочення життєвого циклу товарів та часті зміни в уподобаннях споживачів. Саме тому підприємства мають виготовляти те, що продається, а не продавати те, що виготовляється.

Метою даної статті є дослідження методики визначення конкурентоспроможності хлібобулочних виробів.

Питання конкурентоспроможності продукції є досить важливим для кожного підприємства-товаровиробника. Саме тому воно потребує комплексного аналізу, оскільки застосування однієї методики не дає повного результату. Тобто не можна зробити однозначний висновок відносно конкурентоспроможності того чи іншого підприємства. Методами оцінки конкурентоспроможності займалися такі вчені, як М. Портер, Ф. Котлер, І. Ансофф, Ю. Б. Іванов. Проте ними не було застосовано декілька методів для одного й того ж підприємства.

Товар є головним елементом комплексу маркетингу, від якого значною мірою залежить успіх ринкової діяльності підприємства. Можна скільки завгодно удосконалювати інші елементи маркетингового комплексу (ціна, розповсюдження, просування), але без головного елементу – ефективного у споживанні і виробництві товару – усі зусилля будуть марними. Якщо товар не відповідає запитам споживачів або програє за своїми характеристиками товарам конкурентів, сподіватися на успіх практично нереально. В основі ринкового успіху відомих товарних марок, лежать високоякісні товари, які в межах одного рівня цін є кращими за товари конкурентів, оскільки забезпечують більший ступінь задоволення потреб споживачів.

Здатність товару забезпечувати більший (принаймні, не гірший), ніж інші товари, ступінь задоволення потреб і запитів споживачів визначається поняттям конкурентоспроможність [1].

Конкурентоспроможність продукції є одним з головних чинників, який визначає успіх ринкової діяльності товаровиробників та характеризує не тільки власне товар (виріб чи послугу), а й ступінь відповідності його характеристик і властивостей, передпродажного та післяпродажного сервісу потребам і запитам певних (цільових) груп споживачів у певний проміжок часу.

Кожен товаровиробник слідкує за конкурентоспроможністю своєї продукції. Для оцінки конкурентоспроможності товару можуть бути використані різні показники та існують різні підходи до оцінки конкурентоспроможності товару. Етапи однієї з методик [1], представлені в такій послідовності та застосовані щодо ВАТ «Охтирський хлібокомбінат»: збирання та аналіз інформації про споживачів; вибір оцінних показників конкурентоспроможності з огляду на специфіку товару і споживацьких запитів; визначення вагомості оцінних показників; оцінка кожного з товарів конкурентів за окремими показниками.

Відносну оцінку конкурентоспроможності за окремими показниками визначають за формулою:

(1)

якщо більше значення показника свідчить про вищу конкурентоспроможність,

(2)

якщо менше значення показника свідчить про вищу конкурентоспроможність,

де, – значення i-го показника j-го товару;

– найбільше і найменше зі значень і-го показника з усіх порівнюваних товарів відповідно [2].

Оскільки головною сировиною для виготовлення хліба є борошно, то якість та конкурентоспроможність даної продукції в більшості залежить від нього. Тому для розрахунку відносної оцінки конкурентоспроможності хлібобулочних виробів були використані такі характеристики борошна як вологість, білість, клейковина, число падінь в секунду (борошно пшеничне); зольність, вологість, число падінь в секунду (борошно житнє).

Відносна оцінка за вище перерахованими показниками показала, що борошно використовуване на ВАТ «Охтирський хлібокомбінат» є більш конкурентоспроможним аніж борошно підприємства-конкурента. Відповідно вона дорівнює 1,05; 1,08; 0,98; 1,01 (борошно пшеничне) та 1,01; 1,08; 1,02 (борошно житнє).

Далі виконується комплексна оцінка за всіма показниками: окремо за технічними характеристиками, окремо – за економічними усіх товарів-конкурентів:

(3)

(4)

де та – відносні одиничні оцінки відповідно і-го технічного та і-го економічного показників;

та – їх вагомості [1].

Для визначення комплексної оцінки конкурентоспроможності продукції були застосовані такі показники, як витрати на одиницю продукції та становить для підприємства, що аналізується 1,17 та для підприємства-конкурента 1,12; собівартість (1,8; 1,71), рентабельність одиниці продукції (1,05; 1,05), ціна (1,6; 1,26), трудомісткість одиниці продукції (0,99; 1,2), прибутковість одиниці продукції (1,76; 1,4) – економічні. Показники стандартизації і уніфікації (1,6; 1,71), показники технологічності (1,05; 1,2), ергономічні (1,12; 0,75), естетичні показники (1,62; 1,33), показники стабільності характеристик товару при регламентованому періоді зберігання (1,6; 1,36), показники призначення товару (0,88; 0,9) – технічні.

Інтегральна оцінка конкурентоспроможності кожного з товарів за технічними і економічними характеристиками виконується за формулою:

(5)

Інтегральна оцінка за показниками дорівнює:

1) ВАТ «Охтирський хлібокомбінат»: 1,79; 1,89; 1,18; 1,79; 1,58; 1,55.

2) ТОВ «Охтирка хліб»: 2; 2,05; 0,79; 1,68; 1,63; 1,26.

Комплексна оцінка конкурентоспроможності продукції показала, що в розрізі економічних показників на ВАТ «Охтирський хлібокомбінат» показник трудомісткості одиниці продукції нижчий в порівнянні з ТОВ «Охтирка хліб». Проте за рахунок кращих показників ціни та собівартості продукції підприємство має змогу отримати більший прибуток на одиницю продукції і можливо за рахунок цього зменшити навантаження працівників.

Аналізуючи технічні показники можна зробити висновок, що ВАТ «Охтирський хлібокомбінат» та ТОВ «Охтирка хліб» мають майже однакові технічні можливості, тобто дані показники знаходяться на одному рівні.

До недоліків даного підходу відносять те, що він є більш ефективним для великої кількості показників.

Розглянутий підхід можна використовувати для ранжування показників конкурентоспроможності з метою вибору найбільш пріоритетних серед них.

Проте виконавши оцінку конкурентоспроможності лише одним методом неможливо зробити однозначного висновку, тому по відношенню до даного підприємства був застосований метод конкурентної карти [3].

Основними даними для визначення особливостей розвитку конкурентної ситуації, встановлення ступеню домінування підприємства на ринку, виділення найближчих конкурентів, установлення відносної позиції підприємства серед учасників ринку представлені є частка ринку та обсяги реалізації.

Розподіл ринкових часток дозволяє виділити ряд стандартних положень підприємства на ринку (лідерів ринку, аутсайдерів і деяких проміжних груп).

У інтервалі знаходиться абсолютна більшість підприємств із слабкою, а в інтервалі - із сильною конкурентною позицією. Підприємства, що не потрапляють у дані інтервали, істотно відрізняються від даних груп із погляду статистичного розподілу.

Схема визначення меж поданих груп достатньо проста: розраховується середнє арифметичне значення ринкових часток; вся сукупність підприємств аналізованого ринку ділиться на 2 сектори, для яких значення часток більше або менше середнього значення; у кожному із секторів розраховуються середньоквадратичні відхилення, що разом із мінімальним і максимальним значеннями визначають межі поданих груп. Відповідно мінімальне значення ринкової частки в 2008 році дорівнює 5,4, а максимальне 32,6. Звідси середньоквадратичне віднилення в цьому році дорівнює 3,45.

Необхідно також знати тенденцію зміни ринкової частки і пов'язану з нею зміну конкурентної позиції підприємства. Дану тенденцію можна оцінити за допомогою темпу приросту частки ринку. За темпами росту ринкової частки мінімальне значення становить -10,9, а максимальне – 12,8. Середнє арифметичне значення об’єму продаж проаналізованих підприємств – 3,71. Середньоквадратичне відхилення дорівнює 8,7.

Виконавши оцінку конкурентоспроможності за даним методом маємо, що ВАТ «Охтирський хлібокомбінат» за ринковою часткою відноситься до групи підприємств, що являються лідерами ринку, проте за темпами росту ринкової частки воно займає конкурентну позицію, що погіршується. Тому для збереження своїх конкурентних переваг йому необхідно провести маркетингові заходи або удосконалити маркетингову політику.

ТОВ «Охтирка хліб» за ринковою часткою займає позицію підприємства із сильною конкурентною позицією, а за темпами росту ринкової частки – конкурентну позицію, що погіршується.

Отже, можна дати однозначний висновок, що ВАТ «Охтирський хлібокомбінат» є лідером ринку хлібобулочних виробів в місті Охтирка.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:

1. Ілляшенко С. М. Маркетингова товарна політика: Підручник. – Суми.: ВТД «Університетська книга», 2005. – 234 с.

2. Менеджмент та маркетинг інновацій: Монографія / за ред. д. е. н., проф. С. М. Ілляшенка. – Суми.: ВТД «Університетська книга», 2004. – 616 с.

3. Методологічний підхід до оцінювання конкурентоспроможності підприємства / Д. В. Райко // Вісник Донбаської машинобудівної академії. – 2009. – № 3. С. 193-198.