Л.А. Педоренко, бакалавр. С.Д. Супрун, к.е.н.
Вінницький
торговельно-економічний інститут КНТЕУ
Визначення резервів скорочення поточних
витрат торговельного підприємства та методи їх оптимізації.
Господарська діяльність підприємства завжди
пов’язана із виробництвом товарів чи послуг, виконанням робіт, та їх подальшою
реалізацією кінцевим споживачам або посередникам. В процесі своєї поточної
діяльності підприємство здійснює затрати живої та уречевленої праці.
Можливість виживання та розвитку торговельного
підприємства як сучасних кризових умовах так і за звичайних умов залежить від
обсягів прибутку. Обсяг прибутку будь-якого підприємства обернено пропорційний
до обсягу поточних витрат. Тобто чим більше витрат здійснює підприємство в
процесі своєї діяльності тим менший обсяг прибутку воно може отримати. Тому
дуже важливим є контроль за здійсненням поточних витрат, а також вміння
визначити резерви їх скорочення та розробка і впровадження методів їх
оптимізації.
Значний вклад в дослідження питання управління
поточними витратами та розробку методів їх управління в умовах ринкової
економіки внесено такими вченими, як: І.О. Бланк, А.А. Мазаракі. О.М. Деменіна,
Н.В. Шандова.
На нашу думку, найбільш вдало тлумачить
поняття витрат І.А. Бланк: "витрати – це виражені в грошовій формі
затрати, які підприємство здійснює в процесі своєї господарської
діяльності" [1]. Він поділяє їх на два види – поточні (операційні) та інвестиційні. За І.А. Бланком
поточні витрати торговельного підприємства представлені в основному видатками,
які в різних
видах діяльності набувають різної
форми:
- виробничі видатки – виражені в грошовій
формі операційні витрати трудових, матеріальних, нематеріальних та фінансових
ресурсів на виробництво продукції;
- видатки обороту – виражені в грошовій формі
операційні витрати трудових, матеріальних, нематеріальних та фінансових
ресурсів на здійснення торговельної (торгово-посередницької) діяльності
підприємства.
Мета написання даної статті полягає у
визначенні резервів скорочення поточних витрат торговельного підприємства, які
не призведуть до зниження показників діяльності підприємства, а також у
розробці методики оптимізації цих витрат.
Розмір
поточних витрат торговельного підприємства формуються під впливом факторів як
зовнішнього, так і внутрішнього середовища підприємства. До факторів зовнішнього середовища належать:
стан ринків факторів виробництва; кон’юнктура споживчого ринку; стан економіки
країни в цілому; механізм державного регулювання торговельно-господарської
діяльності[2].
До
факторів внутрішнього середовища
функціонування торговельного підприємства належать: обсяг товарообороту підприємства; склад
товарообороту; умови товаропостачання торговельного підприємства; стан і
ефективність використання основних фондів; стан і ефективність використання
трудових ресурсів; структура капіталу підприємства; швидкість обігу товарів .
В
складі поточних витрат виділяють: матеріальні витрати; витрати на оплату праці;
відрахування на соціальні заходи; амортизація; інші операційні витрати.
Розглянемо
можливість оптимізації поточних витрат на прикладі виробничо-торговельного
підприємства ТОВ СП "Мед Поділля". Для цього проаналізуємо дані
витрат підприємства за останні три роки, які наведені в таблиці 1.
Проаналізувавши дані ми
можемо спостерігати постійне зростання обсягу матеріальних витрат та
амортизаційних відрахувань, а витрати на оплату праці та інші операційні
витрати значно зросли у 2008 році і в 2009 році практично повернулись до рівня
2007 року.
Якщо ж розглядати
структуру поточних витрат ТОВ СП "Мед Поділля", то можна побачити
такі зміни: матеріальні витрати зростають, витрати на оплату праці та
відрахування на соціальні заходи скорочуються, в амортизаційних відрахуваннях
простежуються незначні зміни, а інші витрати мають стрибкоподібний характер.
Таблиця 1
Структура поточних витрат
ТОВ СП "Мед Поділля"
за елементами в 2007 –
2009 рр.
(тис. грн.)
Показник |
Рік |
Структура, % |
||||
2007 |
2008 |
2009 |
2007 |
2008 |
2009 |
|
Матеріальні
витрати |
143,5 |
405,2 |
610,0 |
20,4 |
30,5 |
50,0 |
Витрати на
оплату праці |
302,9 |
370,1 |
296,0 |
43,1 |
27,8 |
24,3 |
Відрахування на
соціальні заходи |
114,8 |
137,5 |
114,0 |
16,4 |
10,3 |
9,3 |
Амортизація |
31,8 |
60,1 |
75,0 |
4,5 |
4,5 |
6,1 |
Інші операційні
витрати |
109,0 |
356,3 |
125,0 |
15,5 |
26,8 |
10,2 |
Разом |
702,0 |
1329,2 |
1220,0 |
100,0 |
100,0 |
100,0 |
Значне зростання усіх
видів витрат у 2008 році пов’язане із значним зростанням обсягів виробництва та
нарощуванням потужності підприємства. В 2009 році темпи зростання обсягів
поточних витрат дещо зменшуються, що свідчить про вихід підприємства на
оптимальні обсяги виробництва.
З чого потрібно починати в першу чергу? Необхідно визначити статті витрат в
загальній структурі, які можуть забезпечити найбільшу віддачу. В нашому випадку
найбільш підходящими є матеріальні затрати та інші операційні витрати. Також не
варто забувати про можливість оптимізації витрат на оплату праці, так як вони
становлять майже четверту частину всіх витрат.
Скорочення витрат має бути безболісним для підприємства в цілому та
безпосередньо для його працівників. Тобто зниження заробітної плати, звільнення
працівників має бути останнім заходом який буде застосований з метою скорочення
витрат.
Для оптимізації матеріальних затрат потрібно розглянути 4 аспекти: пошук
надійних контрагентів які в змозі вчасно виконувати всі умови договору
постачання; організаційний аспект,
переглянути технологію виробництва; структурні зрушення, можливість оптимізації
асортименту виготовлюваної продукції; обсяги випуску продукції, при зростанні
обсягів виробництва знижуються витрати на одиницю продукції [2].
Значні витрати відносяться на оплату праці. Отже потрібно оптимізувати
роботу персоналу підприємства шляхом підвищення продуктивності праці. Цього
можна досягти шляхом навчання працівників. Проведення навчальних тренінгів,
курсів підвищення кваліфікації, освоєння нових спеціальностей. Також можна
переглянути форми оплати праці. Запровадити на різних ланках виробництва різні
форми оплати. Стосовно інших операційних (поточних) витрат, то тут необхідно
підвищити увагу адміністративного персоналу до прийняття управлінських рішень.
Тобто необхідність прогнозування наслідків управлінських рішень і таким чином
уникнення малоефективних та збиткових рішень. Також, з метою скорочення витрат,
потрібно постійно відстежувати такі пункти: звіряти рахунки-фактури із
замовленнями на постачання, щоб перевірити, чи отримано все згідно з
замовленням та за тією ж ціною; необхідність придбання нового обладнання чи
бувшого у використанні; наявність зайвого приміщення яке можна здати в оренду;
відстеження витрат електроенергії та інших енергоносіїв так, щоб не платити за
електрику та опалювання, коли в приміщеннях немає людей.
Загальні висновки: потрібно
проводити ретельний аналіз усіх показників господарської діяльності
підприємства для того, щоб отримати
можливість визначати резерви скорочення поточних витрат торговельного
підприємства. Постійний контроль над поточними витратами підприємства дасть
змогу за результатами кількох операційних періодів розробити найбільш ефективну
методику управління поточними витратами для конкретного підприємства.
Список використаних джерел:
1. Бланк И.А. Управление прибылью.–К.: Ника-Центр; Эльга,
1998.–462 с.
2.
Ковальчук І. В. Економіка підприємства: Навч.
посіб.-К.: Знання,2008.- 679с.